Роман Качура: «Мене захопила хірургія»

Роман Качура – четвертокурсник медичного факультету. Нагороджений грамотою облдержадміністрації та облради. Попросила його розповісти про пам’ятні події студентського життя, а також про те, чому вирішив стати лікарем і в якій галузі медицини хотів би себе реалізувати.

– Що для вас означає медицина?

– Передовсім можливість допомагати людям.

– Ви народилися в сім’ї лікарів?

– Ні, мої батьки – педагоги. В школі села Більче-Золоте Борщівського району мама викладає біологію та психологію, тато – фізкультуру й курс «захист Вітчизни». З медициною пов’язала свою долю мамина сестра, моя хресна. Вона кардіолог, працює в одній з лікарень Тернополя.

У школі, яку закінчив із золотою медаллю, понад усе я любив біологію та охоче брав участь в олімпіадах з цієї дисципліни. Старшокласником відвідував секції «Біологія людини» та «Медицина» Малої академії наук. У 11 класі написав наукову роботу про вплив підвищеної дози парацетамолу на організм і за підсумками Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН отримав диплом ІІІ ступеня. Моїм науковим керівником тоді був доцент ТДМУ Петро Григорович Лихацький, який приїжджав в Борщівський район, щоб провадити заняття в Малій академії. Вдячний Петрові Григоровичу за допомогу в моїх перших наукових дослідженнях.

Отримавши атестат про повну загальну середню освіту, вирішив продовжити вивчати комплексну науку біологію у виші. Задоволений, що здобуваю знання в ТДМУ, який лідирує у рейтингу медичних вищих навчальних закладів України.

– В яких форумах, будучи вже студентом, брали участь?

– У Всеукраїнській олімпіаді з патморфології, де переміг в номінації «Ерудит». Із 3 курсу відвідую гурток з хірургії і коли в квітні цього року відбувся XХІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, присвячений 60-річчю ТДМУ, виступив на засіданні секції «Хірургія, малоінвазивна хірургія, дитяча хірургія» з доповіддю «Ефективність використання 96% та 70% етилового спирту при склеротерапії кістозного вузлового зобу щитоподібної залози». Отримав диплом 1 ступеня. Користуючись нагодою, хочу подякувати за наставництво науковому керівникові – професору кафедри загальної хірургії Олександрові Вікторовичу Шідловському.

Учасником Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, який щороку зорганізовує наш університет, я був уперше. Брав участь у роботі різних секцій. Враження незабутні.

– Які секції запам’яталися особливо?

– «Кардіологія, ревматологія, нефрологія», «Стоматологія».

– На якому курсі захопилися хірургією?

– На 3 курсі.

– Яку спеціалізацію наразі збираєтеся обрати?

– Хочу стати травматологом.

– Чим захоплюєтеся у вільний від навчання час?

– Моє хобі – колекціонування монет, зокрема, ювілейних, які випускає Національний банк України. Люблю футбол. А ще – подорожі. Скажімо, на зимових канікулах побував у Польщі, зокрема, у Варшаві, Перемишлі, Любліні. Мрію відвідати Словаччину, Естонію та її столицю Таллін. Мене дуже цікавить епоха середньовіччя, сподіваюся, що матиму можливість побачити пов’язані з нею пам’ятки.

Лідія ХМІЛЯР