Ангеліна Трачук успішно склала літню екзаменаційну сесію й перейшла на 5 курс медичного факультету. Навчається за державним замовленням та отримує академічну стипендію. Чому обрала лікарську професію, про студентські будні, участь в загальноуніверситетських заходах у позанавчальний час та улюблені заняття на дозвіллі студентка розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».
– Результатами екзаменаційної сесії задоволені?
– Так. Сесія була нелегкою, але я впоралася. Заліки з трьох навчальних дисциплін і чотири іспити – з хірургії, педіатрії, внутрішньої медицини та неврології – склала успішно.
– Отже, ще один семестр позаду. А попереду…
– … літня виробнича практика на лікувальних базах Хмельницького: обласної лікарні та обласної дитячої лікарні. Відбуватиметься вона за чотирма циклами: терапія, хірургія, гінекологія і акушерство та педіатрія. Тож маю змогу попрацювати у різних відділеннях й отримати практичний досвід. Дуже цьому рада.
– З ініціативи студентів в ТНМУ створено студентський блог «Outlook» і ви – його активна учасниця. Чим зацікавив вас цей проєкт?
– Він корисний, бо інформує читачів про навчання та дозвілля в ТНМУ, його особливості, про наш університет і медичну освіту загалом. «Outlook» має власну сторінку в мережі Інстаграм, в якої майже три тисячі читачів, і у Фейсбуці. В кожного члена команди студентського блогу – свої обов’язки. Я, скажімо, займаюся організацією вебінарів і лекцій у дистанційному режимі на теми, що цікаві студентам, з можливістю спілкування в онлайн-режимі. Приміром, цікавим був вебінар на тему «Добровільна та інформована згода пацієнта» з участю завідувачки кафедри медичного права ТНМУ, кандидатки юридичних наук Наталі Миколаївни Калинюк. Йшлося про правові аспекти добровільної інформованої згоди на медичне втручання, правила її отримання та інші юридичні аспекти лікарської діяльності, які треба знати майбутнім лікарям. Низка вебінарів з фахівчинею Центру психологічного консультування Людмилою Богуцькою були присвячені темі гармонійних стосунків між людьми. Мовили про те, як правильно поводитися, щоб не наражатися на конфлікти та налагодити гармонійні стосунки з батьками, друзями, однокурсниками, підняти самооцінку. Студенти ділилися корисними лайфхаками, що допомагають впоратися з хвилюванням, подолати стрес і тривогу. Це була гарна нагода «прокачати» власні навички ефективної взаємодії з людьми.
– Ви також учасниця менторського проєкту, зініційованого студентським парламентом і центром виховної роботи та культурного розвитку ТНМУ, мета якого – допомогти першокурсникам легше і швидше адаптуватися до студентського життя.
– Я є ментором вже другий рік. З першою підопічною групою познайомилася після посвяти першокурсників у студенти. Мене розпитували про навчання, розташування навчальних корпусів і гуртожитків, потім ми разом вирушили до корпусу на вулиці Дорошенка, де першокурсники вивчатимуть філософію, українську та іноземні мови, медичну фізику й проходитимуть навчання за програмою підготовки офіцерів запасу. Новачків цікавило все, що пов’язано з університетом, тож питань було чимало. Коли в умовах пандемії запровадили дистанційну форму навчання – спілкувалися здебільшого в чаті чи телефоном. Зараз у мене нова група, якій я так само стараюся все пояснити та чим можу – зарадити.
– Знаю, що ви ще зорганізовуєте цікаві заходи, адресовані школярам.
– Разом з іншими студентами – волонтерами ТНМУ я взяла участь в освітньому проєкті «Sex education». Старшокласникам Тернопільської спеціалізованої школи №5 з поглибленим вивченням іноземних мов і кількох інших шкіл ми прочитали низку навчальних лекцій про статеве дозрівання, його природу й особливості плину, основи репродуктивного здоров’я. Під час просвітницьких акцій з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом я зустрілася з школярами трьох шкіл у Хмельницькому, щоб розповісти їм про цю небезпечну хворобу, її клінічні прояви та як від неї вберегтися.
