Упродовж вересня та першої половини жовтня 1957 року на кафедрах поступово почали налагоджувати роботу студентських наукових гуртків. Постала необхідність надати їй організованого та контрольованого характеру. До того часу з 19 кафедр, що діяли, студентські гуртки були організовані та успішно працювали на дев’яти кафедрах – нормальної анатомії, нормальної фізіології, патологічної фізіології, патологічної анатомії, біології, біохімії, неорганічної хімії, загальної хірургії, загальної терапії.
15 жовтня вчена рада постановила провести збори членів студентських наукових гуртків і вибрати правління CНТ, а також затвердила єдиний офіційний день для проведення гуртківської роботи – четвер (після занять). У листопаді 1957 року було організоване студентське наукове товариство (СНТ) чисельністю у 249 студентів. Очолювало його діяльність правління із семи осіб. Першим головою правління обрали студента ІІІ курсу І.С. Чекмана. Науковим керівником СНТ вчена рада призначила завідувача кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії, доц. В.К. Цвірка.
Перша наукова студентська конференція відбулася у суботу 10 травня. Із 24 поданих заявок журі відібрало 14, які заслухали на засіданні. Найкращі доповіді були відзначені грамотами міськкому комсомолу та цінними подарунками.
На завершенні 1958-1959 навчального року студентське наукове товариство кількісно зросло та нараховувало вже 302 члени. Очолювати правління доручили студенту ІІІ курсу В.С. Кривохатьку. Друга конференція відбулася 18-19 травня 1959 року в актовій залі у суботу-неділю. На ній було заслухано та обговорено 31 доповідь, у тому числі виступ В. Черкая і Р. Конара з кафедри нормальної фізіології Станіславського (нині – Івано-Франківського) медінституту. 18 студентів, наукові роботи яких визнали найкращими, були нагороджені цінними подарунками, а 16 студентів – грамотами міськкому ЛКСМУ. Головою правління СНТ обрали студента ІІІ курсу В.Т. Тронца. Газета «Вільне життя» опублікувала статтю під назвою «Друга наукова».
МВССО УРСР нагородило грамотами три кращі роботи, заслухані на ІІ студентській конференції: «Про анемізуючу дію ацетилхоліну» (І.С. Чекман, В.С. Кривохатько, А.С. Чумак), «До питання про джерела іннервації печінки» (М.І. Воронюк), «До питання формування нормальної мікрофлори кишківника у новонароджених» (Л.С. Ткач).
ІІІ студентська конференція відбулася в неділю 24 квітня у вигляді двох засідань, перше з яких розпочалося о 10.00, друге – о 17.00. До програми ввійшла 21 доповідь гуртківців нашого інституту та п’ять доповідей студентів інших медінститутів – Одеського, Харківського, Вінницького та Сталінського (нині – Донецького). На конференції заслухали й обговорили 25 доповідей. 16 студентів, наукові роботи яких визнали найкращими, були нагороджені цінними подарунками, а 18 студентів – грамотами МК ЛКСМУ та обкому профспілок.
Газета «Вільне життя» опублікувала невелике повідомлення про ІІІ наукову студентську конференцію.
Студентське наукове товариство ставало дедалі масовішою організацією. У 1960-1961 навчальному році воно складалося з 272 студентів. У листопаді 1960 року раду СНТ очолив студент ІІІ курсу М.І. Ленчевський, У квітні 1961 року куратором СНТ вчена рада призначила проф. О.Т. Хазанова. IV наукова конференція СНТ відбулася 15-16 квітня 1961 року. На двох засіданнях – ранковому та вечірньому – було заслухано 24 доповіді. В роботі конференції взяли участь доповідачі з Чернівецького медінституту Ю.І. Гордієнко та І.І. Сидорук.
На чергову V конференцію (1962) журі відібрало 27 доповідей. Конференцію розтягнули на три дні – вівторок, середу та четвер. Перше засідання було цілком відведене суспільній тематиці. На другому засіданні заслухали 10 доповідей, а на третьому – 12 на медичну тематику.
До початку конференції вперше за весь час існування товариства були надруковані тези наукових доповідей. Для збірника відібрали 22 роботи тернопільських студентів.
У квітні 1962 року головою правління СНТ обрали студента ІІ курсу М.Д. Андреєва.
За 1962-1963 навчальний рік члени НСТ виконали 31 експериментальне дослідження. Більшу частину їх (23 доповіді) заслухали на VI щорічній конференції, яка відбулася 26-27 квітня 1963 року. Всі роботи були опубліковані у збірнику тез конференції.
