За підсумками цьогорічного конкурсу наукових робіт на присудження премії імені Івана Горбачевського за напрямком «Досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем клінічної медицини та стоматології» перемогла робота «Розробка спеціалізованого телемедичного обладнання і лікувально-реабілітаційних методик для надання дистанційної реабілітації пацієнтам з травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату». Її автори – завідувач кафедри травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук Андрій Цвях, доцент кафедри загальної хірургії, кандидат медичних наук Андрій Господарський та доцентка кафедри фармакології з клінічною фармакологією, доктор медичних наук Оксана Шевчук.
Докладніше про цей вагомий здобуток і подальші плани лавреатів премії ім. Івана Горбачевського – в інтерв’ю нашій газеті.
– Як відомо, започатковану цього року, премію імені Івана Горбачевського присуджують науковцям нашого університету за розвиток наукового потенціалу навчального закладу, підвищення його рейтингу та популяризацію в Україні й за кордоном. Розкажіть, будь ласка, докладніше про напрямок ваших наукових досліджень. Якій ключовій темі присвячена робота та чому це важливо?
Андрій Цвях:
– За даними ВООЗ, щорічно майже п’ять мільйонів людей втрачають власне здоров’я внаслідок отриманих травм. Вони складають істотну частку економічно продуктивних трудових ресурсів у своїх країнах, а 7-8 мільйонів травмованих стають інвалідами. ВООЗ працює над профілактикою травм і насильства, пом’якшення їх наслідків та поліпшення якості життя для інвалідів. Для цього ВООЗ підтримує зусилля щодо поліпшення збору даних, розвитку заснованих на наукових даних підходів до профілактики, контролю та реабілітації, застосування перевірених і перспективних заходів.
Оскільки пошкоджена кінцівка в період загоєння тривалий час перебуває без руху та навантажень, у ній відбуваються судинні та інші зміни, що призводять до атрофії м’язів, трофічних змін та обмеження рухливості суглобів. Саме тому успіх лікування травми залежить не лише від якості хірургічного втручання, а й від подальшої реабілітації.
Тому розробка спеціалізованого медичного обладнання та реабілітаційних методик для надання телемедичної допомоги пацієнтам з травмами й захворюваннями опорно-рухового апарату є досить актуальним питанням.
Нині спроєктовано та виготовлено пристрій, що складається з еластичного матеріалу, який добре повторює контур ділянки, на яку встановлюється. На ньому розміщуються датники, що реєструють фізіологічні показники пацієнта, його положення в просторі та положення в просторі його частин тіла, які підлягають обстеженню. Розроблено систему бездротового зв’язку, яка за допомогою мобільного інтернету передаватиме отримані дані з датників пацієнта на центральний сервер.
Створено систему, яка за допомогою мобільного інтернету передає отримані дані з датників пацієнта на центральний сервер і комп’ютерну програму, яка, отримавши через бездротовий інтернет дані з датників, проводить їх обробку та виводить на дисплей у вигляді графіків і числових показників за певний проміжок часу. Дані фізіологічних і кінематичних показників захищені паролем, прив’язуються до облікового запису певного пацієнта та можуть передаватися на інші електронні пристрої за допомогою яких лікуючий лікар зможе відслідковувати стан пацієнта безпосередньо під час виконання реабілітаційного курсу вправ і після їх завершення.
Контроль може здійснюватися 24 години на добу як за одним пацієнтом, так і за кількома, відповідно до зареєтрованих акаунтів на сервері.
Розроблено комп’ютерну програму, яка, отримавши через бездротовий зв’язок дані показників життєдіяльності пацієнта, з датників проводить їх обробку та виводить на дисплей у вигляді графіків за певний проміжок часу.
– Які результати завершеного наукового дослідження?
Андрій Господарський:
– Дистанційний моніторинг фізіологічних і кінематичних показників пацієнта впродовж періоду реабілітації дозволяє визначити особливості його адаптації до зростальних навантажень згідно з призначеним курсом, а також коригувати розширення щоденної рухової активності.
