Натепер відомо, що до переліку органів, які вражає SARS-CoV-2, потрапили й очі. Чи відрізняється цей вплив від того, який зазвичай справляють інші вірусні інфекції, як відбувається інфікування та якими засобами протидіяти ускладненням? Розпитувала про це в доктора медичних наук, старшої наукової співробітниці відділення загальної патології ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, професорки Наталії КОНОВАЛОВОЇ.
– Наталіє Валеріївно, відомо, що очі, ніс, рот – це ті органи, що є вхідними воротами для багатьох інфекцій, а також й коронавірусної. Як відбувається інфікування? Чи правда, що запалені очі є одним з ранніх симптомів коронавірусної інфекції?
– Якщо проаналізувати статистику 2020 року, то серед пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, загальна розповсюдженість офтальмологічної патології становила лише сім відсотків. Це не вважається високим показником. Утім, відомо, що кон’юнктива може й справді стати вхідними воротами інфікування. Запалення очей та так званий симптом «червоного ока» може спричинити не лише коронавірус, але й кон’юнктивіти, іродоцикліти та інші захворювання. Тому саме офтальмолог може першим встановити причину цього запалення. І якщо в пацієнта є скарги з цього приводу, то потрібно одразу ж звернутися до офтальмолога, бо кожна година має значення. До слова, саме офтальмолог був першим, хто повідомив світ про цей вірус в Ухані. Він і сам заразився від хворого, якого лікував від глаукоми, й на жаль, помер. Отож, як відаєте, саме офтальмологічна проблема виходить на перші позиції в контексті SARS-CoV-2. Європейське бюро ВООЗ застерігало про це ще 1987 року, коли була опублікована доповідь, в якій зазначалося, що всі герпесвірусні інфекції будуть визначати майбутнє інфекційної патології ХХІ століття.
І справді, з грудня 2019 року захворювання COVID-19 перетворилося в глобальну пандемію тяжкого гострого синдрому (SARS-CoV-2), викликану новим високотрансмісивним РНК-вірусом, названого коронавірусом-2, ідентифікованим як член родини Coronaviridae.
SARS-CoV-2 – бета-коронавірус, який використовує для проникнення в клітини тіла людини два протеїни: один – клітинний рецептор ACE2 – рецептор карбоксипептидази (ACE2 – angiotensin-converting enzyme, АПФ-2), пов’язаний з ангиотензин перетворювальним ферментом, інший – фермент TMPRSS2.
Під час зараження вірусом SARS-Cov-2, що спричиняє COVID-19, піддаються небезпеці передусім дихальні шляхи, кишківник, нирки, очі через те, що там присутні обидва необхідні вірусові білки. Тому очі й справді можуть бути вхідними воротами для коронавірусу.
– Що саме відбувається в постковідному періоді, які ділянки органу зору найбільше страждають?
– За нашими спостереженнями, найперше страждають хворі, які до інфікування COVID-19 вже мали хронічні захворювання. В таких випадках часто розвиваються рецидиви, скажімо, може трапитися крововилив судин сітківки, рецидив хоріоретинітів не лише вірусної етіології, а й, скажімо, туберкульозної, токсоплазмозної та інших. Як правило, це ті хронічні хворі, які вже кілька років не зверталися за допомогою, бо нібито й не було потреби, але на тлі коронавірусної інфекції відбулося відновлення патологічного процесу. Крім того, ми фіксували випадки ретиноваскулітів, тромбози, гострі порушення кровопостачання зорового нерва, тобто гострої судинної оптичної нейропатії й у молодих людей, які перехворіли, хоча раніше не мали жодних проблем із зором і взагалі зі станом здоров’я. В інституті було чимало таких пацієнтів, але якщо людина звернулася за допомогою відразу, то й лікування справляло позитивний ефект. Щоправда, були й інші випадки, наприклад, коли чоловік захворів на коронавірус, але вирішив долати його гарячою парою та пішов у лазню, через що отримав ускладнення на