Новинкою 1962-1963 навчального року стало рішення ради СНТ про організацію планових проміжних студентських конференцій, чергуючи їх з демонстраційними засіданнями та симпозіумами з різних розділів медицини.
Одна така конференція відбулася в жовтні. На ній було представлено дві демонстрації про актиномікоз і септичний міокардит (Ф.Ф. Гловацький та М.Я. Кулеш), заслухано повідомлення «Про лімфатичні судини кореня язика» (О.С. Ромась, Н.М. Бай, Л.В. Цимбалюк), а також реферат І.І. Тимоніної про штучне вирощування ембріона. Крім того, був організований симпозіум, присвячений проблемам онкології.
На VІІ науковій конференції було заслухано та також опубліковано у збірнику тези студентських робіт. Крім того, надрукували матеріали 17 студентських досліджень, виконаних минулими роками.
Позитивним зрушенням у роботі наукових гуртків можна вважати їх кооперацію. 1960 року студенти М.І. Ленчевський, М.Д. Андреєв і С.П. Венгловський провели спільне дослідження «Досвід застосування біактивних електродів при апендектомії» на кафедрах фізики, загальної хірургії та гістології. 1962 року студенти П.Л. Цапик і М.І. Боднар провели дослідження «Про чутливість мікроорганізмів червоподібного відростка до антибіотиків» на кафедрах факультетської хірургії та мікробіології. 1963 року студентка М.А. Колосовська на кафедрах інфекційних хвороб і мікробіології провела дослідження «Фагоцитарна активність лейкоцитів крові у хворих на дизентерію».
Впадає у вічі, що з роками в програмах конференцій Тернопільського медінституту дедалі рідше трапляються доповіді студентів з інших навчальних закладів. Програмою ІІІ конференції заплановано п’ять доповідей іногородніх студентів, в програмі ІV конференції бачимо лише дві іногородні доповіді, в програмах V і VІ конференцій їх взагалі немає.
Підсумком діяльності СНТ у 1964-1965 навчальному році стала VIII студентська конференція. Кількість робіт, представлених на ній, значно зросла. У роботі конференції взяли участь три студенти з Вінницького та Івано-Франківського медінститутів. Збільшилася кількість надрукованих тез. Так, обсяг збірника тез VI конференції складав 2,3 друкованих аркуші, VII конференції – 3,3 друкованих аркуші, VІІІ конференції – 6 друкованих аркушів. У збірнику 1965 року опубліковано тези 22 робіт, заслуханих на VІІІ конференції, й тези 25 робіт, виконаних минулими роками. Головою СНТ обрали студента ІІІ курсу М.Й. Донського.
ІХ конференція відбулася 20-21 квітня 1966 року. До відкриття конференції була опублікована програма, а також збірник тез наукових досліджень обсягом шість друкованих аркушів. Порівняно з першим збірником, кількість робіт у ньому зросла майже вдвоє (40 замість 22), число авторів також подвоїлося (70 замість 36).
Програма конференції містила 28 доповідей. Найкращі роботи преміював ректор інституту та профком. Цінними подарунками були нагороджені М.Д. Андреєв, О.М. Кіт, С.С. Абрамов, Л.А. Гейнак, Л.М. Рекалюк. Почесних грамот удостоїлися Г.І. Кирилов, Я.О. Бадюк, М.Й. Донський, Л.У. Андрущенко, О.С. Мельникова, М.О. Ляпіс.
На початку 1966-1967 навчального року головою товариства обрали студента ІV курсу А.О. Борисенка. Науковим керівником був призначений проф. Г.О. Русанов. Підсумком діяльності СНТ за 1966-1967 навчальний рік стала Х ювілейна студентська конференція, яка відбулася 26-27 квітня. 83 роботи були відібрані та підготовлені до друку у вигляді збірника мате-ріалів конференції.
Достатньо велика кількість і високий науковий рівень студентських доповідей дозволили того року винести їх на секційні засідання. У колі осіб, найбільш зацікавлених та обізнаних в обговорюваних питаннях, вони привертали більше уваги й обговорювалися значно активніше, ніж у великих і неоднорідних за складом аудиторіях. Як позитивний аспект роботи конференції слід відзначити те, що низка заслуханих на ній доповідей була результатом комплексних досліджень, проведених спільно на кафедрах різного профілю.
За два дні роботи конференції організували такі заходи: конкурс студентських робіт на суспільну тематику, два пленарних засідання, два засідання терапевтичної секції, два засідання хірургічної секції. В конференції взяли участь члени СНТ Вінницького, Львівського, Київського та Сімферопольського медінститутів.
