Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації імені Володимира Вершигори, що в Борщівському районі, вже діє понад сімдесят років. Нині у цьому спеціалізованому закладі активно займаються комплексним реабілітаційним і відновним лікуванням. Останніми роками, зокрема, у кардіологічному відділенні відкрили новий підрозділ з лікування храпу. Розпочинають будівництво сучасного триповерхового корпусу на 50 місць для учасників бойових дій. За словами генерального директора (головного лікаря), кандидата медичних наук Любомира Синоверського, подбали не лише про комфортні умови для пацієнтів, а й освоїли великий спектр фізіотерапевтичних і реабілітаційних послуг – пропонують понад сто процедур.
Крім, скажімо, розмаїтих ванних лікувальних заходів, проводять гідромасажі, ропні обгортання, організовують фітопроцедури тощо. Наголос ставлять і на придбання сучасного медобладнання. Є тут, зокрема, апарати для лазерної терапії, а також магнітотерапії. Можуть діагностувати три види тракції: горизонтальну, вертикальну підводну й підводну на 45 градусів. Серед найновіших технологій також комплекс тонусних столів. Звісно ж, тутешні медики використовують і різні методи лікування.
Лікарня активно співпрацює з Тернопільським національним медичним університетом імені Івана Горбачевського. У Більче-Золотому діє філія кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання нашого вишу, спеціалісти якої співпрацюють з місцевими медиками. Студенти спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» проходять тут виробничу практику, а отже, мають можливість проводити реабілітаційні заходи, складати реабілітаційні програми індивідуально для кожного пацієнта й оволодівати практичними навичками. Заклад потурбувався не лише про створення добрих умов для практики студентів, а й виділив корпус для їхнього проживання.
Крім того, з ініціативи ректора університету, професора Михайла Корди в Більче-Золотецькій обласній лікарні реабілітації зорганізовують круглі столи, на яких перед медичним персоналом цього закладу виступають науковці вишу, а відтак, за потреби, консультують пацієнтів. Нещодавно на такому заході порушили питання, пов’язані з Лайм-бореліозом і реабілітацією недужих.
Круглий стіл відкрив і провів проректор ТНМУ, професор Степан Запорожан. Він, зокрема, зазначив, що обрана тема заходу є дуже актуальна. Адже проблема Лайм-бореліозу останніми роками гостро постала не лише в нашій країні, а й у світі. Це захворювання належить до групи особливо небезпечних інфекційних недуг, в Україні офіційно його почали реєструвати лише з 2000 року. Тоді зафіксували 58 випадків, а торік уже – 5418. Гострий Лайм-бореліоз у нелікованих хворих у подальшому призводить до дисемінації збудника, генералізації процесу, що викликає множинні ураження органів і систем (опорно-рухової, серцево-судинної та нервової). Тому ТНМУ взявся за широкомасштабні дослідження цієї інфекції. Уклав угоду з Державною вищою школою імені Папи Іоанна-Павла ІІ у Білій Підлясці (Польща), Інститутом медицини села (м. Люблін, Польща). У липні 2017 року при університеті створили центр з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами.
Про обстеження лісівників, а також діагностику, профілактику та лікування Лайм-бореліозу детальніше розповіла у своєму виступі доцентка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Марія Шкільна. Вона, зокрема, зазначила, що у вересні 2015 року разом з науковцями Вищої школи імені Папи Римського Іоанна-Павла ІІ (Біла Підляска) розпочали спільний українсько-польський проєкт з дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу. Спочатку обстежили працівників лісу Тернопілля та мисливців Люблінського воєводства (По-льща). Наступного року до цієї ініціативи долучилися й науковці Інституту медицини села (м. Люблін, Польща) та лабораторії «IGeneXInc.» та «ID-FISH Techno-logy» (Пало Альто, США).
Перші результати досліджень на наявність збудників Лайм-бореліозу засвідчили, що 43 відсотки працівників лісових господарств Тернопільщини мають антитіла до борелій, що викликають хворобу Лайма. Тоді керівництво нашого університету звернулося до Міністерства охорони здоров’я та Державного комітету лісового господарства України з пропозицією про проведення подальших таких досліджень. Відтак науковці ТНМУ обстежили працівників лісового та мисливського господарства ще шістьох областей – Житомирської, Чернівецької, Чернігівської, Закарпатської, Рівненської, Волинської. Відсоток інфікованості в кожному регіоні, звісно, різний, межі цього показника становлять 40-58 відсотків. Опісля МОЗ країни дало дозвіл на виконання за кошти державного бюджету науково-дослідної роботи «Вивчення епідеміології, патогенезу та клініки Лайм-бореліозу в ендемічних регіонах України, в тому числі в Тернопільській області, та вдосконалення його діагностики, терапії, реабілітаційних заходів і профілактики».
