Зубний біль – це, мабуть, одна з найнеприємніших причин для відвідування лікаря. І хоча ми часто чуємо пораду: «Бережіть зуби змолоду!», на жаль, не всі дослухаються до цієї мудрості. Проте стоматологія – це не лише лікування, а й профілактика, естетика, а головне – якість життя. Більшість людей вважає, що стоматологія – це суто медичний напрям, але для Олександра Маслія, студента п’ятого курсу стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету, ця галузь стала справжнім мистецтвом, яке вимагає поєднання не лише практичних навичок, але й безмежної відданості справі.
Олександр вже отримав диплом з відзнакою, але для нього важливіше не досягнення академічного рівня, а можливість реалізувати свої амбіції в реальній практиці. Його історія – це приклад того, як пристрасть до своєї справи, вміння долати труднощі та віра в себе здатні відкрити перед людиною безліч дверей до професійного успіху.
Між мрією та реальністю
– Олександре, розкажіть трохи про себе. Як зростали та до яких професійних висот прийшли?
– Я родом з Рівного, де прожив до десятого класу разом з батьками. 2018 року ми переїхали до Тернополя, і це місто стало для мене новим домом. Мої батьки – медики, мама працює кардіологом, а тато – інтервенційним радіологом. Тому медицина для мене – це не лише професія, а справжня родинна традиція. Я з дитинства бачив, як вони віддаються своїй роботі, як змінюють життя людей, і це надихало мене.
Щодо мрій, то в дитинстві я був амбітним. Хотів стати президентом, а якщо не вийде – хоча б депутатом (сміється). Але з часом збагнув, що політика – не моє. Зі школою були складнощі з точними науками, але хімія та біологія завжди мене захоплювали. Це стало першим кроком у напрямку медицини. Тому вирішив звернути увагу на цю царину.
– Як обрали стоматологію як свою професію?
– Вибір був практичним. У школі я більше цікавився природничими науками. Мови давалися легко, але історія була для мене складною. А ось хімія та біологія – це те, що мене захоплювало. Визначившись, що буду вступати на медичний факультет, я вирішив, що стоматологія – це саме та спеціальність, яка поєднує мої зацікавлення, можливості для професійного розвитку та прагнення до точності й естетики.
Зізнаюсь, спочатку боявся вступити саме на стоматологічний факультет, адже чув, що це дуже складно. Але завдяки підтримці батьків і впевненості у власних силах вступив і зрозумів, що це справді моє. За п’ять років навчання я не просто освоїв професію, а по-справжньому залюбився в неї.
– Як пандемія COVID-19 вплинула на ваші студентські роки?
– Перший курс був дуже незвичним через пандемію. Ми навчалися дистанційно через Zoom, це справді був великий виклик. Усі ми звикли до традиційного навчання – живих лекцій та практичних занять, а тут доводилося сидіти вдома, за монітором. Це створювало певний бар’єр для комунікації з викладачами та одногрупниками, але вже через пів року ми почали навчатися в університеті очно, що це стало великим поштовхом для розвитку.
– Що найбільше запам’яталося з ваших студентських років?
– Найяскравіші моменти – це, звісно, практичні заняття в університетській стоматологічній клініці. Я не просто спостерігав за досвідченими викладачами, а й активно асистував, працював з пацієнтами. Це було справжнім випробуванням для мене, але й водночас величезним досвідом, який допоміг закріпити теорію в реальних умовах. Важливо, що в нашому університеті надають студентам унікальну можливість працювати з реальними пацієнтами, чого не можна сказати про всі медичні заклади.
– Ви активно відвідуєте професійні курси. Який досвід ви здобули?
– Так, на третьому курсі я поїхав на курс до Христини Рижук у Львові. Це була чудова можливість побачити сучасний підхід до хірургічної стоматології, зокрема щодо роботи з імплантами. Перед курсом багато часу присвячував вивченню теоретичної частини, перечитував літературу та основні наукові статті, аби мати достатній рівень підготовки.
Крім того, я активно беру участь у міжнародних конференціях, адже це відкриває нові обрії для професійного зростання. Зокрема, на конференціях мав можливість познайомитися з іншими лікарями, що дозволило не лише обмінятися досвідом, а й налагодити корисні професійні зв’язки.
Виклики та можливості
– Ви обрали хірургічну стоматологію. Що привабило вас у цьому напрямі?
– Хірургія – це дуже точна й відповідальна сфера. Все повинно бути на своєму місці, кожен рух – обдуманим. Цей напрям поєднує у собі точність, естетику та великі можливості для розвитку. Моє захоплення хірургією почалося з виступу Христини Рижук на конференції в Буковелі. Вона надихнула мене, і з того часу я вирішив зайнятися саме цією галуззю стоматології.
Хірургічні втручання, як, наприклад, закриті рецесії ясен, не є простими й часто викликають у пацієнтів страх. Але коли бачиш результат – здорову, красиву посмішку та вдячність в їхніх очах, розумієш, що всі труднощі були варті того.
