Незважаючи на достатню, здавалося б, присутність у засобах масової інформації численних рекламних роликів щодо догляду за ротовою порожниною, вибір найрізноманітніших зубних паст, ополіскувачів, зубних щіток, зубних ниток (флосів), йоршиків, проблема виникнення стоматологічних захворювань залишається.
Для багатьох людей наявність м’яких зубних нашарувань, зубного каменю не створює особливого дискомфорту, крім недосконалого естетичного вигляду. Мало хто задумується про можливі наслідки недотримання гігієни ротової порожнини. Адже механізм виникнення пародонтологічних захворювань тісно пов’язаний з недотриманням основних правил догляду за зубами та тканинами порожнини рота.
Мало хто знає, що незадовільний догляд за ротовою порожниною викликає не лише руйнування зубів і розвиток карієсу та його ускладнень, а саме пульпіту, верхівкового періодонтиту, що супроводжуються значними больовими відчуттями, припухлістю, підвищенням температури та погіршенням загального самопочуття. Проте захворювання зубів не єдина проблема, що виникає. Саме тривала наявність твердих зубних нашарувань запускає процес розвитку патологічних змін у тканинах пародонта.
Також існує прямий взаємозв’язок між захворюваннями пародонта та серцево-судинною патологією, ендокринною патологією, проблемами із шлунково-кишковим трактом, порушеннями в нервовій діяльності.
Але щоб перейти до обговорення причин виникнення, лікування та профілактики, нам потрібно мати певне уявлення, власне, про пародонт. Пародонт – це комплекс тканин, що оточують зуб, йдеться про ясна, кісткову тканину альвеолярного паростка, зубну зв’язку та сам зуб. Всі ці структури мають тісний взаємозв’язок, тому пошкодження хоча б одного елемента призведуть до порушення цілісності, і як наслідок – до розвитку пародонтологічних захворювань.
Протягом останніх десятиліть, незважаючи на проведену роботу стоматологів, спостерігається тенденція до збільшення та акумуляції зубних відкладень, а отже, й розвитку захворювань пародонта.
Провідну роль у виникненні пародонтологічних захворювань відіграє характер харчування. Йдеться не лише про збалансовану дієту, а про ті шкідливі моменти, що в недалекому майбутньому призведуть до порушень передусім цілісності зубів, зниженням їхньої опірності (резистентності), поглибленням патологічного процесу на прилеглі тканини.
Сучасне покоління не звикло вводити до свого раціону достатньої кількості твердої їжі, яка забезпечує рівномірне жувальне навантаження, створює додаткове природне очищення зубів. Вживання великої кількості легкозасвоюваних вуглеводів призводить до затримування, налипання залишків їжі в пришийкових ділянках, міжзубних проміжках і стає джерелом поживних речовин для патогенних бактерій. Уживання газованих напоїв впливає на порушення pH середовища та створення цим самим сприятливих передумов для розмноження патогенної мікрофлори. Велика кількість кислот у раціоні, які з’являються й у людей, що ведуть здоровий спосіб життя (свіжовитиснуті соки, смузі, фрукти), також викликає руйнування емалі зуба та травмування ясен.
Отже, щоб не заглиблюватися в найдрібніші деталі, можемо схематично відобразити ланцюг переходу одного стану в інший, який у майбутньому спровокує виникнення захворювання тканин пародонту, зокрема, гінгівіту чи генералізованого пародонтиту.
Кожного разу, коли ми з тих чи інших причин не приділяємо увагу ретельному та правильному чищенню зубів, цим створюємо передумови до формування біоплівки, яка переростає з часом у «гірські хребти» в ротовій порожнині, що носять назву мінералізовані зубні відкладення. Саме вони провокують порушення зубо-альвеолярного з’єднання, проникнення бактерій та продуктів їхньої життєдіяльності вглиб тканин, утворення патологічної пародонтальної кишені, розвитку в подальшому генералізованого запального процесу в яснах, а також в кістковій тканині (деструкція кортикальної пластинки на початку, з об’ємними явищами остеопорозу альвеолярної кістки).
Симптомами захворювань пародонта є: неприємний запах з ротової порожнини (галітоз), зміна кольору зубів (потемніння), кровоточивість, розростання чи виразкування ясен (ясенного краю), рухомість зубів, утворення проміжків між зубами, зміщення зубів, оголення коренів зубів, неможливість нормально відкушувати та пережовувати їжу.
Дуже часто пацієнт не може собі уявити, що розвиток цих змін почався зовсім з малого – недотримання правил догляду за зубами та ротовою порожниною.
Одразу ж слід звернути увагу на основні помилки при чищенні зубів:
- Переважання горизонтальних рухів при чистці всіх поверхонь зубів;
- Хаотичний характер рухів – відсутність схеми;
- Чищення лише передньої поверхні зубів;
- Недостатня кількість рухів на кожному етапі чищення.
Отже, підсумовуючи сказане, хотілося б навести кілька порад, аби запобігти розвитку захворювань тканин пародонту:
- Правильне ретельне чищення зубів.
Слід приділяти не менше двох хвилин на чищення зубів.
Зубну щітку слід змінювати кожні три місяці.
Якщо Ваша щітка втрачає свій вигляд до трьох місяців (ворсинки дивляться у різні сторони) це означає, що ви надто сильно тиснете на щітку, що унеможливлює правильне чищення зубів, тому вона потребує заміни.
Слід вибирати зубну щітку середньої жорсткості.
Крім щітки й пасти, неможливо якісно вичистити зуби без дентальних (зубних) йоршиків і зубних ниток (флосів).
Ополіскувачем можна користуватися за бажанням – він справді допомагає у профілактиці запальних процесів, проте один лише ополіскувач не допоможе вберегти зуби від карієсу, тому не забувайте спочатку про щітку.
Зуби потрібно чистити від появи першого зуба (5-6 місяців).
Після вживання кислого чи солодкого протягом дня ротову порожнину (за неможливості очищення) необхідно сполоснути водою, що попередить зміну pH.
- Профілактичний огляд у стоматолога двічі на рік.
- Проведення професійної гігієни ротової порожнини двічі на рік, йдеться також про діагностику наявних стоматологічних проблем і подальшу поетапну очистку від нальоту та зубного каменю.
- Добір індивідуальних засобів гігієни разом зі стоматологом. Те, що годиться вашому сусідові, не обов’язково доречне і вам.
- Вживання в достатній кількості (проте контрольовано) овочів і фруктів, а також твердої їжі.
- У разі виникнення певної проблеми, одразу звертатися хоча б за консультацією, а не проводити самолікування.
- І основне – дбати про власне здоров’я.
Ірина АНТОНИШИН,
Ірина СУХОВОЛЕЦЬ,
Марта ЗАЛІЗНЯК,
доценти Тернопільського медуніверситету
ім. І. Горбачевського