У Білій Підлясці велику увагу звертають на епідеміологію. Українські науковці також провели анкетування, передусім працівників лісового господарства. Запитання цього опитування стосувалися дати та місця укусів кліщів, способів їх видалення, проведення обстеження кліщів на наявність збудників Лайм-бореліозу, скарг після укусів кліщів, застосування репелентів при вході в лісову зону та огляд шкірних покривів після виходу з неї. Розробили окремо також зразки анкет опитувань для студентів про укуси кліщів. В цьому анкетуванні вже взяли участь майбутні лікарі, а також студенти Тернопільських національних педагогічного та технічного університетів. Такий проєкт мають намір утілити й серед лікарів.
Ще донедавна в лікарню реабілітації скеровували пацієнтів з діагнозом «еритема». «Все зараз помінялося, до того ж настільки, що поворотні мігруючі еритеми можуть бути у стадії ранньої та пізньої дисемінації збудника, — каже доцентка Марія Шкільна. – Маємо таких пацієнтів, які зазнали нападів кліщів десять років тому, а вони приходять з мігруючими еритемами. Боїмося переддіагностики й водночас хвилюємося, аби не передіагностувати. У Франції, де я була на міжнародній науковій конференції, дізналася, що в зв’язку з тим, що діагностуються нові збудники, змінюється класифікація, методичні рекомендації в цій країні щороку. Чи готова я вам сказати, що пацієнт, який пройшов медикаментозне лікування, може вже підлягати різним видам реабілітації? Ні. Немає чітких критеріїв одужання після першого етапу (антибактеріальна терапія)».
Тож науковцям разом з реабі-літологами треба виробити конкретний спільний план, на якому етапі лікар-реабілітолог повинен консультувати. І не через пів року, зауважує Марія Шкільна, а значно швидше. Під час першого етапу лікування пацієнта повинен проконсультувати лікар-реабілітолог, який у подальшому з відповідними фахівцями виробить план ранньої та пізньої реабілітації хворого з конкретними клінічними проявами Лайм-бореліозу.
Нещодавно в Більче-Золотецькій лікарні реабілітацію пройшли п’ятеро лісників. Клінічно всі себе стали почувати набагато краще. Отже, є необхідність активніше розвивати такий напрямок реабілітації. 30 відсотків лісників Тернопілля з лабораторно підтвердженим Лайм-бореліозом мають ураження опорно-рухової системи. Вони потребують подальшої реабілітації.
Під час проведення круглого столу в Більче-Золотецькій лікарні продемонстрували модель портативного пристрою для дистанційного моніторингу фізіологічних параметрів людського організму. Його розробляють на кафедрі травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією спільно з кафедрою загальної хірургії. Андрій Цвях, завідувач кафедри травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією, зазначив, що в цьому структурному підрозділі працюють над можливостями покращення реабілітації пацієнтів з 2015 року. Завдяки портативному пристрою можна проводити реабілітаційні заходи на базі будь-якої лікарні, навіть у ФАПі та що найвідрадніше – й у домашніх умовах під дистанційним контролем фахівця.
Цей спосіб реабілітації наші науковці вже запатентували. Подали також заявку на отримання й європейського патенту для впровадження пристрою в медичну сферу. Як апарат діє практично пояснив доцент кафедри загальної хірургії Андрій Господарський: «Принцип роботи ґрунтується на базі передачі інформації від спеціальних датників у хмарний сервер, куди занотовують всі дані про фізіологічні параметри організму. Лікар на моніторі має змогу бачити динаміку рухів, температурні режими, зміну об’єму сегменту кінцівки, що залучена в процес реабілітації. За наявності контрактури (обмеження рухів у суглобі) та атрофії м’язів в перші дні реабілітації будуть незначні коливання графіка на моніторі. Далі в процесі реабілітації лікар може контролювати як локальну температуру, так і її залежність з показниками кута та об’єму. Таким чином, навіть перебуваючи на великій відстані від пацієнта, лікар може бачити, як у реальному часі відбувається процес реабілітації. Завдяки архіву можна проаналізувати динаміку процесу впродовж кількох днів чи тижнів та вчасно відкоригувати процес реабілітації, аби не допустити ускладнень. Розроблене авторами програмне забезпечення дозволяє встановити критичні значення показників для запобігання різного виду ускладнень та коригування процесу реабілітації.
