На жаль, бронхіти та пневмонії – не єдиний спадок підступного грипу. Здавалося б, температура нормалізувалася, нежить минув, а голова категорично відмовляється працювати. З таким станом надзвичайної втоми, головним болем, запамороченням та іншими неприємними симптомами після перенесеного грипу звертається в аптеку кожен третій відвідувач. Як боротися з цим станом і допомогти організму відновити сили, з’ясовували в завідуючої пульмонологічним відділенням університетської лікарні Каріни КАЛАЙДЖАН.
– Гостра фаза вірусного захворювання, як правило, триває лише кілька днів, але її наслідки можуть відчуватися протягом місяця після одужання. Загальна слабкість, швидка стомлюваність, дратівливість, часта зміна настрою, розлади сну непокоять 60 відсотків людей, які перенесли ГРВІ, – пояснює лікарка. – Медики називають цей стан синдромом післявірусної астенії: чим важчий та довший був перебіг ГРВІ, тим повільніше нормалізується біохімічна рівновага в організмі.
Яке місце в організмі вразить астенія, припустити складно: таке порушення має безліч прикметних симптомів – больові відчуття можуть концентруватися в ділянці серця, голови, шиї, спини або живота. Часто вони супроводжуються ядухою, нестачею повітря за грудиною, неприємними відчуттями в горлі, тремтінням, м’язовою напругою, тремором рук, почервонінням обличчя, нудотою, дискомфортом в епігастральній ділянці та частими позивами до сечовипускання або дефекації. Крім того, в людини підвищується пітливість, частішає серцебиття, її переслідує відчуття страху, розвивається сприйнятливість до звуків та світла, їй важко сконцентруватися на звичних побутових завданнях. Найбільш схильні до астенії ті, хто й до грипу мав її прояви: люди зі слабкою нервовою системою переносять цей період набагато складніше. На відміну від фізіологічного стомлення, астенія не проходить навіть після тривалого відпочинку та обов’язково вимагає лікування.
Своєчасне лікування астенічного «шлейфу» допоможе швидко повернути організм у звичний лад, підвищити активність, фізичну й розумову працездатність, якість життя загалом. Якщо після грипу знижується артеріальний тиск і переслідує хронічна втома, потрібно звернути увагу на адаптогени. Це можуть бути настоянки кореня женьшеню, левзеї, елеутерококу, аралії або сік алое. Крім неспецифічної загальнотонізуючої дії на ЦНС, ці лікарські засоби поліпшують ендокринну регуляцію та обмінні процеси, а також стимулюють адаптацію організму до несприятливих чинників. Але підвищений артеріальний тиск є протипоказанням до прийому цієї групи препаратів.
Якщо такий стан супроводжується безсонням, то перед тим, як лягати спати, необхідно розслабити та заспокоїти нервову систему. На початкових етапах чудовим засобом може бути відвар валеріани або хмелю. Якщо порушення сну супроводжує дратівливість, можна спробувати гінкго білоба, валеріану та глід (можливо, в комбінованому вигляді). Біологічна дія гінкго білоба сприяє зміцненню нервової системи, стабілізує порушення мозкового кровообігу, недостатність периферичного кровообігу, усуває запаморочення, дзвін у вухах, невралгії та невропатії. Крім того, цей екстракт має виражений антидепресивний ефект. У поєднанні із седативною дією валеріани та кардіопротекторною – глоду такі препарати швидко й результативно впораються з різними проявами астенії. Зменшує неврологічний дефіцит після ГРВІ й комбінація кореня валеріани, екстракту насіння Грифон і незамінної амінокислоти – триптофану. Ця важлива речовина не синтезується в організмі, а, надходячи ззовні, виявляє значну нейротропну активність.
Одним з найпопулярніших засобів у пацієнтів є мультивітаміни. На жаль, незважаючи на багатообіцяючі анотації, ці препарати не мають достатньої сили, щоб побороти підступну астенію, тому вирішити приймати чи ні ці засоби має лікар. Водночас деякі представники «сімейства» вітамінів поліпшують загальний тонус нервової системи й організму загалом. Йдеться про вітаміни групи В – відомі помічники наших розхитаних нервів. Такий комплекс може бути вельми ефективним.
Підвищити тонус допоможуть й антиоксиданти. Одним з універсальних вважають альфа-ліпоєву кислоту. Вона розчиняється і в воді, і в жирах, а отже, її молекули можуть діяти не лише в клітинах тіла, а й проникати через гематоенцефалічний бар’єр у мозок, що для антиоксидантних речовин досить нетипово. Крім того, альфа-ліпоєва кислота має унікальну властивість – вона не тільки працює сама як антиоксидант, а й наділена здатністю відновлювати інші речовини, які загинули на баталіях під час грипу. Так, вона реанімує глутатіон, вітаміни С і Е, коензим Q10.
Поповнити запас енергії здатна бурштинова кислота, яка стимулює дихання й живлення тканин і є не лише антиоксидантом, але й антидепресантом. Під її впливом поліпшується функціональний стан нервової системи, а багато порушень, викликані недостатністю кровопостачання та кисню, м’яко коригуються. До того ж бурштинова кислота має протизапальну дію, захищає від пошкодження клітини печінки та сприяє їх відновленню. Це ще одна важлива особливість препарату, корисна при вірусній інтоксикації, яка часто супроводжує грип.
Певна річ, що всі ці рекомендації не можна сприймати, як керівництво до дії та самостійно розпочати вживати всі засоби. Визначити, що саме вам потрібно, має лікар, можливо, знадобляться й додаткові лабораторні чи інструментальні обстеження. Своєчасний та коректний діагноз дозволить скористатися нашими порадами й досягнути гарного результату.
Корисні поради
Збільшити активність імунітету після хвороби допоможуть:
– Елеутерокок – підвищує стійкість організму до стресів, вірусів і бактерій, зменшує стомлюваність за короткого світлового дня. Його радять пити по 25-30 крапель на день протягом щонайменше двох тижнів.
– Листя обліпихи захищає організм від вірусних атак у сезон грипу. Помічний також і обліпиховий бальзам.
– Квітки календули мають потужну протизапальну дію.
– Щоб зміцнити імунітет, можна приготувати мікс із таволги, листя обліпихи, квітів календули й шипшини. Змішати в рівних частинах і заварювати як чай – 1 столову ложку на склянку окропу.
Очистіть печінку та нирки. Печінка та нирки виводять з організму всі протизастудні ліки. Парацетамол, наприклад, або ібупрофен можуть нагромаджуватися у печінці, деякі антибіотики осідають у нирках. Тому після грипу та ударного лікування бажано ці органи трішки «прополоскати». Але за умови, що немає камінців у нирках та жовчному міхурі!
Для печінки:
– Пів склянки капустяного розсолу змішати з 0,5 склянки натурального (не пакетованого) томатного соку. Пити тричі на день після їди протягом двох тижнів.
– Добре діє на печінку напій, приготований зі свіжих овочів: морква (200 г), петрушка (50 г), селера (200 г) – пити кожного дня перед сніданком протягом двох тижнів.
Для нирок:
– Столову ложку насіння льону залити окропом у термосі на ніч. Пити тричі на день протягом тижня.
– Відвар листя смородини – по пів склянки на день. 3 столові ложки сировини залити 0,5 л окропу, настояти 15-20 хвилин. Листя можна замінити замороженими ягодами.
Лариса ЛУКАЩУК