Наказом ректора за роботи, виконані на високому науковому рівні, студенти А.О. Борисенко, М.С. Хома і С.В. Рохман були нагороджені грошовою премією в розмірі 15 карбованців, 13 студентів – грошовою премією в розмірі 10 карбованців. Ще 22 доповідачі удостоїлися цінних подарунків, 13 – почесних грамот. Цінні подарунки отримали також гості з Львівського та Вінницького медінститутів.
Дедалі актуальнішою ставала проблема масовості студентської науки. Протягом 1967-1968 навчального року наукові гуртки діяли при 28 кафедрах й об’єднували у своїх лавах 356 студентів. Куратором товариства з жовтня 1967 року став проф. М.П. Скакун.
Діяльність СНТ завершилася ХІ конференцією. Рада СНТ умістила в програму 35 доповідей. Вони були заслухані та обговорені на двох пленарних і двох секційних засіданнях 11-13 травня 1968 року. Перше пленарне засідання було присвячене суспільній тематиці, два секційні й друге пленарне (23 доповіді) – медичним питанням. На ХІ конференції представили доповіді дев’ять студентів Вінницького, Київського та Львівського медінститутів.
У 1968-1969 навчальному році СНТ нараховувало 390 членів. Головою ради СНТ обрали В.І. Паламарчука. 9-11 квітня відбулася чергова ХІІ студентська конференція. Працювали два пленарні засідання та дві секції – теоретична й клінічна. Пам’ятними подарунками нагородили шість студентів, дев’ятьом студентам оголосили подяку. Найкращими визнано такі роботи: «Особливості клініки шизофренії в дитячому віці» (Я.О. Бадюк), «Стан вестибулярної функції у хворих на хронічний отит» (І.М. Фальфушинський), «Резус-конфлікт при вагітності за матеріалами Тернопільського пологового будинку» (В.І. Веліган, Т.Б. Висоцька, Н.І. Теслюк).
До кінця 1970 року кількість гуртківців зросла до 400, що склало майже 20 відсотків від загального числа студентів. Рада СНТ зініціювала новий організаційний захід – планування наукових досліджень на найближчі 2-3 роки. Спільним наслідком студентських досліджень стала ХІІІ наукова конференція, що відбулася 16-17 квітня 1970 року. 16 квітня функціонували секція теоретичної медицини та дві секції клінічної медицини. 17 квітня роботу завершили пленарним засіданням, яке фактично можна розглядати як четверту секцію. Активну участь у роботі СНТ проявили 42 студенти випускного курсу, особливо А.М. Масик, Л.А. Гейнак, Я.Я. Боднар, О.Я. Порохняк, Й.Ф. Глуховський.
У 1970-1971 навчальному році гостро постало питання про масове залучення студентів до наукової роботи. Вчена рада зобов’язала завідувачів кафедр довести чисельність гуртківців до 2-4 на кожного викладача. Науковою керівницею СНТ затвердили проф. О.О. Маркову. Головою ради СНТ обрали І.О. Юхимця.
На XIV студентській науковій конференції було заслухано та обговорено понад 50 доповідей за матеріалами досліджень, виконаних протягом останніх двох років. Конференція відбулася у формі засідань секції теоретичної медицини, двох секцій клінічної медицини та пленарного засідання, на якому суспільній тематиці віддали лише дві доповіді. Решта вісім доповідей стосувалася питань фізіології та медицини. На пленарному засіданні виступили студенти Тернопільського педінституту Л.Н. Лебедєва й Ю.Б. Калінович (каф. зоології). Спеціально підкреслено той факт, що багато наукових досліджень виконали студенти VІ курсу (Б.В. Голод, О.В. Попроцький, Е.В. Ландяк, П.П. Кузів, В.Ю. Нечипорук та ін.).
19-20 жовтня 1971 року в Москві відбувся Всесоюзний зліт студентів. Ця подія позначилася на багатьох сторонах студентського життя, в тому числі й на студентській науці. Вчена рада інституту поставила завдання досягти 30% охоплення студентів гуртківською роботою.
6-7 квітня 1972 року відбулася ХV студентська конференція. 6 квітня одночасно працювали шість секцій – фізіологічна, морфологічна, хірургічна, терапевтична, секція загальної гігієни, соціальної гігієни та охорони здоров’я, шкірних, венеричних та інфекційних хвороб. 7 квітня відбулося пленарне засідання. Нарешті в роботі конференції взяли участь члени СНТ інших навчальних закладів. На фізіологічній секції виступив Л.М. Следзь (Тернопільський педінститут), на терапевтичній – В.Г. Тресков (Рязанський медінститут), на пленарному засіданні – А.Н. Морозов (Вінницький медінститут).
