Ольга Кравців – студентка 5 курсу медичного факультету. Навчається на «відмінно» й щороку отримує підвищену стипендію. Торік стала стипендіатом академічної стипендії Президента України, якою відзначають за особливі успіхи в навчанні, науковій роботі та громадському житті. Що допомагає досягати високих результатів? Коли зацікавилася медициною та які навчальні дисципліни полюбилися найбільше? В яких масштабних університетських заходах брала участь і чим захоплюється у вільний від навчання час? Про це Оля розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».
– Стипендію Президента України отримують найуспішніші представники закладів вищої освіти. Що стало першою сходинкою до вашого успіху?
– Мабуть, правильний вибір професії та навчального закладу. Про ТНМУ імені Івана Горбачевського чула багато позитивних відгуків від колишніх випускників. Розповідаючи про прекрасні умови для навчання та потужну матеріально-технічну базу Тернопільського медуніверситету, вони в один голос радили тут навчатися. Тому при вступі першим пріоритетом вказала саме ТНМУ й ні разу про це не пошкодувала, бо виш виправдав всі мої очікування. Дуже люблю свою альма-матер.
– Звідки походите?
– Я з містечка Пустомити, що на Львівщині. В школі уроки хімії були моїми улюбленими. За результатами обласної олімпіади з цієї навчальної дисципліни у 8 класі мені вручили диплом III ступеня та запросили на навчання у Львівському фізико-математичному ліцеї. Я обрала клас хіміко-біологічного профілю. Вчитися було цікаво. Якийсь час навіть роздумувала, чи не обрати мені хімічний факультет. Але медицина подобалася ще більше. В 11 класі вирішила остаточно, що буду лікарем і відтоді вже не сумнівалася, що я на правильному шляху. Ліцей закінчила з високим результатом складання ЗНО та подала документи до омріяного медуніверситету.
– Обравши медицину, ви продовжили сімейну традицію?
– Ні, я буду першим медиком у нашій сім’ї. Мої батьки – педагоги, старший брат Володимир закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету. Хоча мама колись теж мріяла стати лікарем і двічі вступала до медінституту, але здійснити власну мрію не змогла. Хоч добре вчилася в школі. Без протекції, покладаючись лише на власні знання, стати студенткою медінституту за тогочасної системи освіти шансів не було. Адже народилася мама в звичайній сім’ї. Моя бабуся працювала в дитсадочку кухарем, дідусь ремонтував телевізори. Добре, що тепер в Україні вступ до вишів відбувається за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань випускників шкіл. Бо це справді вступ за знаннями й усі абітурієнти перебувають у рівних умовах.
– У рейтингу ТНМУ з навчання ви на лідерських позиціях і не раз представляли наш університет на міжнародних наукових форумах. Зокрема, ви переможець XXII і XXIII міжнародних медичних конгресів студентів і молодих вчених у секції «Експериментальна медицина». Розкажіть про цю складову студентського життя.
– Долучитися до науково-дослідної роботи допомагає участь у студентських наукових гуртках. Я відвідувала гуртки з медичної біохімії, гігієни та екології, внутрішньої медицини та неврології. Як членкиня студентського наукового товариства щороку беру участь в Міжнародних конференціях студентів і молодих вчених, що їх зорганізовує ТНМУ. Працювала в різних секціях. На 1 курсі це була секція «медична хімія», на 2 – «біохімія та нормальна фізіологія». Студенткою 3 і 4 курсів виступала з презентацією результатів проведених досліджень з гігієни та неврології. Наукові форуми студентів і молодих вчених – це завжди цікаво й мені подобається брати в них участь.
– Ви також учасниця всеукраїнських студентських олімпіад.
– Так. Я брала участь в олімпіадах з медичної хімії, загальної хімії, нормальної фізіології.
– Як досягти успіхів в навчанні? Ваші поради першокурсникам.
– У медуніверситеті навчатися нелегко, особливо перші три роки. Обсяг інформації з фундаментальних дисциплін – величезний, часу на підготовку до занять потрібно багато, тож раджу не відволікатися на справи другорядні й зосередитися на навчанні. Краще повчитися довше, щоб знати більше та успішно скласти іспит. Так, навантаження неабияке, але, вивчивши основи медицини, надалі буде легко зрозуміти й засвоїти клінічні дисципліни.
– Виробнича практика – важлива складова навчання. Що найбільше запам’яталося?
– Після третього курсу я проходила літню виробничу практику на клінічних базах Люблінського медичного університету в Польщі. Мала змогу бачити роботу різних відділень: педіатричного, терапевтичного, хірургічного. Була присутньою під час операцій. Зокрема, велике враження на мене справило побачене у відділенні торакальної хірургії, де лікують хворих з хірургічною патологією органів грудної клітки та роблять надскладні операції. Вдячна нашому університету за можливість побувати на практиці за кордоном та отримати новий досвід.
– Ваші улюблені навчальні дисципліни?
– Їх багато. Подобається, зокрема, неврологія. Та не менш ваблять різні напрямки терапії, зокрема, гастроентерологія, кардіологія, ендокринологія. Отоларингологія теж цікава дисципліна. Загалом у медицині немає неважливих чи другорядних спеціальностей. І неважливих дисциплін теж немає, всі вони пов’язані одні з одною.
– Хто з викладачів надихає вас власним прикладом?
– Викладацький склад ТНМУ – потужний, високопрофесійний. Захоплення викликають, зокрема, лекції доцентів кафедри патологічної анатомії із секційним курсом та судовою медициною Світлани Василівни Трач-Росоловської та Юрія Миколайовича Орла, завідувачки кафедри медичної біохімії Світлани Романівни Підручної, завідувачки кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Олени Петрівни Венгер, доцентки кафедри неврології Зої Василівни Салій. Вдячна їм за отримані знання.
– Який напрямок вашої громадської діяльності?
– З другого курсу беру участь у волонтерських заходах, що їх студенти-медики зорганізовують з освітньою метою. Зокрема, зустрічаючись з тернопільськими школярами, цікаво й доступно розповідаємо їм про важливість здорового способу життя та дотримання гігієнічних норм, про методи профілактики хвороб. Приємно, що вчителі теж не залишаються байдужими та дякують за корисну інформацію. Однією зі знакових подій у моєму житті стала участь у Міжнародних студентських літніх школах, які збирають майбутніх медиків з різних медуніверситетів України та інших країн. Це прекрасний проєкт, що дарує нові можливості для вдосконалення англійської мови, лідерських і комунікативних навичок. Завдяки Міжнародним студентським літнім школам у мене з’явилося багато нових друзів.
– Як проводите своє дозвілля?
– Вільного часу мало, та тим важливіше правильно його зорганізувати. Я люблю активний відпочинок. Школяркою відвідувала спортивну секцію з карате, секцію з баскетболу. Нині моє захоплення – настільний теніс. Заняття «для душі» – це насамперед писанкарство. Обожнюю розписувати воском великодні писанки. Люблю малювати. Цей хист – від мами. Вона дуже гарно малює. І писанкарському мистецтву теж мене мама навчила.
– Ваша улюблена цитата?
– Мені подобається вислів Маргарет Тетчер: «Ніколи не слухайте осуду на свою адресу. Бо навіть якби ви вміли ходити по воді, то, будьте певні, хтось обов’язково скаже: «Дивіться, він навіть не вміє плавати». А ще я переконана: щоб досягти успіху, треба багато працювати, рухатися вперед, мати мету й наполегливо до неї йти.
Лідія ХМІЛЯР