– Який у вас досвід роботи з пацієнтами?
– Мав уже можливість працювати з реальними пацієнтами в університетській клініці. Це дає великий досвід у роботі з різними людьми, кожен з яких має свої особливості.
Практика – це те, що формує справжнього спеціаліста. Перші кроки в професії завжди є найбільш важливими, адже саме на них розвиваються наші професійні навички, а також здатність до взаємодії з пацієнтами. Важливо не просто виконувати процедури, а й навчитися знаходити підхід до людей. Пацієнти приходять до нас не лише з фізичними проблемами, а й з емоційними переживаннями, тому особливо важливо бути емпатичним і намагатися створити атмосферу довіри та комфорту.
Вдячний за можливість працювати під наглядом досвідчених викладачів, адже це дає шанс на реальні практичні навички. Водночас ми навчаємося комунікувати з пацієнтами, бо це теж важливий аспект роботи стоматолога. Пацієнти бувають різні: одні переживають через біль, інші – через естетичні недоліки, тому кожен випадок потребує індивідуального підходу.
– Як оцінюєте атмосферу у вашій студентській групі? Чи є у вас конкуренція між одногрупниками?
– У нас у групі справді є здорова конкуренція й це дуже важливо для розвитку. Ми не змагаємося за рейтинг чи оцінки, а радше підтримуємо один одного. Маю двох одногрупників, з якими постійно жартуємо, хто з нас найкращий, але насправді це не про суперництво, а про бажання вчитися один в одного, обмінюватися досвідом. Наші стосунки базуються на взаємній повазі та підтримці.
Це чудово, коли є хтось, хто готовий допомогти тобі у складних ситуаціях, поділитися знаннями. Ми також активно обговорюємо цікаві моменти з навчання, разом ходимо на курси, беремо участь у конференціях. Кожен з нас прагне стати кращим. І саме така дружня конкуренція допомагає кожному зростати.
– Які у вас плани на найближче майбутнє? Чи визначилися, де проходитимете інтернатуру?
– Я, мабуть, залишуся в Тернополі, але для мене важливо не місце, а можливості для подальшого розвитку. Хочу зосередитися на практичних навичках, вдосконалити хірургічні методи й, звісно, продовжувати навчання. Ніколи не можна зупинятися на досягнутому, адже стоматологія – це галузь, яка динамічно розвивається. Крім того, маю намір продовжувати відвідувати професійні курси, конференції, а також за можливістю пройти стажування за кордоном. І це лише початок мого шляху.
Переконаний, що для стоматолога важливо не лише отримати диплом, а й постійно навчатися, оновлювати свої знання, освоювати нові технології та методики. Можливості для розвитку в цій професії безмежні.
– Які ваші глобальні цілі в професії?
– Моя головна мета – стати висококласним хірургом-стоматологом, якому довіряють найскладніші випадки. Мрію, щоб мої пацієнти завжди залишалися задоволеними та йшли від мене з посмішкою, адже стоматологія, попри всі стереотипи, може бути дуже комфортною й навіть приємною для пацієнтів. Хочу також популяризувати стоматологію серед молоді, показати, що ця професія є не лише дуже важливою, а й надзвичайно цікавою та перспективною.
– Що порадили б молодим студентам стоматології, які лише починають свій шлях у медичній сфері?
– По-перше, вірити у себе. Кожен шлях до успіху починається з внутрішньої впевненості. Складнощі на шляху будуть, і це нормально. Головне – не здаватися. По-друге, вчити англійську мову. Це відкриває доступ до світових наукових джерел і сучасних методик. Медицина не стоїть на місці, тому важливо постійно вдосконалювати свої знання. По-третє, шукати практику якомога раніше. Теорія – це добре, але лише в реальній практиці зможуть повністю зрозуміти, як працює ваша професія. Не боятися помилок – з них можна вчитися. І головне: любити обраний фах. Якщо віддаватимуться стоматології з душею, успіх обов’язково прийде.
– Що побажали б читачам газети?
– Бережіть свої зуби! Це найцінніше, що у вас є. Регулярно відвідуйте стоматолога, не чекайте болю та неприємних відчуттів. Здорова посмішка – це не лише краса, а й упевненість у собі. І, звісно, не бійтеся стоматологів – ми тут, щоб допомогти, а не зашкодити!
Олександр Маслій – яскравий приклад того, як пристрасть до своєї справи, відданість професії та прагнення до безперервного розвитку можуть привести до успіху. Його шлях у стоматології – це доказ того, що, якщо вірити в себе і працювати над собою, можна досягти будь-якої мети. Стоматологія для Олександра – це не просто фах, а справжнє мистецтво, яке потребує як серця, так і розуму. Його історія надихає не лише молодих студентів, а й усіх, хто прагне знайти своє покликання та реалізувати свій потенціал.
Тому бережіть зуби і довіряйтесь лише професіоналам, які люблять свою справу!
Зоряна ТЕРЕЩЕНКО
Фото з особистого архіву Олександра Маслія