В Україні щорічно реєструють сотні випадків токсокарозу серед людей. Зокрема, на Тернопільщині впродовж останніх трьох років 40 осіб захворіли на цю недугу, з них – 30 дітей. Уже цього року, як повідомили фахівці санепідслужби, 12 осіб постраждали від токсокарозу. Чим небезпечна ця недуга та як уберегтися від неї, запитували в завідувачки паразитологічної лабораторії Тернопільського обласного лабораторного центру, позаштатного паразитолога управління охорони здоров’я ОДА Олени Авсюкевич.
– У людей токсокароз викликають личинкові нематоди собак, рідше котів, – каже Олена Євгенівна. – Джерелом інвазії найчастіше є собаки, які виділяють яйця токсокар з фекаліями. Щодоби самка глистів відкладає майже 200 тисяч яєць, у кишківнику тварини вона живе півроку. А яйця паразитів зберігаються у ґрунті багато місяців і навіть декілька років. Пік захворювання припадає на літо-осінь.
Для людини основними передумовами передачі збудника токсокарозу є забрудненість ґрунту яйцями токсокар і контакт з ним. Іншими чинниками передачі можуть бути: шерсть тварин, забруднені продукти харчування та забруднена вода, брудні руки. Сезон зараження людини продовжується увесь рік, проте найбільше число заражень припадає на літньо-осінній період, коли кількість яєць в ґрунті та контакт з ним максимальний, а температура і вологість землі сприятливі для їх розвитку.
Для цієї недуги характерний тяжкий, тривалий та рецидивуючий перебіг – від кількох місяців до кількох років. Найчастіше при токсокарозі людину лихоманить, вона страждає від нападів бронхіальної астми, а на її тілі з’являється висипка. Залежно від місця локації личинок, хвороба супроводжується ураженнями легень, серця, очей, мозку, печінки та нирок. Тож у більшості випадків це захворювання потребує уваги не лише лікарів широкого про-філю – педіатрів, терапевтів, інфекціоністів, а й вузькоспеціалізованих – окулістів та невропатологів.
Узагалі ж розпізнати хворобу важко. Це пов’язано з тим, що личинки локалізуються в мозку, очах, серці людини, де їх важко виявити. Тому діагностика токсокарозу ґрунтується на даних опитування хворих про наявність у помешканнях собак і котів, а також на прикметних проявах хвороби. Точніше, діагностування токсокарозу можливе при застосуванні імунологічних методів. Діагноз «токсокароз» оголошує лікуючий лікар (а не лабораторія), який оцінює всі клінічні прояви, проводить диференційний діагноз. Є спеціальна таблиця діагностичної цінності клінічних симптомів і лабораторних показників при токсокарозі.
– Як же вберегтися від зараження токсокарами?
– Позаяк на токсокароз найчастіше хворіють собаки й коти, то передусім треба дотримуватися гігієнічних і ветеринарних вимог догляду за ними. Домашніх тварин необхідно перевірити на наявність гельмінтів і хоча б раз на рік обстежувати у ветеринарна. Собак потрібно вигулювати лише у спеціально відведених для цього місцях або там, де не граються діти. Слід уникати контакту домашніх тварин з бездомними собаками та котами, від яких вони часто заражаються токсокарами й іншими небезпечними гель-мінтами. Необхідно захищати ігрові дитячі майданчики, парки, сквери від доступу тварин, використовувати природні фактори санації ґрунту (відкриті сонячні промені). Наступний спосіб боротьби з токсокарозом – недопущення потрапляння яєць токсокар в організм людини із забрудненої землі та інших заражених ними предметів. Зелень, овочі та фрукти, які вживають сирими, необхідно добре мити під краном, а потім занурювати на 3-5 секунд в окріп. Потрібно навчати дітей з раннього віку мити руки перед прийняттям їжі, після відвідування вбиральні та контактів із собакою чи котом.
Лариса ЛУКАЩУК