Уперше куратори секцій після кожного засідання, обговоривши доповіді, виділили І, ІІ і ІІІ місця. З цією метою до програми конференції додавалося «Положення про роботу секційних засідань». Доповідачів, чиї роботи посіли І-ІІ-ІІІ місця, нагородили грамотами: за І місце – 15 студентів, за ІІ місце – 11, за ІІІ місце – 14.
Активну зацікавленість у роботі ювілейної конференції проявили студенти випускного курсу (21 доповідь). Призові місця посіли доповіді М.Ф. Корнелишина, В.С. Кравченко, В.Ф. Каменєва, Т.П. Штефан, Л.М. Алхімової, В.В. Апостолюка, П.П. Горбенка. Їх нагородили грамотами та пам’ятними подарунками.
Крім того, міськком ЛКСМУ нагородив грамотами І.О. Юхимця, М.Ф. Корнелишина, О.М. Краєвського, Л.П. Огій, Р.В. Островського, В.В. Коптюха, Л.І. Шедько, М.О. Філіпову, І.К. Венгера, М.Я. Лютого.
12-13 квітня 1973 року відбулася ХVІ студентська конференція (вісім секційних та одне пленарне засідання). Було заслухано 116 доповідей 163 виконавців. На конференцію прибули студенти Київського медінституту В.Г. Затєєва, В.І. Шкода і І.М. Соломенко з доповіддю «Аллотрансплантація яєчка на артеріально-венозній ніжці».
За І місце 11 студентів нагородили грамотами й пам’ятними подарунками. За ІІ місце грамоти отримали 20 студентів, за ІІІ – 21 студент. За активну участь у роботі конференції оголосили подяку 28 студентам (І.М. Дейкало, Ю.С. Шугалей, М.І. Коробій, В.В. Башняк, Б.Г. Бугай, В.С. Пикалюк та інші).
Узагалі 1972-1973 навчальний рік приніс багато нововведень. У жовтні було створено координаційну раду з керівництва СНТ, до складу якої ввійшли проф. О.О. Маркова (голова), доц. Л.П. Кушнір (заступник з клінічних кафедр) і канд. мед. наук В.Ю. Ільїн (заступник з теоретичних кафедр). Роботу СНТ почали планувати та організовувати в двох напрямках – як науково-дослідну роботу студентів (НДРС), так і навчально-дослідну роботу студентів (УДРС), до того ж УДРС вважалася саме тим відрізком роботи, який повинен був забезпечити масовість студентської дослідницької діяльності відповідно до настанов Всесоюзного зльоту студентів. Уперше три студенти ІV курсу ввійшли до складу з виконання госпдоговірної теми. 13 грудня 1973 року вперше відбулася студентська конференція іноземними мовами. 20 грудня СНТ організувало конференцію на тему «Сучасні проблеми деонтології», вважаючи її однією з форм УДРС.
1973-1974 навчальний рік став етапним для СНТ. Кількість гуртків зросла з 32 до 38, а число гуртківців – з 414 до 800. Була організована перша студентська науково-дослідна проблемна лабораторія при кафедрах фармакології та патологічної фізіології. Проблема, яку розробляли студенти, належала до найважливіших у космічній біології й медицині, в практичній медицині взагалі. Студенти вивчали вплив гіпокінезії на організм з використанням складної апаратури. Інститут увійшов до числа 10 найкращих вишів Союзу за рівнем організації та діяльності СНТ і посів четверте місце серед медичних ВНЗ СРСР за результатами Всесоюзного огляду-конкурсу на найкращу організацію НДРС, організованого в 1971-1972 роках МВССО СРСР і ЦК ВЛКСМ. Головою ради обрали студента ІІІ курсу В.Г. Карпука. Наукове керівництво здійснювала проф. О.О. Маркова.
11 квітня 1974 року згідно з наказом ректора І.І. Гетьмана відбулася XVII студентська конференція, присвячена 30-річчю звільнення Тернопільщини від німецько-фашистських загарбників. Цим наказом були започатковані Дні науки, вільні від занять.
На одному пленарному та 16 секційних засіданнях було заслухано 195 доповідей, виконаних 298 студентами. Вперше у структурі конференції з’явилися окремі секції біології, біохімії, фармакології з токсикологією, гігієни, військової медицини, охорони здоров’я матері і дитини, психіатрії та невропатології. В роботі конференції взяли участь члени СНТ з восьми медичних інститутів (Москва, Саратов, Ярославль, Караганда, Калінін, Ужгород, Астрахань, Полтава).
