День: 20.02.2026

Професія лікаря традиційно асоціюється зі суворими канонами, білими халатами та безсонними ночами над атласами анатомії. Проте сучасна медицина потребує не лише глибоких знань, а й надзвичайної емоційної стійкості та вміння залишатися людиною в найскладніших обставинах. Наша сьогоднішня співрозмовниця – Тетяна Шевчук, студентка медичного факультету. Вона не лише майбутня фахівчиня, а й очільниця Творчого колективу ТНМУ, волонтерка та людина, яка довела: мистецтво – це не розвага, а життєво необхідне друге дихання для медика. Нещодавно Тетяна отримала відзнаку «Студент року» в номінації «За вагомі досягнення в розвитку культури». Від сільських обріїв –…

Читати далі

Як дух Лесі Українки гартує нову генерацію українських лікарів Наближається знакова дата, яка резонує у серці кожного українця, – 25 лютого відзначатимемо 155-у річницю від дня народження Лариси Косач, відомої світу як Леся Українка. Понад півтора століття – це величезний відрізок часу, за який змінювалися кордони, політичні режими та медичні технології. Проте творчість Лесі залишається незмінним орієнтиром, особливо нині, коли наша країна проходить крізь горнило війни. Лесині слова «Щоб не плакать, я сміялась» стали не просто цитатою з підручника, а справжньою формулою національного виживання. Але чи замислювалися ми колись, як…

Читати далі

Є люди, спілкуючись з якими, мимоволі боїшся перебити бодай словом. Їхня оповідь ллється, наче глибока ріка – спокійно, впевнено й надзвичайно змістовно. Вони розповідають про складні віражі долі настільки просто, водночас життєво й доступно, що межа часу розмивається. Саме такою стала наша розмова з напрочуд цікавою жінкою, чиє ім’я золотими літерами вписане в історію української медицини – докторкою медичних наук, професоркою Лідією Михайлівною Слободян. Ми гортали старі світлини й перед очима розгорталася ціла епоха: від засніжених полів рідної їй землі – до операційних Харкова та наукових кафедр Тернополя. Це не…

Читати далі

У тих куточках нашої планети, де сонце цілий рік рясно зігріває своїми променями землю, де немає холодних, пронизливих вітрів і скрипучих морозів, росте дивовижне дерево – Phoenixdactylifera. Українська мова перекладає таку назву, як фінік пальчастий. До складу м’якоті фініка входять ще 15 солей та мінералів. Назвемо основні: бор, залізо, кобальт, калій, марганець, магній, цинк, фосфор. У скарбничці корисних речовин, що містить фінік, є різні амінокислоти. Їх налічується 23. Містяться в плодах і харчові волокна, і вітаміни різних груп. Серед них – A, B, C, ніацин. Ще є фтор, пантотенова кислота,…

Читати далі

Кунжут (сезам) – це одна з найдавніших спецій нашої цивілізації. Існує аж 12 його видів. Світле насіння кунжуту цінується на Заході та на Близькому Сході, а чорному віддають перевагу на Далекому Сході. Єгиптяни цінували кунжут як одну з найбільш корисних спецій, яка здатна подовжувати життя й зміцнювати дух. У Стародавньому Вавилоні та Індії він був символом безсмертя. А в народів Азії вважався потужним афродизіаком, можливо, завдяки високому вмісту заліза, калію, кальцію, магнію та вітамінів Е, А і В9. Кунжут багатий на різноманітні корисні речовини. Зокрема, він є лідером серед рослин…

Читати далі

Плоди абрикоса привертають не лише своїм виглядом і смаком, а й поживністю та цілющими властивостями. Їх споживають як у свіжому вигляді, так й у сушеному, з них готують варення, джеми, соки, компоти, киселі тощо. Існує три види сушених абрикосів – курага, кайса та урюк. Курага – це висушені половинки абрикосів без кісточок. Кайса – нерозрізаний абрикос, у якого кісточка видалена через отвір у місці прикріплення плодоніжки. Урюк – висушений цільний абрикос з кісточкою. Основна їхня цінність у тому, що під час сушіння вони зберігають більшість вітамінів і мікроелементів. Таджики й…

Читати далі

У часи повномасштабного вторгнення рашистська федерація системно атакує енергетичну систему України. Зрозуміло, що в таких умовах об’єкти цивільної інфраструктури, передусім медичні установи, мають бути готовими до припинення електропостачання й продовжувати працювати вже у надзвичайних ситуаціях. Як працюють заклади Тернопільщини в умовах війни та адаптації до нових загроз? Директорка департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації Ольга Яромоленко розповіла, що наразі головне завдання, яке стоїть перед медиками краю, – створення умов для безперервної медичної допомоги. Одним з основних напрямів є забезпечення автономної роботи лікарень, щоб у випадках припинення елктропостачання медичні заклади працювали…

Читати далі

Василько… У нього очі, як небесна блакить. А посмішка, як в янгола, це навіть зауважив майстер, який виготовляє йому пам’ятник. Для батьків і рідних – він був Васильком, для пацієнтів – їхнім лікарем-стоматологом Василем Володимировичем. Василь Кекіш – випускник стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського 2015 року. Народився в місті Червоноград, нині Шептицький, що на Львівщині. Працював у клініці «SlaDent» у Тернополі. Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. «Мамо, ти пишатимешся мною» Зростав майбутній стоматолог у родині лікаря та психологині. «Коли ми обмірковували, як сина назвати, то…

Читати далі

Мар’яна Варварук, керівниця «Арт-драми», людина добре знана в нашому університеті. Її акторською майстерністю та режисерським талантом захоплюються і студенти, і викладачі. Але про ще одну грань життя пані Мар’яни відомо не всім. Про шлях у хірургічну науку читайте в її сьогоднішньому інтерв’ю «Медичній академії». – Пані Мар’яно, виходить, що не театром єдиним сповнене життя? Коли відчули, що наука – то ваше? – Про науку ніколи не мріяла. Звісно, ще коли була студенткою, брала участь в конгресі студентів і молодих вчених, і тези писала, доповідала, гуртки відвідувала, але бажання стати науковицею,…

Читати далі

Як ми вже розповідали на сторінках нашого часопису, Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського став учасником проєкту «MultiCultiMed – сучасна мультикультурна освіта для студентів-медиків і студентів факультету наук про здоров’я, що запроваджений в рамках програми Еразмус+. Стартова зустріч його учасників відбулася на Кіпрі, а друга – наприкінці минулого року в університеті Ново-Место (Словенія). Делегацію ТНМУ представляли професорка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Ольга Федорців і доцентка цієї ж кафедри Емілія Бурбела. «Медична академія» поспілкувалася з головною представницею ТНМУ у цьому проєкті, професоркою Ольгою Федорців. – Перше запитання, Ольго…

Читати далі