«Галицькі хірургічні читання: «Традиції та інновації у сучасній хірургії» відбулися в Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського, присвячені 105-річчю від дня народження видатного хірурга, педагога, вченого, доктора медичних наук, професора Ростислава-Юрія Теофіловича Коморовського.
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор ТНМУ, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Михайло Корда. Очільник нашого університету зазначив, наскільки важливими для хірургічної спільноти країни є такі форуми – наукові майданчики для спілкування, активного обміну досвідом, напрацюваннями та інноваціями. «Цілком упевнений, що ця конференція додасть вам ще більше нових знань, подарує нові знайомства і принесе велику користь у вашу хірургічну діяльність», – звернувся він до присутніх.
Михайло Михайлович зазначив, що професорсько-викладацький склад ТНМУ шанує славні традиції вітчизняної хірургічної школи: «Нинішні хірургічні читання, присвячені світлій пам’яті видатної людини, науковця, професора Юрія Теофіловича Коморовського, який працював у нашому університеті й чим ми надзвичайно пишаємося. Фактично він був серед фундаторів і засновників нашого університету, які працювали з перших років створення навчального закладу та доклали чимало зусиль, аби наш виш розвивався і був таким, як є зараз. Юрій Теофілович в різні роки очолював кафедри хірургії, спочатку загальної, потім шпитальної, віддавши 39 років своєї професійної діяльності цій царині. Не знаю, чи є в нашому краї така лікарня, де б він не оперував, його допомога приходила навіть до найвіддаленіших куточків Тернопільщини. Всі його пам’ятають як видатного клініциста, хірурга, який володів філігранною технікою, провів тисячі оперативних втручань, рятуючи тисячі людських життів. Він був найкваліфікованішим хірургом у ті часи на Тернопіллі.
Інша частина його життя – медичний інститут, педагогічна діяльність, студентство, лекції. На своїй кафедрі він запровадив таку систему – педагогічну, освітню, наукову, яка була зразковою для інших кафедр медінституту. Як мені розповідали ті, хто з ним працював, Юрій Теофілович добирав охочих до хірургії ще з початкових курсів, застосовуючи психофізіологічні, психофізичні методи професійного добору. Це було таке ноу-хау від професора Коморовського для того, щоб потім ті студенти, які витримали ці випробування, стали цілком готовими до субординатури. Ще одна іпостась – наукова діяльність, якій він також віддавався сповна, підготувавши 29 кандидатів наук і 9 докторів наук, по суті, заснувавши власну наукову хірургічну школу. Більше того, учні Юрія Теофіловича, яких він навчав хірургічної майстерності, чи був їхнім науковим керівником, продовжили його справу, створивши вже власні наукові школи, та виховали вже нове покоління молодих хірургів. Якщо уявимо цю вертикаль зростання й розвитку хірургічної спільноти Тернопільщини, то на вершині обов’язково має бути місце для її засновника – непересічної масштабної особистості, талановитого хірурга та науковця, професора Юрія Теофіловича Коморовського. Його ім’я – це візитівка нашого університету, а успішна діяльність його учнів та їхніх послідовників, які працюють на благо наших людей, – найкраща пам’ять про цю видатну людину».
Привітала учасників хірургічних читань і директорка департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольга Ярмоленко. «Юрій Коморовський досягнув високих результатів своєї діяльності завдяки певній системі навчання, лікування, освіти, якої дотримувався все життя. Його наукова школа поповнюється новими обличчями, фахівцями, які досягають висот вже на ниві сучасної хірургії. Географія учасників нинішнього форуму широка, бо тема хірургічного лікування, особливо в нинішні часи, надзвичайно актуальна», – підкреслила вона.
