Триває тепла пора року, а з нею підвищується й загроза виникнення харчових отруєнь. З їх проявами хоча б раз у своєму житті стикалася чи не кожна людина. Це поширене явище щорічно вражає мільйони людей у всьому світі. Особливо вразливими є діти, літні люди та особи з ослабленим імунітетом.
Розглянемо основні причини та симптоми харчових отруєнь, методи надання першої допомоги при отруєнні та дієві способи їх профілактики.
Харчове отруєння – це гостре захворювання, викликане вживанням зараженої або зіпсованої їжі, яке можуть спричинити збудники харчових отруєнь – віруси (норовірус, ротавірус), бактерії (сальмонела, кишкова паличка, клостридії, стафілококи), грибки (цвіль або пліснява), паразити (лямблії, токсоплазма), токсини (ботулінічний токсин, мікотоксини, афлатоксини). Перелік патогенних мікроорганізмів досить великий та багато з них при потраплянні в травну систему можуть призводити до дуже тяжких наслідків.
Проблема ускладнюється ще тим, що патогенні мікроорганізми, перебуваючи в продуктах харчування, продукують токсини. Ці речовини нагромаджуються в харчах і викликають симптоми отруєння, навіть коли їжа досить термічно оброблена й живих мікробних тіл у ній вже немає.
Зокрема, риба фугу, відома своєю смертельною отрутою тетродотоксином, яка може призвести до серйозних наслідків, а іноді й смерті. Морські окуні, жовтохвіст, мурени та баракуди можуть містити сігуатоксин, а скумбрієві (макрель, тунець, ставрида) можуть викликати отруєння через гістамін. До хімічних речовин належать пестициди,
Отруєння також може спричинити споживання певних рослин (блекота, беладона, вовчі ягоди) та грибів (бліда поганка, мухомор), риби та деяких видів молюсків або хімічні речовини (пестициди, нітрати, нітрити, що містяться у різних продуктах харчування, особливо в овочах та фруктах, важкі метали) тощо. Здатні викликати харчове отруєння й різні хімічні речовини, які можуть потрапляти з посуду в готову їжу. Найчастіше це токсичні метали (наприклад, свинець, кадмій, миш’як), пластифікатори (скажімо, бісфенол А), залишки миючих засобів, а також речовини, що утворюються при нагріванні посуду (наприклад, формальдегід). Приготування їжі в оцинкованих відрах і мідних тазах теж може бути причиною харчових отруєнь. Оцинковані відра покриті шаром цинку, який може розчинятися в їжі, особливо – при контакті з кислою їжею (наприклад, помідори, оцет) і бути токсичним. Мідь також може розчинятися в їжі, особливо – при нагріванні або при контакті з кислою їжею. Навіть невеликі кількості міді в їжі можуть викликати подразнення шлунково-кишкового тракту із симптомами отруєння – нудотою, блювотою та діареєю. За тривалого вживання такої їжі з великою кількістю міді можуть бути дуже серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема ураження печінки та нирок.
Найчастіше харчові отруєння виникають при вживанні зіпсованих продуктів, недостатньо правильно термічно обробленого м’яса, немитих овочів і фруктів, молочних продуктів, що зберігалися без дотримання температурного режиму.
Ознаки харчового отруєння проявляються через 6-24 години після потрапляння збудника в шлунково-кишковий тракт Харчове отруєння проявляється різноманітними симптомами, що залежать від виду токсину, його кількості та віку пацієнта. Найчастіше це нудота, блювання, діарея, різкий біль у животі, підвищення температури та слабкість. У деяких випадках можуть бути додаткові симптоми, такі, як головний біль, запаморочення, озноб і блідість шкіри, липкий піт, зневоднення (особливо небезпечне у дітей та літніх людей), ознаки зневоднення (сухість у роті, зниження кількості сечі), прискорення пульсу тощо. У тяжких випадках можливе порушення роботи нирок, серця, судомний синдром, втрата свідомості.
Скільки часу може тривати харчове отруєння? Наприклад, за отруєння, спричиненого сальмонелою, симптоми з’являються через один-три дні й проходять протягом 4-7 діб, норовірусом – проявляється через 12-48 годин, а симптоми тривають кілька днів. У разі ураження ботулотоксином інкубаційний період може тривати від кількох годин до кількох днів, найчастіше 12-36 годин, а харчове отруєння може бути кілька тижнів. Це пов’язано з нервово-паралітичною дією токсину та необхідністю тривалого відновного періоду.
Особливості харчового отруєння у дітей. Спочатку малюк відчуває загальний дискомфорт, нездужання і слабкість. Пізніше до цих симптомів приєднуються блювота, діарея, підвищення температури. У дитини зникає апетит, болить живіт. При зневодненні організму виникає блідість, сухість шкіри, схуднення. Без надання своєчасної медичної допомоги появляються судоми, знижується артеріальний тиск, змінюється склад крові. Якщо не вжити відповідних заходів, через кілька днів уражаються важливі органи та системи. Дитячий організм важко переносить харчове отруєння, тому необхідна термінова шпиталізація.
