Три місяці минуло з часу, коли Президент України урочисто відкрив лабораторний корпус університетської лікарні. Наразі медики, працівники адміністративного та фармацевтичного підрозділу вже обжили приміщення, озеленили свої робочі помешкання, прикрасили стіни картинами та панно. Сучасний дизайн офісного інтер’єру, де багато простору, світлі панорамні вікна від підлоги до стелі, тішить кожного, хто потрапляє сюди вперше. Внутрішня частина триповерхової будівлі оснащена ліфтом, комфортні зони відпочинку, прохолодні тони в кольорах, усе це надає додаткового відчуття сучасності. Вже ніщо не нагадує стерильно-білих стін колишнього «радіологічного» корпусу. Але, як і кожна будівля, крім зовнішніх принад, лабораторний корпус не позбавлений і внутрішнього змісту. Розпитали фахівців про стан справ у лабораторній діагностиці університетської лікарні та поцікавилися планами на майбутнє.
Завідуюча Наталія Степанчук розповіла, що всі у колективі лабораторного підрозділу надзвичайно задоволені новим іміджем та умовами, в яких нині працюють. Приміщення розташували відповідно до сучасних тенденцій лабораторної медицини.
– Впроваджуючи європейські методи лабораторної діагностики згідно з вимогами та компетенціями стандарту ISO-15189, ми зосередили всі лабораторні дослідження в одному корпусі, – розповіла Наталія Семенівна. – Якщо раніше наші лабораторії були «розкидані» по усіх корпусах, то нині вони в одному пристосованому для цих потреб приміщенні. Така централізація лабораторної служби дала можливість інтенсифікувати роботу фахівців та впроваджувати сучасні методики лабораторної діагностики.
Отож згідно з вимогами централізації лабораторних досліджень на першому поверсі корпусу облаштували кабінети, в яких проводять дослідження для пацієнтів консультативної поліклініки та ендокринологічного диспансеру. Тут займаються загальноклінічними дослідженнями, у нових умовах працює й бактеріологічна лабораторія, тобто, відповідно до вимог та компетенцій ISO-15189. Нещодавно, задля підвищення інтенсифікації роботи баквідділення, придбали бактеріологічний аналізатор, який визначає стерильність крові. Якщо раніше фахівці могли оголосити результати цих досліджень на сьому добу, то тепер висновок про стерильність чи «присутність» мікроорганізмів готовий уже наступного дня. На другому поверсі будівлі розмістили лабораторії, в яких проводять біохімічні та хемілюмінесцентні дослідження, лабораторії ВАІТу та ПІТу. Також тут створили кім-нати відпочинку для фахівців ургентних лабораторій та й для інших спеціалістів лабораторного підрозділу, аби вони у хвилини перерви могли випити чаю чи кави, перепочити.
Щодо технологічного забезпечення, то, за словами завідуючої, біохімічний підрозділ оснащений автоматичними аналізаторами, зокрема, біохімічним автоматичним аналізатором швейцарської фірми «Roche», автоматичним хемілюмінесцентним аналізатором цієї ж фірми, а також автоматичними аналізаторами для визначення згортальної системи крові французького виробника. Кілька тижнів тому придбали біохімічний аналізатор для визначення рівня глюкози в крові, який дає змогу розширити кількість досліджень, зменшити їх тривалість та отримати більш достовірні результати. Лабораторія ВАІТу та ПІТу, як і раніше, працює цілодобово та оснащена сучасною апаратурою – гематологічним автоматичним аналізатором, для того, щоб можна було швидше видавати широкий спектр показників. Біохімічні дослідження цих підрозділів проводять з допомогою автоматичного біохімічного аналізатора фірми «Roche».
– Ми завбачливо закупили апаратуру однієї фірми, аби можна було отримати співставність результатів усіх досліджень, які проводимо в наших лабораторіях. – «Roche» – закрита аналітична система останнього покоління, – каже завідуюча. Ці автоматичні аналізатори доступні нині на лабораторному ринку України, вони хоча й вимагають високоякісних реагентів, зате ми не сумніваємося в результатах. Апарати, які є у нас, використовують в лабораторіях медичних закладів Євросоюзу. Українські пацієнти, що мешкають нині в країнах Європи, можуть без жодних побоювань представити результати досліджень нашої лабораторії тамтешнім спеціалістам. Такі випадки непоодинокі, єдина розбіж-ність – у вартості послуг. До прикладу, біохімічний аналіз крові у Чехії чи Італії вартуватиме майже 300-400 євро, у нас пацієнт оплачує лише благодійні внески. Такі параметри, як витрати на зношування апаратури, роботу лікаря та інші, звісно, не враховуються, не цілком покривають благодійні внески й вартості реактивів. Якщо візьмемо, скажімо, кошти, виділені нам з державної субвенції, а це у межах один мільйон 800 тисяч гривень, то ми витрачаємо їх на придбання реактивів, витратних матеріалів для загальноклінічних і бактеріологіних досліджень, а от біохімічні та імуноферментні проводимо за кошти благодійних внесків. Якщо оцінити щорічну потребу нашого відділення у коштах, то вона сягає шість мільйонів гривень.
Нині в лабораторному відділенні університетської лікарні проводять широкий спектр лабораторних досліджень, зокрема, імуноферментним методом, це і визначення рівня гормонів щитоподібної залози, статевих гормонів, є методика визначення кількості тропоніну в крові з метою точної діагностики інфаркту міокарда, використовують й маркери вірусних гепатитів, володіють сучасними методами виявлення Хелікобактер пілорі у хворих з проблемами шлунково-кишкового тракту. Серед біохімічних досліджень освоїли методику Д-димер, призначену для оцінки ризику тромбоутворення. Фахівці з лабораторної діагностики університетської лікарні єдині серед медичних закладів області володіють методикою електрофорезу білків крові, проводять доcлідження панкреатичної амілази, активності ферментів кінетичними методами.
Щодо робочого навантаження фахівців відділення, то порівняно з іншими, менш потужними закладами, лаборант університетської лікарні проводить загалом до 30 досліджень на день. Інтенсифікувалася ефективність праці завдяки автоматизації технологічного процесу. Зараз одна людина може зробити у п’ять разів більше досліджень, ніж тоді, коли їх проводили «ручними» методами. «Щоб не розширювати штат, ми автоматизували наші клінічні дослідження, – пояснила Наталія Степанчук. – Звісно, це робота не одного дня, тому й надалі будемо тримати курс на оптимізацію та осучаснення лабораторно-діагностичної служби університетської лікарні».
Лариса ЛУКАЩУК,
Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)