Бажання результативно працювати – найкраще джерело його натхнення

Летять літа, мов бистрі води,

І не вернути їх назад!

А нам не віриться сьогодні,

Що Вам уже – 70!

Бажаєм Вам стільки же прожити,

Здоров’я доброго на всю півсотню літ

І внуків всіх ще одружити,

Й благословити правнуків у світ!

В житті нехай все буде, що потрібно,

Без чого не складається життя,

Любов, здоров’я, щастя, дружба

Та вічна нестаріюча душа!

 

18 березня виповнилося 70 років видатному українському вченому-мікробіологу, завідувачу кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, професорові, доктору медичних наук Сергію Івановичу Климнюку.

Народився Сергій Іванович у білоруському місті Брест у сім’ї лікарів. Батько був військовим лікарем, мати – терапевткою.

У 1962-1966 роках разом з батьками-лікарями проживав у Монголії. Після повернення родини в Україну до Тернополя отримав середню освіту в школі №4, а також закінчив музичну школу по класу скрипки.

Мріючи стати хірургом, як і батько, вступив 1969 року до Тернопільського державного медичного інституту, який закінчив з відзнакою 1976 року та вступає до субординатури з хірургії. Під час розподілу написав заяву про бажання працювати хірургом на флоті, така була мрія його батька – плавати на кораблі. На останньому курсі, за півроку до розподілу. професор І.О. Ситник пропонує вступати до аспірантури з мікробіології. І Сергій Іванович вступив. Такий крок зробити йому порадили також батьки. Його тато, який працював у залізничній лікарні Тернополя, все життя марив наукою й навіть захистив дисертацію. До того Сергій Климнюк отримав лист-відмову, що на флоті хірурги непотрібні.

Сергій КЛИМНЮК з батьками (1955 р.)

З 1976 до 1979 року він навчається в аспірантурі та одразу розпочинає під керівництвом проф. І.О. Ситника працювати над кандидатською дисертацією «Комбінована дія антибіотиків і жовчних кислот на стафілококи». Дослідження проводить в Інституті інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського в Києві та на кафедрі мікробіології ТДМІ, де вивчав вплив жовчних кислот, які є детергентами, на активність антибіотиків щодо різних мікроорганізмів. Згодом стало відомо, що мікроби сприяють утворенню камінців у жовчному міхурі, що призводить до порушення метаболізму жовчних кислот. В ті часи потрібно було науково обґрунтувати й довести цю дію. Захист відбувся 1980 року в Мінському медичному інституті, де працювала спецрада з мікробіології.

Докторську дисертацію за порадою Івана Олександровича Ситника Сергій Іванович розпочав одразу ж після захисту кандидатської, десь наприкінці 1980-х. Вивчав мікрофлору людини в місцях основних хірургічних розрізів, адже різні біотопи нашого тіла колонізуються мікробами й дуже різняться за своїм мікробним складом, біологічними властивостями. Це були, напевне, перші дослідження такого характеру в Україні. Робота була тривалою, яка успішно завершилася захистом докторської дисертації на тему: «Мікробна екологія шкіри людини в різні вікові періоди» 1995 року в Київському державному медичному університеті імені О. О. Богомольця. На титульній сторінці дисертації є напис: «Моїм довготерплячим батькам, дружині та дітям присвячую».

Трудову кар’єру Сергій Іванович розпочав у стінах рідного інституту: спочатку асистентом кафедри (1979-1985 рр), старшим викладачем (1985-1993 рр.), доцентом (1993-1995 рр.), професором. З 1994 року й дотепер він – завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Впродовж чотирьох років (2001-2004 рр.) працював на посаді проректора з міжнародних зв’язків, директором навчально-наукового інституту медико-біологічних проблем ТДМУ (2012-2013 рр.).

Сергій КЛИМНЮК під час навчання в аспірантурі (1978 р.)

