Нині плівкову флюорографію поступово витісняє цифрова. Переваги знімків на цифровому флюорографі очевидні – висока якість візуалізації, можливість «вивести» результати дослідження на монітор, зберегти їх у базі даних, записати на диск або ж надіслати пацієнтові електронною поштою. Півроку тому на умовах державно-приватного партнерства в університетській лікарні відкрили рентген-кабінет, в якому встановили цифровий флюорограф. Рентген-діагностичний комплекс нового покоління німецької фірми «Сіменс» встановили у приміщенні на першому поверсі четвертого корпусу медичного закладу.
Понад чверть століття працює у сфері рентгенології рентгенлаборант Віталій Мартиневич, а нещодавно освоїв й цифрову апаратуру. Каже, що рентгенологічні дослідження на новому апараті спочатку впродовж місяця проводили в тестовому режимі, нині ж апарат завантажений на повну потужність. Термін експлуатації обладнання – щонайменше десять років. На день обстежують від 30 до 40 осіб. За допомогою цієї системи можна виконувати комп’ютерну цифрову обробку та комп’ютерну радіографію.
Працювати в такому кабінеті надзвичайно комфортно, приміщення розділено на дві зони. «Це процедурна, де пацієнт, власне, й проходить дослідження, та пультова, – пояснює фахівець. – Пультову кімнату обладнали цифровою системою, яка обробляє дані обстежень та «відсилає» їх у комп’ютер, на якому лікарі-рентгенологи їх опрацьовують: редагують, форматують. Якщо є потреба, можна роздрукувати їх на плівці. Пацієнт отримує плівку, яку не потрібно проявляти. Її роздруковують на принтері для термічних знімків. Це сприяє екологічній безпеці технологічного процесу, адже немає необхідності використовувати хімічні реактиви, як у плівковій рентгенографії».
Лікар-рентгенолог Інна Салій свою трудову біографію розпочала саме у цьому сучасному кабінеті. Це гарний старт для фахівця, адже сучасна цифрова техніка відкриває великі можливості професійного зростання, дозволяє лікарю після обробки та інтерпретації результатів прийняти кваліфіковане рішення й сформулювати діагностичний висновок.
– Це дуже хороший варіант початкового інструментального обстеження, – каже рентгенолог. – За допомогою цифрового рентген-апарата стала більш доступною можливість діагностувати захворювання, визначати його локалізацію та оцінити динаміку процесу лікування. Це вкрай важливо для точного встановлення діагнозу, визначення тактики лікування й прогнозу лікувальних заходів. Переваги використання такого рентген-обладнання – швидкість отримання зображення, можливість цифрової обробки та деталізації дрібних анатомічних структур. Діагностичну інформацію пацієнтів стаціонару надсилаємо на комп’ютер лікуючого лікаря безпосередньо у відділення. Вона зберігатиметься в базі даних, архівні дослідження можна використовувати для порівняння стану пацієнта в динаміці.
Як розповіла Інна Салій, цифровий рентген вимагає менше часу на отримання зображення, відтак на 90-95 відсотків знижується кількість променевого впливу на людину завдяки скорочення експозиції, бо чутливість датчика вища, ніж у рентгенівської плівки. До того ж, є можливість за одне відвідування зробити до 15 знімків. До прикладу, рентген-навантаження для сучасного цифрового панорамного знімка прирівнюється до 10 днів роботи за звичайним комп’ютером. До того ж цифровий рентген-апарат вважають найбезпечнішим для жінок у період вагітності та лактації. Для лікаря також є багато переваг – зображення знімка більш чітке і контрастне завдяки високій роздільній здатності, рентгенолог убезпечений від можливості неякісного проявлення, тобто, не потрібно робити процедуру ще раз, адже знімок зберігається на комп‘ютері. У лікаря є можливість за необхідності збільшити фрагменти зображення, що дозволяє точніше оцінити виявлену патологію. Також фахівець може передавати результати рентген-діагностики іншому фахівцю, навіть якщо той перебуває за межами лікувального закладу (тобто, в он-лайн режимі). Знімок, зроблений на цифровому апараті, зручно зберігати у вигляді комп’ютерного файлу.
Довідково
Рентген-обстеження, що проводять в університетській лікарні:
– черепа (рентгенографія та лінійна томографія): турецького сідла, колоносових пазух носа, кісток носа, скроневих кісток, нижньої щелепи та ін.
– кісток і суглобів (рентгенографія та лінійна томографія): ключиці, плечових кісток, кісток передпліччя, кісток кисті, грудини, лопатки, стегнових кісток, кісток гомілок, ступні, кісток тазу, усіх суглобів;
– усіх відділів хребта (рентгенографія), у тому числі з функційними пробами;
– внутрішніх органів (рентгенографія, рентгеноскопія та лінійна томографія): легень, серця (з контрастуванням стравоходу), органів черевної порожнини (рентгеноскопія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, іригоскопія), органів сечовивідної системи.
Як підготуватися до рентгенологічного обстеження?
– рентгенографічне обстеження кісток черепа, кінцівок, шийного, грудного та поперекового відділів хребта, органів грудної порожнини, горла і навколоносових пазух не вимагає жодної попередньої підготовки;
– рентгенографічне обстеження крижового відділу хребта та органів черевної порожнини й сечовивідної системи вимагає попередньої підготовки, про що можна дізнатися, проконсультувавшись з лікарем-рентгенологом.
Лариса ЛУКАЩУК,
Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)