Важливим також є визначення та контроль показників локальної температури тіла (ураженої кінцівки), що дає можливість прогнозувати й запобігати розвитку запальної реакції місцевих тканин та оцінити ефективність лікування ушкодженої ділянки. Це дозволить фахівцю оптимально контролювати загальний стан пацієнта, ефективність виконання ним призначеної реабілітаційної програми, запобігти можливим ускладненням, швидко та якісно реагувати на невідкладні ситуації.
Отримані результати фізіологічних і кінематичних показників пацієнтів, які виконували призначений курс реабілітаційної програми, заносять у загальну базу даних, відтак проводять статистичний аналіз та узагальнення результатів, що використовують для оптимізації нових програм лікування й реабілітації.
Застосування цієї методики оптимізації надання спеціалізованої дистанційної медичної допомоги сприяє покращенню результатів лікування та реабілітаційного курсу в пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату. Розроблене спеціалізоване медичне обладнання для телемедицини значно підвищує рівень ефективності профілактичних заходів серед населення, сприяє зниженню рівня захворюваності опорно-рухового апарату, зменшенню частоти тимчасової втрати працездатності й інвалідності. Покращує умови для профілактики, лікування та реабілітації пацієнтам як на базі медичних закладів, так і поза ними.
Пропонована розробка сприяє скороченню ліжко-днів стаціонарного лікування, а також витрат на реабілітаційний курс для хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату.
– Де репрезентували свої наукові розробки?
Оксана Шевчук:
– На міжнародному конгресі американської асоціації телемедицини 2016 року в м. Мінеаполіс, 2018-го у м. Чикаго (США), 2019-го в Парижі (Франція) представили доповіді, де ми продемонстрували досягнення Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського у впроваджені телемедичного проєкту з дистанційної реабілітації пацієнтів з пошкодженнями нижніх кінцівок. Доповідали також на з’їздах, конгресах і конференціях з міжнародною участю в Україні.
– В яких фахових виданнях України та за кордоном, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science, є ваші наукові публікації?
Оксана Шевчук:
– Починаючи з 2017 року ми щорічно публікуємо результати наших наукових досліджень у рейтингових фахових виданнях України та за кордоном. Зокрема, вийшли друком публікації в таких провідних виданнях, як «Telemedicine and e-health» та «Minerva medica».
– Чи запатентували винаходи?
Андрій Цвях:
– Усі наші розробки вже запатентовані в Україні. В майбутньому плануємо виходити на міжнародний рівень.
– Як розвивається міжнародна співпраця?
Андрій Господарський:
– Після усних доповідей на провідних світових конгресах з телемедицини та телереабілітації в нас склалися добрі стосунки з науковцями США, Канади та країн Європи. Надзвичайно ефективна співпраця є між нашим медичним університетом та інженерно-технічним закладом Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf з німецького міста Дрезден. Це дозволяє нам утілювати міжнародні проєкти на основі угод про співпрацю з Тернопільським національним медичним університетом імені І.Горбачевського.
– Премія імені Івана Горбачевського – неабиякий стимул для подальшої плідної праці. Які завдання нині є для вас пріоритетними?
Андрій Цвях:
– У наш час телемедицина займає вагоме місце в галузі охороні здоров’я, змінюючи життя людей, надаючи медикам ще один канал зв’язку для медичної допомоги. Пріоритетом для нас є популяризація телемедицини серед лікарів, її доступність для пацієнтів.
– Ваші побажання колегам – молодим науковцям.
– Розвиток науки, ефективне використання результатів наукової діяльності, впровадження новітніх технологій – основа економічного зростання держави. Водночас це – основа інтелектуального потенціалу нації, запорука її майбутнього. Тому бажаємо молодим науковцям активно використовувати сучасні технології в практичній та науковій діяльності.
Лідія ХМІЛЯР.
Світлина Яніни ЧАЙКІВСЬКОЇ