Перша медична допомога. Лікування залежить від тяжкості стану потерпілого. Якщо є підозра на харчове отруєння та спостерігаються часте блювання, кров у блювоті або фекаліях, сильний біль у животі, висока температура (понад 39.5°C), порушення зору, ковтання та мови або є підозра на отруєння грибами, консервацією, хімікатами, необхідно негайно викликати швидку допомогу (103) або звернутися до сімейного лікаря.
При появі симптомів харчового отруєння дуже важливо діяти швидко та правильно, основні заходи:
Якщо після вживання їжі минуло не більше 2 годин, рекомендовано промивання шлунка. Дати потерпілому випити 1-1,5 літра теплої перевареної води, якщо немає блювоти, викликати її штучно – допоможе міцний содовий розчин або подразнення пальями піднебінного язичка. Повторити двічі-тричі.
Сорбенти. Ефективними сорбентами є: активоване вугілля (1 піґулка на 10 кг маси тіла), Смекта, Ентеросгель, Полі-сорб, Атоксіл, Сорбекс, Біле вугілля. Вони зв’язують токсини й сприяють їх виведенню з організму. Прийом активованого вугілля, смекти, ентеросгелю або інших сорбентів допомагає вивести токсини.
Для усунення зневоднення треба відновити надходження рідини, а також електролітів, які втрачаються при зневодненні. Найбільш поширені та рекомендовані розчини для оральної регідратації (ОРТ) містять збалансовані концентрації електролітів, таких, як натрій, калій, хлориди, а також глюкозу. Потрібно багато пити: воду, наприклад, розчини для регідратації: Регідрон, Регідрон Оптім, Регісол ІС, Регідратон, Вода РеО, Реосолан, Орал-сол, з домашніх засобів – неміцний чай, відвар шипшини та ромашки.
Дієта. У перші години після отруєння варто утриматися від їжі. Не вживати жирної, гострої, молочної їжі, надавати перевагу поступовому введенні легкозасвоюваної їжі: рисовий відвар, пізніше відварений рис, кисло-солодкі запечені яблука – для повернення апетиту та поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту, сухарі.
У разі бактеріального отруєння лише за призначенням лікаря можуть бути призначені антибіотики.
Шпиталізація – при тяжкому перебігу або осіб з вразливих груп населення.
Профілактика харчових отруєнь. Щоб уникнути харчових отруєнь найефективнішим підходом залишається їх профілактика – дотримання правил гігієни та безпечного зберігання продуктів харчування. Для цього достатньо дотримання кількох досить простих правил:
– ретельно мити руки з милом перед приготуванням їжі та перед її вживанням і після відвідування туалету;
– ретельно мити овочі та фрукти під проточною водою та обдавати їх окропом, особливо – для споживання дітьми;
– не вживати гриби, ягоди та інші рослини, якщо є сумніви в їх безпечності;
– не купувати та не вживати продукти харчування, виготовлені у домашніх умовах (консерви, в’ялену, копчену, солену рибу та інші) в приватних осіб у місцях несанкціонованої торгівлі, де їхя якість і свіжість не перевіряється, а самі продавці працюють без медичних оглядів; перед вживанням молока та молочних продуктів, які придбані на фермерських ринках, обов’язково проводити їх термічну обробку;
– зберігати окремо сирі продукти (м’ясо, птицю, рибу) від готових страв, щоб уникнути перехресного забруднення.
– надійно захищати харчові продукти від комах, тварин та інших забруднень;
– правильно зберігати продукти з дотриманням температурного режиму, дотримувати інструкцій щодо їх зберігання, зазначених на упаковці;
– уникати споживання сирого м’яса, яєць, молока;
– готувати їжу при достатній термічній обробці, добре просмажувати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця та рибу;
– усвідомлено ставитися до якості продуктів і не вживати продукти сумнівної якості та з простроченим терміном придатності;
– зберігати приготовлену їжу за відповідної температури, не залишати її при кімнатній температурі на понад дві години.
– для пиття та приготування їжі використовувати лише питну воду в пляшках або воду з централізованих джерел водопостачання, при децентралізованому водопостачанні (з криниці) воду перед вживанням переварювати;
– тримати у чистоті кухню, обробні дошки та кухонні прилади;
– регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки.
Харчові отруєння – це серйозна загроза для здоров’я, якій можна запобігти, дотримуючись цих гігієнічних норм та уважно ставлячись до вибору й зберігання їжі, що дозволить зберегти здоров’я всієї родини.
Костянтин ПАШКО,
Галина КРИЦЬКА,
доценти,
Стефанія КУМАНОВСЬКА,
лікарка вищої категорії