Такий значимий та ємний за своїм духовним змістом вислів пролунав під час відкриття виставки копій Чудотворних ікон з колекції фітотерапевта Марії Тройчак. Майже двісті копій образів з усього світу представила вона для широкого кола в обласному краєзнавчому музеї, а також презентувала дзвоники із зображенням святих місць світу.
Сімнадцять років колекціонує Чудотворні ікони. Перший же такий дорогий її серцю образ привезла з країв, де беруть початок витоки Маріїного роду, – із села Яселко Сяноцького повіту, звідки у сорокових роках минулого століття насильно депортували батьків.
– Коли у я уже в зрілому віці вирішила відвідати малу батьківщину своїх батьків, то познайомилася там зі священиком Кристофором Пігурем, який на горищі храму впорядкував музей ікон, – ділиться думками пані Марія. – Він й подарував мені образ Божої Матері, що раніше був у церкві святого Архистратига Михаїла, яку зруйнували ще 1945 року. Відтоді ця ікона і є моїм оберегом. Вона тепер у моєму медичному кабінеті, в якому я приймаю людей. У чудодійній силі цієї святині переконалася, коли кілька років тому трапилася пожежа в готелі «Україна». Мій кабінет був єдиний з-поміж двадцяти, який оминув вогонь. Ця ікона зображена на першій сторінці моєї книги «Лемківська таємниця». Коли подорожую, образ Божої Матері завжди зі мною. Вірю, що духовна святиня оберігає мене від усіляких нещасть і бід. Вона врятувала мене під час однієї з поїздок до Іспанії, коли я хотіла зняти на камеру захід сонця над Атлантичним океаном і впала з висоти двоповерхового будинку на каміння. Але залишилася, по суті, неушкодженою, після падіння болю не відчувала, з перев’язаною рукою відвідала ще 16 країн, лише вдома відчула біль. Відтоді ще більше переконалася в чудодійній силі ікон.
Згодом Марія Іванівна привезла копію Чудотворної ікони з храму Зачаття Іоанна Предтечі в Єрусалимі, яка й стала початком у домашній колекції святинь. За 17 років у складі Асоціації лікарів-католиків вона побувала у 52 країнах світу і з кожної подорожі привозила ікону. Нині має образи з Меджугор’є, Люрду, Фатіми, Єрусалиму, Іспанії, Афону, Нідерландів, Мальти. Також в її зібранні – копії родинного дерева Ісуса Христа, ікони святого отця Піо, часточка мощів Лазаря та єрусалимська ікона зцілення його Ісусом. Цього літа з італійського міста Барі Марія Тройчак привезла копію мироточивої ікони святого Миколая. Пані Марія відвідала всі святі місця України, в деяких з них, як-от у Зарваниці, Почаєві, Страдчі, Гошеві, була десятки разів і завжди додому поверталася з образами.
– Для мене ікони – це джерело духовного зцілення, постійного розвитку та руху моєї душі, – каже пані Марія. –У моєму робочому кабінеті щодня в записі лунає Божественна літургія з Унівського монастиря. Ця мелодія створює духовну атмосферу, яка разом з вірою та молитвою допомагає людям. Творець дав людині великий подарунок – молитву, це найпотужніша форма енергії, яку випромінює людина, стаючи кращою, чистішою душею та тілом.
Для відвідувачів експозиції Марія Іванівна ще й приготувала гарний сюрприз – кожний, хто прийшов познайомитися з її колекцією, може взяти із собою невеличку копію образу, на звороті якого – молитва.
Чудодійну силу молитви та ікон визнали не лише прості люди, але й великі медики світу. Молитва допомагає всім: бідним і заможним, вченим і простим трударям. Коли так важко на серці й ми не можемо знайти вихід з життєвої кризи, прикладаємо чоло до ікони та із щирою молитвою просимо у Всевишнього помочі.
Молитви про зцілення
«Господи Боже, Владико життя мого! Ти з милості Своєї сказав: «Я не хочу смерті грішника, але щоб він покаявся й живим був». Я знаю, що ця хвороба, від якої я страждаю, – це покарання Твоє за мої гріхи й беззаконня: знаю, що ділами своїми я заслужив найтяжчого покарання, але, Людинолюбче, чини зі мною не за злобою моєю, а за безмежним милосердям Твоїм. Не побажай смерті моєї, але дай мені сили, щоб я терпляче переносив хворобу, як заслужене мною випробування, а після уздоровлення від неї навернувся всім серцем, всією душею й усіма моїми почуттями до Тебе, Господа Бога, Творця мого, й жив для виконання святих Твоїх заповідей, для спокою моїх рідних і для мого спасіння. Амінь».
«Господи, Ти бачиш мою хворобу. Ти знаєш, який я грішний та немічний. Допоможи мені терпіти та дякувати Твоїй доброті. Господи, сотвори, щоб хвороба ця була на очищення багатьох моїх гріхів. Владико Господи, я в руках Твоїх, помилуй мене по волі Твоїй, і якщо мені корисно, зціли мене невдовзі. Достойне по справах моїх приймаю. Пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоєму! Слава Богові за все!»
Розумна, гарна, благодатна молитва – це такий стан людини, коли вона безупинно молиться, коли молитва стає її єством. До цього треба постійно прагнути й багато трудитися. Молитися можна постійно, під час виконання різноманітних справ. Молитва має наповнювати душу Божественною благодаттю.
Лариса ЛУКАЩУК