обидва ока. Нам вдалося допомогти такому пацієнтові, бо він звернувся до нас на другу добу й отримав судинну протизапальну терапію, а через два тижні вже почувався доволі добре. Зір від двадцяти відсотків збільшився до сотні, через місяць терапії людина практично одужала й повернулася додому із зором у сто відсотків. А от іншому пацієнтові, на жаль, ми не змогли допомогти, як належить, бо він звернувся до наших фахівців аж через три тижні після того, як сталися ускладнення. Нам вдалося в одному оці відновити зір до 100 відсотків, а в іншому збереглося лише 5%, хоча був лише один відсоток. У людей літнього віку (тобто 70 +) у період перших трьох днів інфікування, тобто коли вони вже захворіли, але симптоми ще не проявилися, часто спостерігаємо преретинальні крововиливи на очному дні. Ця ситуація загрозлива своєю непередбаченістю, бо в людини нібито й нічого не болить і немає звичних симптомів коронавірусної інфекції, а зір уже починає знижуватися, на очному дні теж можна побачити крововиливи. Таких пацієнтів ми, звісно, обстежуємо, вони здають кров (ПЛР або імуноглобулін М на гострий коронавірус, які, як правило, виявляються позитивні). Потрібно також зробити рентгенограму або ж МРТ чи КТ грудної клітки, які можуть надати інформацію щодо стану легень, ознак різноманітних змін і пневмонії. Чим старший вік людини, тим складніший перебіг. Отож зниження зору та крововиливи на очному дні можна вважати першими провісниками коронавірусної інфекції.
– Яка вікова категорія в групі ризику щодо виникнення ускладнень? Чи відіграють роль супутні захворювання або ж уже наявні недуги очей? Чи відновлюється зір у тих, хто перехворів на COVID-19 і також окресліть коло патологій, які викликає ця інфекція.
– Коронавірус не обирає пацієнтів за віком чи статтю – до нас звертаються пацієнти і юного віку, і доволі поважного. В Інституті є дитяче відділення, де теж трапляються випадки ускладнень, пов’язаних з коронавірусом. Частіше за все діагностували ускладнення на очному дні, зокрема, ішемічні ускладнення, крововиливи. Якщо б такі прояви з’явилися в дорослого, то ми б розуміли чому, але в дитячому віці така ситуація викликає багато запитань.
Якщо ж заглиблюватися в суть цієї проблеми, то коли йдеться про офтальмологічні ускладнення, їх потрібно розглядати в обширі тих захворювань, які є в кожного окремого пацієнта, адже організм – це єдине ціле. Очі й справді є дзеркалом душі, але вони ще й віддзеркалюють усі проблеми, які є в організмі. Саме офтальмолог може побачити судини, які під час огляду не спостерігає педіатр, терапевт та інші лікарі. Трапляється, що саме офтальмолог уперше ставить діагноз цукровий діабет, засвідчивши зміни на очному дні чи гіпертонічну хворобу, за якої також зазнають ураження судини ока.
Низка спостережень за пацієнтами у Франції засвідчила, що у 65% хворих з COVID-19 у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії виникали ознаки сплутаності свідомості (чи делірия), а 69% відчували психомоторне збудження. В контексті COVID-19 делірий, зокрема, корелював підвищеним ризиком летального кінця. В чисельних випадках з Китаю, Нідерландів, США та Франції зазначався ризик розвитку гострих порушень мозкового кровообігу та геморагічного інсульту. Відомо, що більшість пацієнтів за ковіду втрачають нюх, через те, що вірус вражає структури, що відповідають за нюх. Крім того, вражає також інші структури головного мозку, що є першим проявом цієї генералізованої інфекції, а вже згодом розвиваються різні ускладнення. Тому постковідний синдром спостерігається в людей протягом року й більше після захворювання.
– Відомо, що деякі препарати, якими лікують коронавірус, негативно впливають на сітківку, викликають крововиливи на очному дні. Чи правда це та як уникнути ускладнень?