За роботи, які зайняли призові місця на XVII студентській конференції, грамотами та пам’ятними подарунками були відзначені: за І місце – 39 студентів Тернопільського медінституту, за ІІ місце – 28, за ІІІ місце – 33. Нагородили також грамотами та пам’ятними подарунками 17 членів СНТ інших медичних вишів.
Задля дальшого розвитку студентської науки 16 грудня 1974 року в інституті було створено раду науково-дослідницької роботи студентів (НДРС) під головуванням ректора інституту. Того ж навчального року рада СНТ започаткувала ще одну новинку, про яку повідомила в газеті «Ровесник»: «Студентське наукове товариство медичного інституту вирішило відкрити для всіх, хто бажає вести самостійні дослідження з хімії та біології, вміти працювати над книгою, підготувати реферат, виступити з лекцією, своєрідний учнівський філіал СНТ». Так була започаткована Мала медична академія.
На початку квітня 1975 року вийшов наказ ректора «Про організацію та проведення ХVІІІ звітної конференції СНТ інституту. 10 квітня 1975 року було оголошене Днем науки, вільним від занять. На 22 секційних та одному пленарному засіданнях було заслухано 286 доповідей: клінічних – 110, експериментальних – 97, теоретичних – 79, з суспільних дисциплін – 23. Це – результат творчих пошуків 410 студентів. На конференції з великою доповіддю виступив ректор, доц. І.І. Гетьман.
Усього доповідачі отримали 138 дипломів, з них І ступеня – 38, ІІ ступеня – 45, ІІІ ступеня – 55. Рада СНТ і керівництво інституту позитивно зазначили, що на конференції представили доповіді понад 60 шестикурсників, що вказувало на стабільність їх наукових інтересів протягом навчання. Переможцями стали В.В. Коптюх, А.С. Юзчишин, Л.М. Скакун, О.М. Дзісяк, Б.Г. Бугай, Г.А. Попович та інші. У святкуванні Дня науки нашого інституту взяли участь члени СНТ з Ужгорода (8 доповідей), Ворошиловграда (6 доповідей), Саратова (3 доповіді), Вінниці, Каунаса, Львова, Ярославля – по 2 доповіді, Астрахані та Караганди – по 1 доповіді.
Конференція завершилася культурною програмою. Справжнім святом дружби став «Блакитний вогник», організований радою СНТ, інститутським клубом «Горизонт» і спелеоклубом «Поділля» для кращих студентів-гуртківців і гостей конференції. І організаторам, і гостям надовго запам’яталася екскурсійна поїздка в карстові печери с. Кривче.
Наступний День науки відбувся 23 квітня 1976 року. Починаючи з цієї конференції, програму почали насичувати суспільною тематикою. Якщо на XVIII конференції цій тематиці передбачили одну секцію, то на ХІХ – три.
Крім 72 доповідачів, за активну участь у роботі конференції грамот і пам’ятних подарунків удостоїлися ще 23 гуртківці – М.В. Шандрук, І.Л. Попович, В.Г. Карпук, Г.В. Щур, Г.П. Чуль та ін. Грамотами та пам’ятними подарунками відзначили також 11 доповідей студентів інших вишів (Вінниця й Ужгород – по 4, Караганда, Саратов, Мінськ – по 1). Особливістю ХІХ конференції було те, що диплом ІІ ступеня отримала бригада виконавців, до складу якої входила учениця 10 класу СШ № 12 Г.М. Твердинюк – членкиня Малої медичної академії (керівник роботи – канд. мед. наук В.В. Файфура).
Недоліком у роботі секцій була багатопроблемність. Працювала лише одна монопроблемна секція «Гіпокінезія», на якій заслухали 11 доповідей з кафедр патологічної фізіології та патологічної анатомії. Вона здобула найбільшу популярність і схвалення.
Програму ХХ конференції, яка відбулася 7 квітня 1977 року, ще більше осуспільнили. Другою новинкою стала організація двох секцій начально-дослідної роботи. На 32 секційних та одному пленарному засіданні конференції було заслухано 419 доповідей наших студентів. За перше місце видали 30 дипломів, за друге і третє – по 31.
На конференцію прибули студентські наукові делегації з 12 міст (Астрахань, Баку, Владикавказ, Іваново, Караганда, Каунас, Куйбишев, Мінськ, Полтава, Саратов, Ужгород, Ярославль). 24 доповідачі удостоїлися грамот і пам’ятних подарунків.