У планах у нас є доповнення новими датниками, бо ця система, по суті, універсальна, можемо до неї додавати будь-які сенсори, датники, які зараз існують і можуть використовуватися в медицині».
Андрій Цвях, завідувач кафедри травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією, доктор медичних наук, каже, що портативний пристрій для дистанційного моніторингу фізіологічних параметрів людського організму в подальшому планують впроваджувати в Більче-Золотецькій лікарні. Адже тут є матеріальна база, серйозні напрацювання для фізичної реабілітації. На його переконання, «контрольована фізична реабілітація лише підкреслить важливість реабілітаційних заходів, зробить можливим доступність пацієнтів для лікування у цьому закладі».
Фізична реабілітація нині розвивається досить стрімко. Це думка Дарії Попович, завідувачки кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, професорки. До штату лікарень уже ввели посади фізичних терапевтів, ерготерапевтів, які мають повні функціональні обов’язки й надають послуги з оздоровлення пацієнтів.
У складі мультидисциплінарної команди повинні обов’язково бути лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт та ерготерапевт (обидва з освітою бакалавра або магістра), мовний терапевт, психолог та інші. Мають бути надані послуги та консультації й від спеціалістів з того профілю, нозології, які виявлені в пацієнта, тобто це переважно ортопеди, травматологи, невропатологи, кардіологи.
Яким чином треба запровадити систему фізичної реабілітації за хвороби Лайма? Професорка Дарія Попович каже: «Слід дотримуватися засад фізичної терапії: ранній початок, безперервність, комплексність, індивідуальність. Обов’язково треба скласти індивідуальну реабілітаційну програму для кожного пацієнта. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ЛФРМ) лікує за поставленим діагнозом. Фізичний терапевт має провести ранню реабілітацію й займатися цим пацієнтом протягом усього періоду перебування недужого у стаціонарі. Фахівець обов’язково заводить документацію на кожного пацієнта, щоденно розписує всі методики, з якими працює. Ерготерапевт теж має свої методики, веде хворого протягом усього періоду відновного лікування, як і всю документацію, аби звітувати перед фахівцями мультидисциплінарної команди. Ця команда має засідати щотижнево, оцінювати стан хворого. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини є провідним у цій команді й він вносить корекції у процес лікування. Обов’язково пацієнта повинен консультувати відповідний спеціаліст – чи це ортопед, чи травматолог, кардіолог або невролог. Коли вимальовується чітка картина зі станом здоров’я пацієнта, спеціалісти мультидисциплінарної команди вирішують, як надалі лікувати чи, може, навіть виписати зі стаціонару. До цієї команди обов’язково входить психолог, який працює безпосередньо з пацієнтом і родичами недужого.
Як має бути підібрана реабілітаційна програма? Спочатку, як завжди, збирається анамнез, оцінка стану здоров’я пацієнта й консультація спеціалістів. Відтак йдеться про ранню реабілітацію хворого. Якщо немає гострого періоду, проводять індивідуальний чи груповий комплекс терапевтичних управ. Дбаємо також про лікувально-реабілітаційний масаж, виконання завдань фізичного терапевта та ерготерапевта пацієнтом, відповідно до індивідуальної реабілітаційної програми. Згодом фахівці дають рекомендації: або пацієнт перебуває в поліклінічних умовах і має можливість отримати тут процедури, або відправляється на санаторно-курортне лікування».
Під час круглого столу в Більче-Золотецькій обласній лікарні реабілітації доцентка кафедри неврології Олена Бударна мовила про прояви нейробореліозу, а асистент кафедри внутрішньої медицини №2, кандидат медичних наук Максим Франчук виступив з доповіддю «Про ревматичні маски в клінічній практиці: Лайм-артрит».
На завершення круглого столу Любомир Синоверський, генеральний директор (головний лікар) комунального некомерційного підприємства «Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації ім. В.Г. Вершигори», підкреслив, що медики закладу «отримали значну частину ін-формації, поглибили свої знання, якими методиками ще користуватися».
Микола ВІЛЬШАНЕНКО
Фото автора