Оксана Побігушка – студентка 2 курсу медичного факультету. Вчиться на «відмінно», активна в громадському житті факультету й отримує підвищену стипендію. Зустрілася з нею після сесії та напередодні дня народження Оксани.
– Завтра мені виповнюється вісімнадцять, – сяйнула посмішкою.
– Зимова сесія позаду. Розкажіть, які іспити складали й чи задоволені результатом?
– Іспити були з двох дисциплін: анатомії та гістології. Готувалася до них ретельно й склала успішно. Приміром, за тестові завдання з анатомії набрала 57 балів з 60, з гістології – 58 з 60. Крім письмової, була ще усна частина іспитів. Результатом теж задоволена.
– Хвилювалися перед іспитами?
– Так, особливо перед тестами з анатомії.
– Ви навчаєтеся на державній формі навчання та підвищену академічну стипендію отримуєте…
– … з другого семестру 1 курсу. Перші півроку навчання в університеті отримувала звичайну.
– Батьки, мабуть, пишаються вашими успіхами. Мама й тато за фахом теж медики?
– Ні, медиків в родині немає, я буду першою. Мама – вчитель української мови та літератури, тато має робітничу професію. Батьки мешкають у Буську, що на Львівщині. Це одне з найстаріших містечок Галичини, розташоване за 50 кілометрів на схід від Львова. Тут я закінчила школу, до слова, із золотою медаллю. Документи для вступу подавала у ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського та у Львівський національний медуніверситет (в обох пройшла за конкурсом на бюджетну форму навчання), а також на факультети хімії та біології Львівського національного університету ім. І.Франка. Пріоритетом був ТДМУ. Хоча від рідної домівки до Львова ближче, але хотіла навчатися в Тернополі, бо чула про наш університет багато позитивних відгуків. Зокрема, знайомі студенти старших курсів говорили про гарні умови навчання, прекрасних викладачів і потужну клінічну базу. Нині, спілкуючись з однокласниками – студентами Львівського медичного вишу, вкотре переконуюся, що мій вибір правильний.
– Чому, Оксано, вирішили стати лікарем?
– На мій погляд, це одна з найпотрібніших професій. І найцікавіших. Подобалася мені змалечку і з кожним роком дедалі більше. В 9 класі вирішила остаточно, що вступатиму до медичного вишу. В школі уроки хімії та біології були моїми улюбленими. Коли вступила на перший курс ТДМУ, з головою поринула у вивчення анатомії – фундаментальної науки, що закладає основи медичних знань. А на другому курсі на перший план вийшла фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму загалом. З нетерпінням чекаю, коли почнемо вивчати клінічні (профільні) дисципліни. Минулого літа я побувала в різних відділеннях Буської центральної районної лікарні, зокрема, в пологовому, була присутня під час операції в травматологічному відділенні. Відпрацьовуючи фахові практичні навички, ставила крапельниці, робила ін’єкції, кров з вени брала.
Після літніх канікул знову зосередилася на навчанні, бо, переконана, що без міцних знань у медицині робити нічого. Відвідую гурток з фізіології, де моїм науковим керівником є асистент кафедри нормальної фізіології Софія Станіславівна Наконечна, і гурток з медичної біохімії, яким керує завідувач кафедри, доцент Світлана Романівна Підручна.
Торік уперше взяла участь в Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених, що був присвячений 60-річчю ТДМУ. На одному із секційних засідань форуму Сергій Супрун, Галина Гурська та я представили спільну наукову роботу, що стосувалася розвитку онкології.
– Яка медична спеціальність наразі вам найбільше до душі?
– Гінеколог або дерматолог.
– Гарно навчаючись, ви і в громадській роботі активні. До яких проектів долучалися?
– Сектор дозвілля студентського парламенту за підтримки адміністрації ТДМУ зорганізовує багато цікавих заходів, в яких беру участь. Зокрема, торік напередодні свята закоханих – Дня святого Валентина – відбулося веселе «Побачення наосліп» з цікавими конкурсами та подарунками для переможців. Завдяки нашій креативній команді Тернополем тепер курсує тематично оформлений тролейбус «Збережемо здоров’я нації», де пасажири можуть ознайомитися з корисною інформацією про переваги здорового способу життя й профілактику різних хвороб.
– Насичене та динамічне студентське життя вимагає й активного відпочинку. Які у вас захоплення?
– З дитинства люблю танцювати. У складі зразкового ансамблю народного танцю «Нові зірки» під керівництвом Мар’яни Зеленської виступала з 11 років. Нині для мене хореографія – це захоплення, до якого хотіла б залучити й інших студентів. При центрі виховної роботи та культурного розвитку ТДМУ діє театральна студія «Art-Drama», є й танцювальні колективи, які вже заявили про себе. Танці розвивають фізично й духовно, дарують радість і надихають.
– Ще що любите?
– Подорожувати, спілкуватися з друзями.
– Спорту приділяєте увагу?
– Віддаю перевагу фітнесу.
– На художню літературу часу вистачає?
– Не завжди. Зараз дочитую «Історію про смерть, життя та нейрохірургію» Генрі Марша, яка дуже популярна серед медиків. На черзі книга Джулії Ендерс «Внутрішня історія. Кишківник – найцікавіший орган нашого тіла». Мені її порадила подруга, яка прочитала книгу, так би мовити, на одному диханні. Дуже цікаво описано не лише кишківник, а й уся система травлення. Невдовзі мають вийти наступні книги з цієї серії – про шкіру та про серце. Обов’язково їх придбаю.
– Де зимові канікули провели?
– Удома, в колі сім’ї, бо під час навчання така можливість випадає нечасто. Зустрічалися також з друзями-однокласниками. Їздили разом до Львова на Різдвяний ярмарок. На Святвечір уся наша родина зібралася разом: дідусь з бабусею, тато, мама, я, мамин брат із сім’єю. Колядували. Колядкам мене навчила бабуся, вона знає їх багато. Рано-вранці всі пішли на Святу Літургію до церкви.
До Тернополя повернулася з яскравими враженнями. Справді, зимові свята є прекрасним початком нового року й чудовою можливістю відпочити та набратися сил для наступного семестру.
Лідія ХМІЛЯР