День: 24.07.2018

Як деякі ягоди цього сезону, шовковиця також містить залізо й допоміжні вітаміни В12 і фолієву кислоту, які сприяють кровотворним процесам. Крім того, ягоди шовковиці зміцнюють судини, знімають набряки, заспокоюють серце. Для уникнення набряклості під час вагітності, ниркових хворобах чи захворювань серцево-судинної системи рекомендують з’їдати не менше 100 грамів ягід шовковиці на день. До того ж сік шовковиць має відхаркувальну, потогінну й сечогінну дію, регулює діяльність кишківнику. За зовнішнього застосування виявляє ранозагоювальну й бактерицидну дію. На жаль, шовковиці погано зберігається, якщо перетирати її з цукром, тому заготувати їх на зиму можна,…

Читати далі

Застосування сучасних методик у нинішній медицині дозволяє пацієнтам отримати кваліфіковану медичну допомогу набагато швидше та менш травматичніше, а також скоротити час перебування в лікарняному закладі. Так, у Тернополі віднедавна можна через невеличкий прокол на руці та без наркозу впоратися з подекуди незворотніми процесами, які спричиняє у людському організмі інфаркт. У Тернопільській університетській лікарні відкрили нове відділення інтервенційної радіології. Сьогоднішня наша розмова із в.о. завідувача відділення Богданом Маслієм. – Пане Богдане, нашим читачам цікаво буде дізнатися дещо про відділення, яке очолюєте. Чим вам і вашим колегам доводиться займатися: які проблеми зі…

Читати далі

Зайва доза сонця провокує ефект так званого фотостаріння, яке з кожним роком нагромаджується в глибинних шарах шкіри. Причиною такого старіння є негативний вплив ультрафіолетових променів. Ось чому зусилля провідних косметологів і дерматологів світу нині спрямовані на пошук ефективних методів нейтралізації цього впливу. Як захистити шкіру від згубної дії ультрафіолету та чи у наших силах зберегти її якомога довше здоровою й пружною, з’ясовували в професора курсу дерматовенерології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Світлани Галникіної. – Світлано Олександрівно, в чому причина того, що сонячні промені, як стверджують фахівці, негативно діють…

Читати далі

Медсестра – це головний помічник лікаря, тому кінцевий результат лікування багато в чому залежить і від її дій. За даними соціологів, ця професія посідає третє місце серед усіх, кому люди довіряють найбільше. Цілодобово вони клопочуться біля ліжок хворих. Допомогти, порадити, підтримати – це не увесь перелік того, що медсестрам доводиться робити, крім звичних медичних процедур. – Сталева витримка, співчутливість, доброта та надзвичайна уважність – без цих якостей працювати в медицині неможливо, – мовить палатна медсестра урологічного відділення Світлана Глущук. – Кожен недужий – окрема історія. Наше завдання, як медсестер, знайти…

Читати далі

До 80 відсотків інформації про середовище, яке нас оточує, отримуємо через наш парний орган зору – очі, що забезпечує нам повнішу якість життя. Тому так важливо впродовж усього життя зберігати їх здоровими. Негативно впливає на роботу органу зору: щоденна напружена робота за комп’ютером і постійне вдивляння у мобільні телефони, перегляд телепрограм до пізньої ночі тощо. Протягом доби очі мають значне навантаження. Погіршення зору – на шостому місці за поширенням серед усіх хвороб українців. Тож, аби зберегти зір на тривалі роки, про очі потрібно щодня турбуватися. Є кілька напрямків. Починати треба…

Читати далі

Тернопільський державний медичний університет імені І.Горбачевського цього року розпочинає підготовку парамедиків. Нині фахівці цієї кваліфікації вкрай необхідні в Україні, адже кілька років тому розпочато реформу екстреної медичної допомоги. Відповідно для всіх, хто матиме рівень підготовки парамедика, є перспектива успішного працевлаштування, розвитку й професійного вдосконалення в системі екстреної медичної допомоги. Крім того, ця професія є досить престижною в усьому світі, адже парамедики першими надають кваліфіковану допомогу та рятують життя багатьом людям. Завідувач кафедри медицини катастроф і військової медицини ТДМУ, професор Арсен Гудима – один з ініціаторів навчання парамедиків в Україні. Він…

Читати далі

Історичне минуле лохини Її історія починається в Північній Америці. Місцеве населення використовувало ягоду для приготування їжі та лікувальних відварів. Індіанці застосовували не лише ягоди рослини, а й листя. Лохину сушили, відварювали, вживали в сирому вигляді. Розмочені плоди, перетерті в кашу, використовували з косметичною метою: наносили на обличчя або чутливі ділянки тіла. Ягода зволожувала, живила та відновлювала уражену дерму. В XVII столітті, із зростанням кількості переселенців, стала популярною й лохина. Ягода перекочувала в Європу, де пройшла тривалий шлях окультурення та селекції. Спочатку вивели 15 сортів лохини, половина з яких прижилася й…

Читати далі