ХХ студентську конференцію можна вважати етапною щодо масовості залучення студентів до наукової роботи. Наведу дані зі звіту І.І. Гетьмана, І.А. Ситника і В.С. Пикалюка: «Якщо 1972 року науковим пошуком були зайняті 430 студентів, в 1974 році – 1311 студентів, три останні роки всіма формами НДРС в інституті охоплено 100 % студентів». Продовжувала функціонувати Мала медична академія.
На ХХІ студентську конференцію (1978 рік) було представлено 580 робіт НДРС і майже 200 робіт – УДРС. Заслухано 260 доповідей. Гості представили 43 доповіді з 15 міст: Новосибірськ, Ужгород, Ворошиловград, Ярославль, Іваново, Орджонікідзе, Вінниця, Саратов, Ростов-на-Дону, Чита, Баку, Куйбишев, Каунас, Гродно, Донецьк.
На одному пленарному та 17 секційних засіданнях ХХІІ конференції (26 квітня 1979 року) було заслухано 195 доповідей. З них 181 доповідь зробили студенти нашого інституту, 14 – гості, які прибули з Донецька, Ярославля, Чити, Караганди, Куйбишева, Баку, Казані, Новосибірська, Мінська, Харкова, Ворошиловграда, Вінниці, Іваново, Києва. Програма ХХІІ конференції передбачила дальше розширення суспільно-політичної тематики. А саме – крім чотирьох традиційних секцій, пленарне засідання та засідання восьми суто медичних секцій обов’язково починалися з суспільних доповідей.
Перше місце посіли 17 доповідей (І.Р. Мисула, В.О. Жоган, Д.П. Вітик, В.М. Горошко), друге – 18 доповідей (Ю.О. Грубар, О.П. Маркушевський, О.А. Врублевський, Р.Я. Кушнір), третє – 17 доповідей (А.І. Охрім, О.І. Сміян, А.В. Царенко). 20 іногородніх доповідачів були відзначені грамотами та прийняті в почесні члени СНТ ТДМІ.
На ХХІIІ підсумкову конференцію СНТ (1980 рік) було представлено 286 доповідей (404 виконавці), з них 202 – наших і 84 – гостей з 17 міст країни – Орджонікідзе, Куйбишева, Саратова, Свердловська, Києва, Ужгорода, Казані, Ростова-на-Дону, Ярославля, Астрахані, Каунаса, Ворошиловграда, Івано-Франківська. Численні доповіді з інших навчальних закладів виразно демонструють тодішні міцні молодіжні зв’язки.
На пленарному та 24 секційних засіданнях ХХІV конференції СНТ (1981 рік) заслухали 236 доповідей студентів нашого інституту й 23 доповіді студентів з Донецька, Орджонікідзе, Іваново, Астрахані, Кемерово, Ужгорода, Казані, Саратова, Гродно, Ростова-на-Дону. Послабився політичний тиск на СНТ. Тільки пленарне та три секційні засідання з 24-х починалися з доповідей на суспільну тематику.
Конференція відбулася успішно. За активну роботу щодо організації та проведення студентської наукової роботи в інституті, успішне керівництво студентським науковим товариством аспіранту кафедри анатомії людини, голові ради СНТ В.С. Пикалюку оголосили подяку й преміювали його в сумі 60 крб.
У рамках ХХV ювілейної конференції СНТ (1982 рік) працювали три самостійних конференції: підсумкова конференція (198 доповідей), монотематична міжвузівська конференція «Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на організм» (62 доповіді) і IX міжвузівська конференція СНТ іноземними мовами (60 доповідей). З 41 доповіддю виступили гості з 13 інститутів – Саратова, Вінниці, Дніпропетровська, Мінська, Запоріжжя, Куйбишева, Орджонікідзе, Каунаса, Свердловська. Чернівець, Кемерово, Караганди та Волгограда.
Новинкою ХХVІ конференції став нагрудний значок – хоч і примітивний, але все одно пам’ятний.
ХХVІІ конференція (5-6 квітня 1984 року) була останньою, яку організовувала та проводила проф. О.О. Маркова. 25 квітня новим куратором СНТ призначили канд. меднаук В.С. Пикалюка.
За два дні роботи на 23 проблемних та одному пленарному засіданнях було заслухано 236 доповідей. Дипломами І ступеня відзначили 24 доповіді, ІІ ступеня – 23 доповіді, ІІІ ступеня – 23 доповіді. В роботі конференції взяли участь члени СНТ з 11 медичних інститутів (Волгоградського, Астраханського, Львівського, Казанського, Саратовського, Донецького, Мінського, Каунаського, Читинського, Азербайджанського, Ставропольського). 22 іногородні доповідачі були нагороджені грамотами.
