М’ясна східна страва шаурма (донер-кебаб) – нескладна в приготуванні, ситна і, напевно, смачна. На вигляд – це лаваш, начинений дрібно нарізаним м’ясом, спеціями, соусом, а також свіжими овочами. Чутки про те, яке м’ясо всередині шаурми, ходять різні. Тут доведеться покладатися на виробника цієї страви. Чи може він ґарантувати нам безпечність продукції, яку реалізує?
Швидка гаряча їжа готується швидко й це – зручно. Про шкоду фаст-фуду чули вже всі. Але не всі уважно ставляться до всього, що чують, і тим більше, не всі й розуміють, що все, що відбувається навколо, може стосуватися й їх. Наслідками таких перекусів можуть бути розлади шлунково-кишкового тракту, виникнення гострих кишкових інфекцій. Адже перекуска в незнайомому місці на вулиці становить ризик для здоров’я, бо ви не можете знати, чи для приготування шаурми використовували доброякісне м’ясо тварин і птиці, що підтверджуються відповідними ветеринарними документами.
Не менш важливо, що в більшості цих закладів торгівлі відсутні умови для приготування такої продукції. Адже кіоски-причепи не під’єднані до мереж водопостачання та каналізації. Виготовляють їжу швидкого приготування з порушенням поточності технологічного процесу через недостатню кількість приміщень, технологічного та холодильного обладнання, інвентаря, а також недотримання умов миття торгівельного обладнання, правил особистої гігієни та проходження медогляду працівників. При недотриманні температурного режиму, товарного сусідства при зберіганні різних груп харчових продуктів та умов обробки сировини й готових страв можливе забруднення харчових продуктів різними мікроорганізмами.
Останніми роками спеціалісти ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» не можуть безпосередньо реагувати на факти порушень. Під час епідрозслідування випадків ГКІ здійснюють відбір продукції для проведення лабораторних досліджень, аби встановити ймовірне джерело інфекції. За їх результатами інформують зацікавлені служби.
Задля профілактики гострих кишкових інфекцій рекомендуємо:
– не купувати харчові продукти в місцях стихійної торгівлі, а в торгівельній мережі, де можуть надати супровідну документацію, яка засвідчує якість та походження продукції (якісне посвідчення, сертифікат якості, декларація виробника та інші);
– звертати увагу на умови виготовлення та реалізації харчових продуктів і страв;
– цікавитися кінцевими термінами придатності, детально читати етикетку, особливо інформацію, що надрукована дрібним шрифтом (складники, використання консервантів, штучних барвників, ароматизаторів та інших речовин).
За появи клінічних ознак хвороби звертайтеся до лікаря, це дасть можливість встановити правильний діагноз та отримати своєчасне якісне лікування. В жодному разі не займайтеся самолікуванням.
Ольга БІЛИНСЬКА,
лікар з гігієни харчування
Тернопільського обласного лабораторного Центру