Теплі вітання аудиторії передала дружина професора Юрія Коморовського – Ярослава Коморовська, доцентка кафедри нервових хвороб 1968-1981 рр. Її послання до учасників форуму зачитав професор кафедри внутрішньої медицини № 2 Роман Коморовський. В теплому та зворушливому есеї ожили роки знайомства й подружнього життя з Юрієм Теофіловичем, який був не лише талановитим хірургом, але й вірним супутником життя, надійним другом і толерантною людиною. «Він дуже любив світ та людей, – пише Ярослава Михайлівна. – Найважливішим в його житті була хірургічна діяльність і допомога стражденним». Вона пригадує головні віхи його діяльності: 12 років львівського періоду, а згодом 40 років у Тернополі, які розпочалися в Тернопільському медичному інституті на посадах завідувача кафедри хірургії та провідного хірурга області. Він мав багато прихильників та поціновувачів свого хірургічного таланту, учнів і послідовників, серед яких – відомий в медичних колах професор, колишній ректор Львівського національного медичного університету, академік Михайло Павловський. Своє шанування науковець висловив у подарованій через 50 років власноруч написаній книзі з подячним підписом: «Моєму першому справжньому вчителю з хірургії. Довічно вдячний – Михайло Павловський». Один зі своїх мемуарних творів професор Іван Сміян присвятив пам’яті професора Юрія Коморовського, охарактеризувавши його, як світлу людину, непересічну особистість і вченого. Багато колишніх студентів згадують його лекторську майстерність, а хворі, яких лікував, висловлюють вдячність за те, що повернув до життя. Першого травня 19 років тому професор Юрій Коморовський відійшов за вічну межу. Він прожив 87 років. Ярослава Коморовська подякувала всім, хто в цей вирішальний для України час не забув пом’янути її чоловіка.
Спогадами про свого дідуся поділився внук Юрія Теофіловича – професор Роман Коморовський. «Мій дідо, як я завше його називав, був непересічною особистістю. Чесний, врівноважений, завжди доброзичливий, з тонким почуттям гумору. Ніколи мене не сварив, а завжди давав добрі поради й навіть зараз, коли до мене приходить якесь рішення, я й досі подумки звертаюся до нього. А що б він на це мовив? Завдяки йому я обрав медицину, тому що в дитинстві він часто брав мене із собою в клініку ввечері або ж у вихідні, коли оглядав післяопераційних хворих, я бачив яким він був на роботі, коли займався з дисертантами. Для мене й досі його постать жива. Вдячний усім, хто береже пам’ять про Юрія Теофіловича Коморовського, вдячний усім за присутність та щоденну хірургічну працю, яка нині теж надзвичайно важлива, як і колись».
Присутні переглянули документальний фільм про життя та діяльність професора Юрія Коморовського.
Про наукову хірургічну школу професора Юрія Коморовського у своїй доповіді мовив завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти, професор Ігор Дзюбановський. «Вчитель не той, хто вчить, а хто навчає», – такими словами розпочав він свій виступ. – І саме Юрій Теофілович належав до тієї когорти вчителів, які навчали. Скальпель у руках блискучого хірурга за пів століття філігранно маневрував, виконавши майже 10 тисяч операцій. Не випадково ж кажуть: якщо маєш гарного наставника на шляху підвищення професійного рівня, то це дороговказ на все життя. Саме таким дороговказом для нас був Юрій Теофілович – неперевершений хірург, науковець, вчений, велика людина, яка сама створила себе своєю працею». Професор Ігор Дзюбановський детально розповів про основні етапи життя Юрія Коморовського: студентські роки, початок наукової та хірургічної діяльності на кафедрі шпитальної хірургії Львівського медичного інституту, де він згодом працював на посаді доцента. Ще у Львівському медінституті Юрій Теофілович проявив інтерес до складних проблем реконструктивної хірургії шлунка та кишківника, його науковий пошук був зосереджений на розробці ефективних методів хірургічного лікування, які він активно продовжив вже в Тернопільському медичному інституті. Впродовж багатьох років Юрій Коморовський успішно працював над проблемою хірургічного лікування виразкової хвороби та хвороб оперованого шлунка, розробив нові варіанти первинної та реконструктивної гастроєюнодуоденопластики, оригінальний метод загруднинної пластики стравоходу при ураженнях стравоходу та шлунка їдкими речовинами, нову модифікацію черезбрижової інтестиноплікації за спайкової непрохідності кишківника, метод теніотомії для подовження товстої кишки під час пластики стравоходу, розробив методики поздовжнього ушивання «важкої кукси» дванадцятипалої кишки та дуоденостомії при резекції шлунка.
Упродовж форуму учасники мали змогу прослухати чимало цікавих та актуальних доповідей. Скажімо, науковці Львівського національного медичного університету підготували доповідь щодо хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом, професор нашого університету Святослав Костів розповів про традиційні та сучасні методи лікування оклюзійно-стенотичних уражень артерій нижніх кінцівок. Професор Ігор Полянський з Чернівців мовив про перитоніт як одвічну проблему в хірургії, сучасні виклики, досягнення та перспективи. Львівський професор Ігор Трутяк виступив з доповіддю «Бойова травма: синтез традицій та інновацій». Загалом на форумі було представлено доповідей.
Лариса ЛУКАЩУК
Світлини Яніни ЧАЙКІВСЬКОЇ