Абревіатура ВСД (вегето-судинна дистонія) відома нині широкому загалу. Багато з людей не підозрюють, що хворіють на цю недугу. Термін «дистонія» дослівно означає порушення тонусу судин. В основі цього захворювання лежить зміна взаємодії нервової, ендокринної та судинної систем. Вегето-судинна дистонія прикметна для людей молодого віку, але її слід розцінювати як фактор ризику розвитку гіпертонії, ішемічної хвороби серця та інших судинних проблем у старшому віці.
Вегето-судинна дистонія належить до тих недуг, які можна встановити лише за їх симптомами. При ВСД немає структурних змін у мозку, а інші методи діагностики не вказують на суттєві зрушення в організмі. Скажімо, шлунок болить, а лікар не знаходить жодних патологій у роботі шлунково-кишкового тракту; біль у серці не дає заснути, а кардіограма – в нормі, як і основні аналізи, що їх зазвичай призначає терапевт. Людина хвора, а лікар недугу «не бачить». Тому медики часом не вірять, що людина хвора й звинувачують пацієнта в симуляції та ухилянні від роботи. Хворому ж насправді не вистачає сили жити. Адже при ВСД, як підтвердили нещодавні дослідження, порушується тонкий баланс між найважливішими відділами вегетативної нервової системи – симпатичним і парасимпатичним. Тому всі симптоми хвороби ґрунтуються на дисбалансі внутрішніх біохімічних та фізіологічних процесів. Медики поділяють вегето-судинну дистонію на чотири типи: гіпертонічний, гіпотонічний, кардіальний та змішаний. Найчастіше, за спостереженнями лікарів, зустрічаються гіпертонічний та кардіальний різновиди.
– Коли людина скаржиться на поколювання, тяжкість у ділянці серця, відчуття неритмічного чи прискореного серцебиття, її турбує кардіальний тип ВСД, – зауважує лікар-кардіолог Олена Прокопович. – Якщо дистонія гіпертонічного типу, тиск «стрибає» вгору – найчастіше до 140/90 і 150/90 міліметрів ртутного стовпчика. Часом непросто відрізнити ВСД від гіпертонічного кризу. Перша ознака, що вказує на дистонію, – тиск, який постійно, без видимих причин, змінюється впродовж дня. Іноді гіпертонічний тип дистонії пробігає безсимптомно й зафіксувати його можна лише при регулярному вимірюванні тиску. Натомість гіпотонічний тип недуги, крім нестійкого та пониженого тиску, сигналізує про себе дратівливістю, відчуттям страху, пацієнт може мати запаморочення й навіть непритомніти. Змішаний тип дистонії об’єднує всі згадані ознаки.
ВСД, за словами лікарів, може турбувати людину роками. З часом недуга або минає – з допомогою вдало підібраного лікування та коригування способу життя, або переростає в інше захворювання – скажімо, в артеріальну гіпертензію.
Найефективнішим буде лікування, в якому поєднаються медикаменти та психотерапевтичні методи. Лікарі часто призначають хворим на ВСД заспокійливі препарати рослинного походження, антидепресанти та вітамінно-мінеральні комплекси. Важливо пам’ятати, що лікування треба проходити винятково під наглядом фахівця, лише він може підібрати засіб, який подіє найкраще, призначити дозу й тривалість прийому.
– Обирати лікування на власний розсуд чи за порадою друзів категорично не можна, адже деякі симптоми вегето-судинної дистонії характерні також для інших захворювань, – зауважує лікар. – Отже, людина не зможе самостійно визначити, чим вона насправді хворіє. Інша ситуація з психологічними причинами хвороби. Їх можна та треба усувати повноцінним сном, прогулянками на свіжому повітрі й помірними фізичними навантаженнями. Варто скласти меню правильного харчування та чіткий розпорядок дня, де часу вистачає і на працю, і на відпочинок. Утім, і до таких методів треба підходити обережно. Не випробовуйте свій організм на міцність надмірними навантаженнями, тривалими медитаціями, дієтами та голодуванням.
При вегето-судинній дистонії корисні продукти, які містять калій та магній: гречана каша, вівсянка, квасоля, горох, соя, шипшина, абрикоси, курага, родзинки, морква, баклажани, цибуля, салат, горіхи, петрушка. Їжте якомога більше помідорів (свіжих – у сезон і в’ялених в інші пори року) – вони містять речовини, які зміцнюють нервову систему. Як природний антидепресант використовують напій з неочищеного вівса. Овес потрібно залити окропом (у пропорції 1:4), дати настояти ніч у термосі, пити тричі на день по склянці. Віддавайте перевагу їжі, яка покращує обмін речовин: рибі, продуктам рослинного походження.
Узагалі ж менше думайте про хворобу, не вишукуйте у собі нових симптомів. І найголовніше – дивіться на життя з оптимізмом, шукайте у всьому позитив і не допускайте у свій світ сильні негативні емоції. І тоді відступить не лише вегето-судинна дистонія, а й інші хвороби.
Мар’яна СУСІДКО