Як і торік, рада СНТ відзначила проведення конференції нагрудним значком, а перед початком пленарного засідання організувала виставку студентських робіт під назвою «Студентський науковий пошук».
У березні 1985 року сталася чергова зміна куратора СНТ. Ним призначили доц. С.А. Сморщка. Головою ради СНТ обрали О.Л. Жилка.
4-5 квітня 1985 року відбулася ХХVIII студентська наукова конференція. За два дні роботи на 34 проблемних та одному пленарному засіданні було заслухано 391 доповідь. Кожне з 27 секційних засідань починалося з доповіді на тему Другої світової війни.
У роботі конференції взяли участь 43 члени СНТ з 17 навчальних закладів країни – Владивостоцького, Куйбишевського, Курського, Архангельського. Карагандинського, Ворошиловградського, Астраханського, Київського, Ставропольського, Воронезького, Донецького, Кишинівського, Читинського, Північно-Осетинського медінститутів і Тернопільського педінституту.
Дипломів удостоїлися 105 доповідей – по 35 за І, ІІ, ІІІ місце. Грамотами відзначили 43 роботи доповідачів з інших вишів.
24-25 квітня 1986 року відбулася ХХІХ студентська наукова конференція. За два дні роботи на 36 проблемних та одному пленарному засіданні було заслухано 332 доповіді. В роботі конференції взяли участь 48 членів СНТ з 21 навчального закладу країни – Московського, Дніпропетровського, Красноярського, Волгоградського, Горьковського, Ворошиловградського, Полтавського, Мінського, Владивостоцького, Одеського, Оренбурзького, Свердловського, Івано-Франківського, Рязанського, Ужгородського, і Ленінградського медінститутів, а також з Російського університету дружби народів, Білоруського та Київського інститутів фізичної культури, Ніжинського педінституту. Дипломи отримали 111 доповідачів – по 37 за І, ІІ, ІІІ місця. Крім того, за активну участь у роботі конференції 26 іногородніх членів СНТ нагородили грамотами.
У зв’язку з тим, що інститут був відкритий 12 березня 1957 року, ХХХ ювілейну конференцію, присвячену його 30-річчю, вирішили провести також у березні. Під час конференції працювало 30 секцій. До програми пленарного засідання ввійшла доповідь студента ІІІ курсу Р.В. Свистуна «Студентському науковому товариству – 30 років» (науковий керівник – проф. О.О. Маркова).
Загальна кількість доповідей, заслуханих на конференції, залишилася на рівні минулого року – 332. Але ця цифра збереглася за рахунок збільшення доповідей тернопільських гуртківців. Водночас звертає на себе увагу той факт, що майже вдвоє, порівняно з 1986 роком, зменшилося число доповідачів з інших вишів. Учасниками ХХХ конференції стали члени СНТ лише з 12 медичних інститутів.
30-31 березня 1988 року на високому науковому рівні відбулася ХХХІ студентська конференція. Працювало 31 засідання – одно пленарне та 30 секційних. На 24 секціях науково-дослідного напрямку заслухали 253 доповіді, на двох секціях навчально-дослідного змісту – 17 доповідей. Уперше частина наукових робіт була представлена у вигляді стендових доповідей (секція експериментальної медицини, секція материнства та дитинства). На конференцію прибули студенти з 10 медінститутів семи союзних республік – Туркменського, Ставропольського, Мінського, Кемеровського, Ризького, Саратовського, Каунаського, Красноярського, Кишинівського, Київського.
У програмі ХХХІІ конференції (1989 рік) ще є одна суспільно-політична секція, але вже немає секцій навчально-дослідної тематики (УДРС).
На конференцію надіслали наукові повідомлення члени СНТ з 15 медичних інститутів: Башкирського, Вітебського, Владивостоцького, Ворошиловградського, Дніпропетровського, Івано-Франківського, Іркутського, Казанського, Каунаського, Кемеровського, Київського, Куйбишевського, Одеського, Середньоазіатського, Чернівецького. Гостям дали можливість виступити на пленарному засіданні. До початку конференції рада СНТ виготовила нагрудний значок.
Як і попереднього року, в програмі ХХХІІІ конференції (1990 рік) лише одна секція соціально-політичних наук. Решта 12 секцій – на медичну тематику. 26 доповідей надіслали члени СНТ з інших міст – Махачкали, Львова, Оренбурга, Красноярська, Донецька, Одеси, Самарканда, Барнаула, Івано-Франківська, Ужгорода, Полтави, Ворошиловграда, Казані.
