Дмитро Буднік: «Усе залежить від імунітету»

Кількість хворих на коронавірус у Тернополі зростає. Загроза захворіти чатує і в міському транспорті, і в розважальних закладах, крамницях, кав’ярнях і навіть у багатоквартирному будинку. Черга людей, готових здати ПЛР-тест, з кожним днем більшає. Проте багато краян нехтують елементарними засобами захисту. Кореспондентові газети «Університетська лікарня» вдалося поспілкуватися з лікарем, який перший у медичному закладі захворів на СОVID-19. Судинний хірург Дмитро Буднік розповів свою історію недуги. Коронавірусна інфекція здолала його ще в квітні.

– Дмитре Юрійовичу, звичне запитання: як ви захворіли на коронавірус?

– Точно не можу сказати, який чином саме та в якому місці. Був виклик до лікарні міста Монастириська. В пацієнта – артеріальний тромбоз і він потребував негайної операції. Звісно, я поїхав. Одягнув спеціальний захисний костюм. Операція минула успішно. В нас у лікарні правило: якщо перебував у контакті з коронавірусним хворим, мусиш йти на два тижні на ізоляцію або зробити ПЛР-тест. Я здав його в суботу й через чотири дні мені прийшов результат з позитивним СOVID-19. Відтак пішов на самоізоляцію. Рідні жили тоді окремо. Хвилювався, щоб вони не заразилися від мене. На щастя, все обійшлося.

– Чи були у вас специфічні симптоми?

– Я навіть не здогадався б, що в мене коронавірус. Була невелика втома, але я пов’язував її з виснаженням на роботі. Через день я втратив нюх і смак. Була невисока температура, яка не перевищувала позначку 37,5. Ще один специфічний симптом – ломота в гомілках. До речі, в мене на лікарняному було вдосталь часу, тому штудіював усі іноземні медичні сайти, що розказували про коронавірус, які бувають симптоми й схеми його лікування. До речі, ломота в гомілках – одна з перших, яка може сигналізувати про СOVID-19. Хоча серед українців сформувався стереотип, що чи не єдиними симптомами коронавірусної інфекції – втрата нюху та смаку. Це неправда. Інколи в людини добре працюють органи чуття, але важка форма захворювання. Тому треба бути дуже пильним, прислухатися до власного організму, щоб не пропустити початку недуги, аби убезпечити себе.

– Чим лікувалися?

– Я весь час спілкувався зі своєю сімейною лікаркою. Виконував усі приписи. Звичайно, не буду розповідати назви препаратів, які вживав, бо самолікуванням у цьому випадку не можна займатися. Єдине, що розповім, то приймав піґулки з цинком.

– Як знайомі ставилися до вас, коли дізналися, що ви хворі на коронавірус?

–Як до прокаженого (сміється – авт.). Я навіть у новинах читав, що якийсь лікар вийшов на вулицю, хворий на СOVID-19. Журналісти зробили з цього сенсацію. Насправді, зараз більш лояльне ставлення до таких хворих, бо на коронавірус перехворіло дуже багато людей. Якщо раніше була паніка, місто паралізоване й хворих – одиниці. Дехто не вірив у справжність вірусу, мовляв, людей хочуть просто залякати, бо майже ні в кого зі знайомих не було СOVID-19. Тепер ситуація кардинально інша. Люди звикли до пандемії, але, тим не менше, спокійно сидять у розважальних закладах, відвідують торгівельні центри та ринки, не дбаючи про власну безпеку. От пройдіться вулицею, обов’язково зустрінете людей без масок, а якщо й носять маску, то вона не прикриває носа. Не кажу, що всі, але більшість.

– Лікарі завжди в зоні ризику, як багато ваших знайомих колег хворіють?

– Важко сказати. Але те, що хворих медиків багато, – це факт. Особливо наражаються на небезпеку медичний персонал інфекційної лікарні. Хоча, мабуть, немає такої лікарні не лише в місті, та й, зрештою, в області, де б ніхто не захворів з медиків. Більше непокоїть те, що багато молодих людей мають доволі складну форму захворювання. Тому не потрібно однозначно стверджувати, що чим молодша людина, тим вона легше перенесе СOVID-19. Тут усе залежить від імунітету. Звичайно, лікарі, медсестри, молодший медичний персонал – найбільше в зоні ризику. Ми ж не знаємо, чи всі пацієнти, яких до нас доправляють, не мають цього захворювання. Та й не всі тести відразу показують наявність інфікування. А ми ж зобов’язані надавати допомогу, не зважаючи ні на що. Не завжди хвороба може підстерігати й у лікарняних стінах. Виходиш на вулицю – й уже в небезпеці. Тому наголошую, що постійно слід дотримуватися елементарних правил: носити маску, часто її змінювати, добре мити руки та уникати людних місць. Здавалося б, усе зрозуміло, але цим нехтують. Он, скажімо, ще донедавна нічні клуби працювали. Молодь, яка туди ходить, не задумується, що поруч багато літніх людей, онкохворих та з різними супутніми патологіями, для яких коронавірус може стати фатальним.

– Не боїтеся повторного зараження?

– Стараюся не зациклюватися на цьому. Звісно, таке можливо. Ви, мабуть, неодноразово читали про це в пресі. Я ж стараюся берегтися. Обов’язково, так само носити маску, мити руки, користуватися дезінфектором.

Мар’яна СУСІДКО