Головне гасло ювіляра в роботі:«Найкраще джерело натхнення – це бажання працювати, особливо, коли бачиш результати». Він прагне відчинити перед студентами двері в цікавий світ мікробіології, так, як це колись зробили його викладачі – професор І.О. Ситник, доценти Е.М. Кованова, М.С. Творко. Сергій Іванович завжди хоче, аби студенти зрозуміли, що мікробіологія – це така наука, без якої майбутньому лікарю важко обійтися. Коли його донька після аспірантури та десяти років роботи в Інституті кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска сказала, що вона нарешті збагнула, чому він так над цим «б’ється», то він тішився, що його праця не даремна, бо маємо «видати» висококваліфікованого фахівця, професіонала.

Сергій Іванович зробив вагомий внесок у створення навчально-наукової літератури з мікробіології. Він – співавтор національного підручника «Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія», який рекомендований Міністерством освіти і науки та Міністерством охорони здоров’я України, як підручник для студентів вищих навчальних закладів України IV рівня акредитації. Загалом чотири підручники вийшли за його співавторства українською та англійською мовами, вісім посібників для студентів медичного, стоматологічного факультетів, мультимедійний лазерний компакт-диск «Мікробіологія», протоколи для проведення практичних занять українською та англійською мовами. Опублікував понад 300 наукових публікацій, має 10 авторських свідоцтв і патентів на винахід. Науковий керівник 10 кандидатських і консультант двох докторських дисертацій.

Сергій Іванович – високо-інтелектуальна та духовна людина. Свій вільний час він проводить з книгами наукового, художнього, психологічного напрямку, має велику бібліотеку. Дуже любить поезію, з українських авторів найбільше захоплюється Ліною Костенко, часто напам’ять цитує рядки творів, що ввійшли в душу. Небайдужий до музики та мистецтва, колекціонує видання з біографією й репродукціями картин відомих художників, музеїв, галерей.

Сергій КЛИМНЮК з дружиною Наталією та внуками

Науково-педагогічна діяльність професора С.І. Климнюка тісно пов’язана з його громадською діяльністю. Він – академік Міжнародної академії інтегративної антропології (з 1996 р.), голова Тернопільського обласного наукового товариства мікробіологів (1995-2013 рр.), заступник головного редактора журналу «Інфекційні хвороби», член редакційної ради «Мікробіологічного журналу», журналу «Вісник наукових досліджень», член спеціалізованих рад Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, почесний професор ДУ «Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України».

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, особистий вагомий внесок у розвиток науки, охорони здоров’я та підготовку кадрів нагороджений подякою від Міністерства освіти і науки України та Почесною грамотою Тернопільської обласної ради.

Сергій Іванович надзвичайно цінує свою родину, намагається якнайбільше вільного часу проводити з дружиною, дітьми, онуками та рідними. Він вважає, що сім’я – це найкращий подарунок у житті. Дружина Наталя Георгіївна Климнюк – лікарка-терапевтиня Тернопільської клінічної лікарні №3, завжди поруч і підтримує його в усіх справах. Разом виховали двох дітей, у яких уже свої сім’ї. Донька Наталя – лікарка-ревматологиня, закінчила ТДМА (нині – ТНМУ), а згодом аспірантуру в Києві, кандидат медичних наук, зараз працює в Інституті кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска, виховує двох дітей: старшу доньку Анну, яка є студенткою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та сина Тимура, який ще навчається у школі. Син Іван також закінчив ТДМА, за фахом хірург, працює в десятій клінічній лікарні Києва, виховує двох синів. Діти та онуки продовжують лікарську династію Климнюків, намагаються досягти успіхів у вибраній професії та принести втіху й радість старшому поколінню.

Шановний Сергію Івановичу, Ваші порядність, працелюбність, інтелігентність та уважне ставлення до людей заслуговують найвищої оцінки та є прикладом для наслідування новим поколінням студентів, молодих науковців і викладачів.

Бажаємо Вам, вельмишановний Сергію Івановичу, міцного здоров’я, невичерпного творчого натхнення, нових успіхів у Вашій благородній діяльності, добробуту, людського тепла, родинного благополуччя й затишку, довгих років радісного та щасливого життя.

Колектив кафедри мікробіології, вірусології та імунології