Місяць: Листопад 2019

На прилавках крамниць чимало відомих торгових марок соків і нектарів. Тому обрати можна на будь-який смак і гаманець. Утім, деякі тернополяни, турбуючись про власне здоров’я, вживають лише свіжовичавлені соки. Чи справді вони настільки корисні та як їх правильно вживати, з’ясовувала в лікарки-дієтологині Надії ГАВРИЛЮК. – Надіє, чи свіжовичавлені соки можуть замінити вживання овочів і фруктів? – Прихильники соків вважають, що їх вживання набагато корисніше, ніж свіжих овочів і фруктів. Після вживання соків усі корисні речовини всмоктуються в кишківнику й потрапляють у кров вже через 10-15 хвилин. А ще, на їхню…

Читати далі

Восени дозріває аронія, більше відома, як чорноплідна горобина. За вмістом вітаміну С вона не поступається лимону, саме тому є однією з головних «протизастудних» ягід. Завдяки високому вмісту йоду аронію часто використовують для лікування захворювань щитоподібної залози (в комплексній терапії тиреотоксикозу й під час лікування базедової хвороби) та променевої хвороби. Препаратами на основі чорноплідної горобини лікують гіповітаміноз, анемію, хвороби жовчного міхура. За шлункових захворювань ягоди та сік аронії підвищують кислотність та активізують дію шлункового соку. Використовують їх під час лікування гастриту зі зниженою кислотністю шлункового соку. Під впливом плодів і соку…

Читати далі

Непритомність або ж короткочасна втрата свідомості є досить поширеним явищем у дітей. За даними різних авторів, непритомність серед молодих людей становить 15-25 відсотків від усієї популяції дітей віком до 18 років. Незважаючи на високу поширеність непритомності в дитячому віці, особливу актуальність цієї проблематики обумовлює ризик травм при падінні, що інколи може супроводжуватися навіть смертельними випадками, особливо, якщо непритомність виникла у воді чи під час їзди на велосипеді. Короткочасна втрата свідомості зазвичай не становить серйозної загрози здоров‘ю. Але вона може сигналізувати й про критичний стан. Саме тому дитину необхідно обов‘язково показати…

Читати далі

Понад три тисячі мешканців нашого краю захворіли на кір впродовж останніх восьми місяців цього року. Двоє осіб померли. Лікар-епідеміолог відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань обласного лабораторного центру Світлана МАЦІПУРА ситуацію із захворюванням на кір називає несприятливою. Водночас фахівці наголошують, що лише вакцинація зможе зупинити поширення цієї небезпечної інфекційної недуги. За словами лікарів-інфекціоністів, збудник кору передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом – при чханні, кашлі або розмові. Кір належить до найбільш контагіозних інфекційних недуг. Хвора людина заражає, по суті, всіх, хто її оточує, тому ця інфекція особливо…

Читати далі

Люблю спілкуватися з молодим поколінням лікарів. На відміну від своїх досвідчених колег, вони начисто позбавлені усталених стереотипів, відверті у своїх думках і вчинках, кажуть, що думають, а головне – здатні буйно мріяти. Це напевно, і є головна риса характеру, яка в майбутньому допоможе людині досягти своєї мети та зреалізуватися у житті. З лікарем-інтерном Бориславом Сельським познайомилася у відділенні судинної хірургії нашої лікарні, він уже, як мовиться, без п’яти хвилин – лікар, завершує третій рік навчання в інтернатурі за напрямком «хірургія». Поки я розмовляла з професором, Борислав кілька разів навідувався, щось…

Читати далі

Робота, яка, здавалося б, на перший погляд, непомітна, але дуже важлива. Завдяки їхнім старанням, у відділенні завжди чисто, затишно й по-домашньому тепло. Праця молодших медсестер – неоціненна. Сьогодні ми завітали до нейрохірургічного відділення. Наші співрозмовниці – Галина Ялечко та Світлана Дубова. Обидві приблизно одного віку, а ще цікаво, що вони з одного села – Волосівка Зборівського району, живуть по сусідству й разом працюють. Кажуть, це дуже виручає, бо на роботі кожна впевнена, що має надійне плече. І хоча спільне чергування випадає доволі рідко, мені пощастило застати обох молодших медсестер. Першою…

Читати далі

Кажуть, як зустрінеш день, так він і мине. Звісно, якщо прокинулися та стали не «з тієї ноги», то і собі, й оточуючим настрій можна ще й як зіпсувати. Як налаштуватися на позитив та в гарному настрої провести і ранок, і увесь день, рекомендує психолог центру психологічного консультування Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Людмила БОГУЦЬКА. День починається зранку – Те, що ми думаємо й робимо вранці, визначає те, до яких результатів прийдемо наприкінці дня, – каже психолог Людмила Богуцька. – Наше мислення – це основа для всього, що з…

Читати далі

Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації імені Володимира Вершигори, що в Борщівському районі, вже діє понад сімдесят років. Нині у цьому спеціалізованому закладі активно займаються комплексним реабілітаційним і відновним лікуванням. Останніми роками, зокрема, у кардіологічному відділенні відкрили новий підрозділ з лікування храпу. Розпочинають будівництво сучасного триповерхового корпусу на 50 місць для учасників бойових дій. За словами генерального директора (головного лікаря), кандидата медичних наук Любомира Синоверського, подбали не лише про комфортні умови для пацієнтів, а й освоїли великий спектр фізіотерапевтичних і реабілітаційних послуг – пропонують понад сто процедур. Крім, скажімо, розмаїтих ванних лікувальних…

Читати далі

2 листопада відзначила ювілейний день народження ветеран ТНМУ кандидат медичних наук Людмила Генадіївна КИЙКО. Вельмишановна Людмило Генадіївно! Сердечно вітаємо Вас з ювілейним днем народження! У стінах університету Ви здобули вищу медичну освіту, а згодом, після 14 років практичної лікарської роботи, успішно пройшли 20-літній трудовий шлях: спочатку старшого лаборанта, а згодом – асистента кафедри інфекційних хвороб. Ректорат, профком і весь колектив університету глибоко поважають й щиро шанують Вас як відомого науковця, висококваліфікованого клініциста-інфекціоніста, досвідченого педагога та вихователя студентської молоді за багаторічну невтомну працю, високий професіоналізм, сумлінне виконання своїх службових і громадських…

Читати далі

В українській поезії першої половини ХХ ст. творчість Володимира Свідзінського стоїть цілком окремішньо. Він не прагнув стати «визначним радянським поетом», а залишався просто поетом, одним з найтонших ліриків, що видавався разюче несуголосним своїй добі. Про вірші Свідзінського Василь Стус у статті «Зникоме розцвітання особистості» написав так: «Його вірші – наскрізь асоціальні, сповнені якоїсь таємничої самодостатності без будь-яких зовнішніх намірів. Ці вірші існують так, як існує дерево, камінь, вода. Вони сповнені самих себе і ніби створені виключно для автора. Це просто знаки його особистої певності й самоутвердження». Французький славіст Еммануїл Райс…

Читати далі