– Чи є у вашій родині представники лікарської професії?
– Мої прабабуся Ольга та прадідусь Петро були лікарями широкого профілю, як нині кажуть, сімейними лікарями. Працювали у селі Жучківці, що за 30 кілометрів від Хмельницького, та надавали допомогу всім, хто звертався, опікувалися здоров’ям і дорослих, і дітей. У громаді їх дуже шанували. Мамина сестра Наталя закінчила медичний коледж і стала медсестрою, тож її життя теж пов’язано з медициною. Двоюрідний брат моєї мами Петро свого часу закінчив ТНМУ й зараз працює хірургом Хмельницької обласної лікарні. В дитинстві мама мені не раз казала: «В тебе прадідусь і прабабуся – медики. Може, ти теж станеш лікаркою, коли виростеш?». Але тоді до її слів я ставилася доволі скептично, бо мала інші уподобання. Все змінилося в 9 класі, коли перейшла в нову школу – Хмельницький обласний ліцей-інтернат з профільним навчанням і почала поглиблено вивчати природничі науки. Особливо полюбила біологію. Вчитель Сергій Григорович Гусак завжди цікаво та зрозуміло пояснював матеріал, його уроки викликали щире захоплення. Як й уроки з анатомії. Тож тоді вирішила, що після закінчення ліцею вступатиму до медичного університету. Успішно склавши ЗНО, подала документи до приймальної комісії ТНМУ та була зарахована на бюджетну форму навчання.
– Яку лікарську спеціальність хотіли б здобути?
– На 1 курсі була впевнена, що моя майбутня спеціальність – акушер-гінеколог. Дуже вона мені подобається. Але почала вивчати педіатрію – і плани змінилися. Сучасна педіатрія має багато напрямків і всі вони надзвичайно цікаві та важливі. Наразі ця унікальна медична спеціальність мені найбільше до душі. Можливо, в процесі навчання мій вибір ще зміниться, але поки що педіатрія – в пріоритеті.
– Ви єдина дитина в сім’ї?
– Ні, у мене є молодший брат Олександр. Він перейшов до 11 класу. Планує після закінчення школи здобувати вищу профільну освіту за фахом «ветеринарна медицина». Це теж дуже класна професія, одна з найгуманніших у світі.
– Чи маєте захоплення та як любите відпочивати?
– У школі з 1 й до 9 класу займалася спортивними танцями. Тепер відвідую групові заняття з йоги. Тренуватися почала три роки тому й з упевненістю можу сказати, що це чудовий спосіб підтримати гарну фізичну форму. Під час навчання багато часу проводжу, сидячи над підручниками чи за комп’ютером, а відповідні вправи, що зміцнюють і прогрівають навіть внутрішні м’язи, допомагають зберегти гнучкість та гарну поставу. Вони плавні, повільні, релаксаційні й робити їх приємно. Мені подобається цей вид фізичної активності, корисний і тілу, і душі. Раджу всім своїм друзям: якщо є можливість – варто спробувати, тому що йога – це чудово. Люблю читати, особливо книги на медичну тематику. Улюблений автор «медичної прози» – нейрохірург Міжнародного центру нейрохірургії, член Лондонського королівського коледжу нейрохірургів та Асоціації нейрохірургів Великобританії, професор Генрі Марш. Надзвичайно цікаво пише. І тематика мені, як майбутньому лікарю, близька. Дуже сподобалася онлайн-лекція професора «Про смерть та згасання», трансляція якої відбулася на офіційному You-Tube-каналі ТНМУ.
– Ваш улюблений афоризм?
– «Пізнай самого себе». Напевно, це основне. Щоб життя мало сенс, найперше треба пізнати себе та своє місце у світі, а відтак йти до мети, до здійснення власної мрії.
Лідія ХМІЛЯР