7 листопада відзначили міжнародне професійне свято нової спеціальності XXI століття – медичної фізики. Цю дату обрано невипадково. Саме 7 листопада 1867 р. у Варшаві народилася двічі лауреат Нобелівської премії – Марія Склодовська-Кюрі, яка зробила неоціненний внесок у розвиток медичної фізики та ядерної медицини.
Міжнародний день медичного фізика святкують щорічно з ініціативи Міжнародної організації медичних фізиків з 2013 року. Згідно з ідею його засновників цей день спрямований на підвищення поінформованості про важливу роль медичного фізика в ефективності та безпеці лікування й діагностики, а також у розробці медичних технологій та профільних наукових досліджень.
Актуальність розвитку медичної фізики тісно пов’язана з впровадженням новітніх технологій. Підготовка фахівців з медичної фізики з урахуванням міжнародного досвіду є не лише основою їх ефективної реалізації в Україні, але й чинником, що суттєво впливає на стан здоров’я нації, розвиток науково-технічного потенціалу країни, радіоекологічну безпеку та соціальну стабільність суспільства.
Медична фізика – це не лише синтез фундаментальних знань з фізики та розуміння загальних закономірностей функціонування людського організму, а й сучасний напрямок науки й техніки щодо розв’язання медичних завдань, пов’язаних з розробкою фізичних основ методів лікування, діагностики та створення апаратури, фізичної за принципом роботи та медичної за застосуванням.
Основу медичної фізики становлять медична радіаційна фізика, клінічна, онкологічна, терапевтична і діагностична фізика, становлення і розвиток яких почалися у другій половині ХХ ст. Цьому сприяла розробка та широке практичне застосування у медицині радіонуклідних гамма-препаратів, електронних і протонних прискорювачів, радіодіагностичних гамма-камер, рентгенівських комп’ютерних томографів, магнітно-резонансних томографів, лазерних, ультразвукових та інших медико-фізичних установок.
Саме успіхи прикладної фізики, техніки й медичного приладобудування значною мірою забезпечують розвиток сучасної медицини
До значних досягнень медичної фізики можна віднести впровадження в медицину лазерних і УЗ-технологій, метод медичної візуалізації, волоконно-оптичної ендоскопії, впровадження комп’ютерної технології, розвиток та удосконалення методів електро- і магнітографії, термографії, томографії тощо. Томографія – метод отримання пошарового зображення структур, розташованих у тілі людини: при цьому одержується чітке зображення вибраного зрізу тканини, у той час, коли зображення всіх інших зрізів тканини стираються або затіняються. Томограму можна отримати, використовуючи різні прийоми. Комп’ютерна томографія – метод рентгенологічної діагностики, призначений для обстеження м’яких тканин людини, наприклад виявлення патологічних змін (пухлина, абсцес, гематома) мозку безпосередньо крізь кістки черепа. Реєстрація зрізів тіла людини реєструється з допомогою рентгенівського сканера (комп’ютерного томографа). Ці записи поєднуються з допомогою комп’ютера для отримання єдиного об’ємного зображення. За допомогою МРТ проводиться пошарове дослідження морфології тканин, де яскравість зображення залежить від їхньої структури. Томографія позитронна емісійна – метод для оцінки функціонального стану тканин головного мозку із застосуванням радіоактивних речовин чи ЛП. Ультразвук використовується в УЗ-томографії або ехотомографії (~30000Гц) для дослідження внутрішніх структур тіла людини шляхом отримання зображення з різних глибин структур, що аналізуються. ПМР – томографія, яка базується на явищі ПМР – поглинанні радіохвиль протонами молекул води, які містяться у тканинах людини при їх вміщенні в магнітне поле. Великою мірою цей метод застосовується при дослідженні функцій ЦНС, кістково-м’язової системи і меншою – для дослідження грудної клітини та черевної порожнини. Цей метод використовується для неінвазивної діагностики й планування лікування різних захворювань, у т.ч. онкологічних. Магнітно-резонансна спектроскопія – діагностичний метод дослідження, заснований на використанні ядерно-магнітного резонансу для отримання біохімічного профілю тканин, коли дослідження іншими методами ускладнене та потребує біопсії.
Для аналізу стану кровоносних судин застосовує метод ангіографії – рентгенологічне дослідження шляхом уведення контрастної речовини і флуоресцентна ангіографія – введення флуоресціюючої речовини для дослідження кровоносних судин ока. Інформативною є також доплерографія – дослідження кровоносних судин ультразвуковим методом з використанням ефекту Доплера.
Фізика та медицина – могутні гілки дерева філософії, коріння якого сягає правікових часів. В історії науки шляхи розвитку медицини й фізики і збігалися, і перетиналися. Відкриття у медицині породжували нові фізичні ідеї, а досягнення фізики сприяли новітнім медичним дослідженням.
Напрямки розвитку медичної фізики, які тісно пов’язані з розробкою і впровадженням новітніх технологій у медичну практику, розглядали на 1-ому з’їзді Всеукраїнського об’єднання медичних фізиків та інженерів, який відбувся 5 листопада 2013 року.
Відкриття у фізиці, зростаючі темпи розвитку новітніх технологій, швидкість, з якою змінюються покоління медичної апаратури, породжують нові ідеї, нові винаходи, які відкривають нові сторінки історії медичної фізики.
На кафедрі медичної фізики діагностичного та лікувального обладнання відбулося урочисте засідання, присвячене Міжнародному дню медичного фізика.
Співробітники кафедри, єдиної серед медичних університетів України, на якій студенти вивчають фізичні основи функціонування сучасного медичного обладнання, розповіли студентам про життя та діяльність двічі лауреата Нобелівських премій (з фізики та хімії) Марії Склодовської-Кюрі, про шлях, який пройшла медична фізика від античних часів до сьогодення.
Співробітники кафедри видали монографію «Становлення та розвиток медичної фізики», три підручники (один з яких англійською мовою), де розглядають фізичні основи функціонування медичного обладнання.
Юрій РУДЯК,
завідувач кафедри медичної фізики діагностичного
та лікувального обладнання, доцент,
Валерій ДІДУХ,
доцент,
Оксана БАГРІЙ-ЗАЯЦЬ,
асистент