Місяць: Березень 2025

150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка припало на 2023 рік (1873-2023). І саме наприкінці 1873 р. (з переходом на 1874 р.) став початком заснування товариства, що вкотре підтвердило історичну та духовну єдність східної й західної частин української інтелігенції нашої Батьківщини. Зазначимо, що саме тоді в тривалому процесі утвердження українською нацією своєї політичної та культурної суб’єктності засновується також наша Академія наук. Нею, саме від 1873 р., неофіційно стало Товариство імені Шевченка. Це винятково знаменна подія. Вона засвідчила великий внутрішній потенціал нашої свідомої інтеліґенції, розділеної чужими кордонами, докладати всіх можливих зусиль для того,…

Читати далі

– Богдане, насамперед дозвольте привітати вас з почесною нагородою – «Студент року». Адже передусім – це винагорода за ваші старання та важку працю. Розкажіть, будь ласка, як зароджувався у вас молодий науковець, медик, тобто про дитинство. – Як зароджувався в мені молодий науковець чи медик сказати важко, але те, що роки мого дитинства, зрештою, нічим не відрізняються від теперішніх – достеменний факт. Принцип постійного індивідуального розвитку переслідує мене вже багато років. Насамперед – це заслуга всієї моєї родини, зокрема батьків. З першого класу школи я старанно ставився до навчання та…

Читати далі

Сьогодні до нашої «Вітальні» завітала особлива гостя. Коли під час нашої зустрічі у кабінет зайшов академік Михайло Андрейчин, то дуже зрадів, кажучи: «На цій людині тримається вся кафедра! Неодмінно розкажіть про цю неймовірну людину в газеті». Отож знайомтеся: Інна Станіславівна Іщук – доцентка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами. 1973 року закінчила Тернопільський державний медичний інститут. 1985 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Клініка і терапія гострих кишкових захворювань з дисахаридазною недостатністю» (науковий керівник – М. А. Андрейчин). Вчене звання доцента їй присвоєно 1990 року. Напрями наукових…

Читати далі

Для профілактики гострих респіраторних захворювань корисно вживати ягоди. Горобина, калина, брусниця, обліпиха, шипшина, журавлина – справжня комора вітамінів. Наприклад, досить спожити 100 г свіжих ягід чи соку обліпихи, щоб організм отримав денну норму чи не всіх корисних речовин. Калина, малина та горобина теж нічим не поступаються обліписі. Чай з калиною чи сік з неї, доданий у гаряче питво, – чудово допомагають від застуди. Як і малина, вона має протизапальну дію та підвищує імунітет. Крім цього, калина й організм очистить, й серцево-судинну систему підтримає. Гадаємо, що ви заготували її восени на…

Читати далі

Актуальність теми реабілітації після гострих коронарних синдромів надзвичайно висока, позаяк серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин смертності та інвалідизації у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно від серцево-судинних хвороб помирає майже 17,9 мільйона людей, що становить близько 32% усіх випадків смерті. З цієї кількості майже 85% смертей спричинені інфарктом міокарда. Щодо України, то в нас зареєстровано найвищі серед 30 країн Європи показники серцево-судинних хвороб у чоловіків і жінок, а також один з найвищих показників смертності від серцево-судинних хвороб. До того ж найістотніше (у 3-7 разів) перевищення зазначених…

Читати далі

Про сеанси біосугестивної терапії військовослужбовець Микола дізнався від своїх побратимів. Вони розповідали, що вже кілька хлопців пройшли таке лікування та задоволені. Спочатку не дуже й сподівався, що буде якийсь ефект, бо навіть медикаменти вже не допомагали – нога ніби закам’яніла, постійно боліла й він майже не відчував своєї кінцівки. Покращення прийшло не одразу: після шостого сеансу з’явилося легеньке поколювання, згодом відчув тепло, а там і біль поволі почав відступати. – У пана Миколи неврологічна патологія, зокрема стискання нервових корінців у поперековому відділі хребта, а відтак були й проблеми з ходою,…

Читати далі