Дещо змінився зміст пленарного засідання. Вперше виступили двоє студентів – переможців теоретичної та клінічної секцій. Після нагороди кращих доповідачів й активістів СНТ слово дали для виступів гостям.
Організатори ХХХІV конференції (1991 рік) запланували, крім пленарного, 11 секційних засідань, на яких було заслухано 107 доповідей. Це – втричі менше, ніж попереднього року. В конференції взяли участь члени СНТ з Вінниці, Кишинева, Баку, Оренбурга, Мінська, Новосибірська, Красноярська, Уфи, Томська, Харкова.
21-23 квітня 1992 року відбулася чергова ХХХV студентська конференція. 21 квітня було оголошене Днем студентської науки. На вісьмох секціях заслухали 70 доповідей. Це – в 4,5 рази менше, ніж на ХХХІІІ конференції, та на третину менше, ніж на попередній ХХХІV конференції. Пленарне засідання провели 23 квітня спільно із закриттям Всеукраїнської студентської наукової конференції «Невідкладні стани в медицині». З немісцевих студентів прибув лише один доповідач – Д.Н. Чувашкін (Саратовський медінститут).
На ХХХVІ студентську конференцію (1993 рік) прибули представники двох колишніх республік Союзу – Азербайджану та Білорусі. В наступній, ХХХVІІ конференції взяли участь лише студенти України, а в ХХХVІІІ – тільки студенти Тернопільського медінституту. Багаторічні молодіжні зв’язки поступово втрачалися.
ХХХVІ конференція відрізняється від попередніх за багатьма особливостями. Вона стала першим спільним науковим зібранням студентів і молодих вчених. У майбутньому такі об’єднані конференції набули закономірного характеру.
Під час конференції функціонувало дев’ять секцій. Організатори конференції побудували їх за новою структурою. На початку кожного секційного засідання програмою була запланована мікролекція когось з провідних вчених інституту. Зміст мікролекції відповідав тематиці секційного засідання. Крім того, доповіді на всіх секційних засіданнях розподіляли на дві групи – усні та стендові. Наприкінці засідання один з кураторів секції робив огляд стендових доповідей. Новинкою на конференції стали два круглі столи – «Нові підходи до лікування недостатності кровообігу» та «Виразкова хвороба: проблеми лікування». У роботі конференції взяли участь гості з медичних закладів Донецька, Івано-Франківська, Львова, Мінська, Полтави, Вінниці, Баку, Одеси, Києва .
На ХХХVІІ конференції діяли також дев’ять секцій. Структура їх майже цілком відповідала минулорічним стандартам. Відмінність полягала лише в тому, що на початку засідань не були передбачені мікролекції. Учасниками конференції були гості з Луганська, Запоріжжя, Полтави, Дніпропетровська, Харкова, Донецька, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Чернівців.
Під час ХХХVІІІ конференції (1995 рік) учасники 11 секційних засідань заслухали та обговорили 131 доповідь, до того ж цього разу всі доповіді були усними, а доповідачі – студентами Тернопільського медінституту. Членів СНТ з інших вишів не запрошували.
ХХХІХ конференцію студентів і молодих вчених Тернопільського медінституту (1996 рік) запланували в рамках 2-го туру другого обласного конкурсу науково-дослідних, пошукових і творчих робіт молоді (секція медицини та охорони здоров’я), організованого управлінням у справах молодіжної політики Тернопільської обласної державної адміністрації. Керівництво медінституту оголосило 26 квітня Днем молодіжної науки. В конкурсі взяли участь студенти та молоді вчені Тернопільського медінституту та Чортківського медучилища. На засіданнях восьми україномовних секцій заслухали 123 повідомлення. Функціонувала також одна англомовна секція (10 доповідей).
У президії пленарного засідання були присутні начальник управління у справах молодіжної політики К.С. Шендеровський та директор Чортківського медучилища Л.С. Білик. Головував на засіданні канд. меднаук А.А. Гудима. Пленарне засідання, на відміну від попередніх років, являло собою ще одну повноцінну секцію, на якій заслухали сім доповідей 14 виконавців з різних галузей медицини. Шість повідомлень зробили молоді науковці Тернопільського медінституту, одне повідомлення – учні Чортківського медучилища В.А. Литвичук, В.Й. Безпалько, Ю.В. Шпінь.
Найкращі роботи студентів і молодих науковців були опубліковані в «Збірнику статей» (1996 р.).
З 1997 року наукові зібрання студентів і молодих науковців почали систематично відбуватися у форматі міжнародних конгресів.
Василь ФАЙФУРА,
професор