– Препарати, які за вітчизняними настановами використовують для лікування коронавірусу, не чинять негативного впливу на сітківку ока. Тому для лікування наслідків коронавірусу ми у своїй практиці використовуємо практично ті ж самі ліки – глюкокортикоїди, стероїди, судинні препарати, антикоагулянти. Можливо, є певні застереження щодо вживання гормональної терапії, яка у хворих на діабет підвищує рівень глюкози, але ми застосовуємо доволі малі дози цих ліків, бо взагалі від них відмовитися неможливо. Щодо рецидивів хронічних захворювань, то використовуємо стандартну протизапальну схему лікування, крім того, в нас є можливість відстежувати стан імунної системи пацієнта, визначати стан кровообігу в оці та голові й залежно від результатів обстеження застосовуємо судинорозширювальні засоби, імуномодолювальну терапію та інше. Наприкінці минулого року ми підготували в журналі «Офтальмология Восточная Европа» (2021, том 11. – №3.-С.378-392) статтю, в якій описали випадки з нашого практичного досвіду. А також за авторством Величко Л.М., Богданова А.В., Храменко Н.І., Коновалова Н.В. вийшла стаття «Сучасні можливості терапевтичної корекції гіперекспресії маркерів апоптозу (CD95) та міжклінінної адгезії (CD54) в осіб, що перенесли CОVID-19 Вийшла друком і стаття «Коронавірусна хвороба: підходи до ведення пацієнтів» у навчально-науковому посібнику за ред. проф. Л.С.Бабінець. (Тернопіль: 2021. 721-728с.) та стаття за авторством Бабінець Л.С., Величко Л.М., Коновалова Н.В. «Ефективність лікарського препарату Меркурід при лікуванні ускладнень COVID-19» у журналі «Ліки України» (Medicine of Ukraine № 10 (256) / 2021).
– З якою патологією найчастіше звертаються до вас пацієнти, які перехворіли на COVID-19, і як лікуєте? Розкажіть про дослідження науковців вашого інституту в цьому вимірі.
– Людей, які перехворіли на коронавірус, переслідує, по суті, одна й та ж проблема – стан імунної системи не досягає норми навіть через багато місяців після одужання та погіршення кровопостачання зорового нерва й сітківки. Завідувачка лабораторії імунологічних досліджень нашого інституту, д.мед.н. Людмила Миколаївна Величко вивчає динаміку біомолекулярних маркерів апоптозу, визначення імунного статусу з умістом визначення антигенів структур ока та експресії біомаркерів. Маркери активації лімфоцитів СD95 и ICAM-1 (СD54) для прогнозування важкості постковідних ускладнень імунної системи. Це масштабна тема, яку вивчатимуть ще не один рік. Окрім того, в інституті функціонує й лабораторія функціональних методів дослідження, де к.м.н. Наталія Іванівна Храменко проводить дослідження щодо стану кровопостачання зорового нерва та судин голови (РОГ) у хворих, які перехворіли на COVID-19. Наталя Іванівна вивчає зміни, які відбулися у судинах головного мозку в пацієнтів у постковідному періоді.
Хочу зауважити, що судинні та протизапальні препарати, які ми використовуємо, а саме карбарутін, Вессел Дуе, фармаксон, мілдрокард, РАФТ меркурід дуже добре зарекомендували себе. Подовжуємо співпрацю із Сергієм Миколайовичем Гусєвим, автором вітчизняного препарату меркурід, що є імунопротектором та який активно використовуємо у своїй практиці. Застосування меркуріда дозволило знизити гіперекспресію CD95 у 73,4%. Нормалізація рівня ICAM-1, CD54 відбулася у 75,8% пацієнтів, яких ми обстежували.
Отож можемо стверджувати, що для тих людей, які хворіють на COVID-19, від’ємний ПЛР-тест – гарна новина, але це лише початок непростого шляху до повного одужання. У багатьох пацієнтів ще тривалий час спостерігаються ознаки постковідного синдрому. І зрозуміло, що йдеться не лише про очі, а й зниження когнітивних функцій – пам’яті, концентрації уваги, погіршення сну, швидкості реакції, в когось з’являється гіпертонія, цукровий діабет. Шлях відновлення – непростий, але запобігти цим ускладненням можна завдяки вакцинації. Щеплення поки що єдиний та правильний шлях, аби убезпечити себе та рідних від смертоносного вірусу.
Лариса ЛУКАЩУК