«Пунктуальна, відповідальна. А ще педантична, але лише до роботи. Я ціную ці якості у собі, – усміхається студентка 4 курсу стоматологічного факультету Анастасія Ковальчук, засновниця та перша віцепрезидентка ГО «Студентська ліга Тернопільщини». – Адже вони допомагають мені досягати цілі, що я ставлю перед собою, й налагоджувати комунікацію з людьми».
У конкурсі «Студент 2021 року ТНМУ» Анастасія Ковальчук отримала нагороду в номінації «За активну громадянську позицію». Що особисто для неї означає ця перемога?
– Для мене ця перемога – насамперед визнання моєї роботи. Адже за словами «активна громадянська позиція» – багато недоспаних ночей та праці. У чому безпосередньо полягає моя громадянська позиція? Вважаю, що кожна людина, незалежно від свого віку, має право на втілення своїх ідей, доступ для розвитку власних проєктів. Саме тому я є засновницею однієї з організації, що дає таку можливість усім, хто має бажання розвиватися.
– Коли вперше почали долучатися до громадської діяльності? До створення яких ініціатив доклалися?
– Моя громадська діяльність розпочалася з другого курсу, коли подала заявку на свою кандидатуру до складу комісії з питань покращення якості освіти в ТНМУ від стоматологічного факультету та успішно пройшла. Відтоді я почала активно волонтерити, відкривати для себе багато нового. Якось мені трапилася нагода стати волонтером на засіданні організації «Українська асоціація студентів», де обирали голову цієї структури Тернопільської області. Мені запропонували долучитися до тернопільської команди. По суті, це була моя перша громадська організація, де я вчилася комунікувати з командою, ставити собі цілі, правильно розподіляти час. На жаль, через якийсь час у цій організації розпочалися внутрішні конфлікти, нашій дружній команді, що налічувала 11 осіб, була важко знаходити спільну мову з іншими, це стало для нас переломним моментом. Так з’явилася думка створити організацію зі своєю ідеєю, командою, символікою. Це мало бути щось не менш крутим, бо ми вже вміли працювати разом. Зібралися, обговорили всі деталі, дібрали назву й почали працювати над офіційним відкриттям, збором більшої команди, статутом громадської організації «Студентська ліга Тернопільщини». Ідея нашої організації – стати платформою для студентського розвитку, щоб люди тут могли знаходити однодумців, вчитися чогось нового. Ми допомагаємо подавати заявки на ґранти, організувати проєкти. У період офіційного становлення цієї громадської організації нам вдалося знайти свою команду, сформувати відділи з різними напрямками роботи – є відділ маркетингу, відділ SMM, юридичний відділ. Курують їх студенти, які навчаються на відповідних факультетах, можуть долучитися до певного відділу та працювати у тій сфері, яка є для них комфортною та зрозумілою. До слова, всіх, хто має бажання та натхнення, запрошуємо приєднуватися до «Студентської ліги Тернопільщини». Наша сторінка в Інстаграмі stud.liga.te.
– У чому полягають ваші функції в цій організації?
– Я зайняла своє місце – першої віцепрезидентки. Наразі в нашій організації понад 50 учасників. Ми успішно виграли два громадських бюджети: торік – з проєктом «Освітньо-інформаційний простір», він уже розпочав своє втілення, 2022 року – з проєктом «Медіастудія «StudLab», що передбачає створення майданчика для блогерів-початківців.
Моя ціль у лізі – розвивати молодь. Тож я провела багато тренінгів на теми «SMM і з чим його їсти?», «SMM за 1 годину», «Секрети публічного виступу» спільно зі школою ораторського мистецтва ACCENT, «Проєктний менеджмент та успішні кейси студентського самоврядування». Спільно з управлінням сім’ї та молоді Тернопільської міської ради й ТНТУ також провели студентську конференцію, до якої долучилося дуже багато спікерів. Ми розмовляли про закулісся проєктів, їх розробку та втілення, діяльність під час пандемії, структуру студентського самоврядування, студентський маркетинг і багато іншого.
ГО «Студентська ліга Тернопільщини» була обрана «Громадською організацією-2021» у конкурсі «Золотий Фліпчарт», того ж року ліга отримала нагороду від Тернопільської міської ради в конкурсі «Оскар молодіжної роботи», а саме в номінації «За розвиток студентської молоді».
Повторюся, дуже приємно, коли визнають твою роботу. Торік я отримала також особисту подяку від міського голови Сергія Надала за активну громадську діяльність, життєву позицію, вагомий особистий внесок у втілення державної молодіжної політики у Тернопільській міській територіальній громаді та з нагоди Дня молоді. Щаслива, що маю можливість допомагати студентству та розвивати його. Впевнена, що з кожним роком матиму дедалі більше й більше таких можливостей для того, щоб змінювати студентське життя на краще.
– Як вам вдається поєднувати навчання та активну громадську діяльність? Які секрети вашого особистого тайм-менеджменту?
– Для себе я зробила такий комфортний розподіл, де 35% займає моє особисте життя, 35% – навчання і ще 30% – громадська діяльність. Працюючи в громадській організації, також зрозуміла, що потрібно вміти делегувати завдання. Адже одна людина все виконати не може. Вважаю, що правильно налагоджений механізм у команді – це коли кожен має свою нішу відповідальності. Такий підхід значно спрощує життя й покращує його якість.
– Навчатися в медичному виші важко. Погоджуєтеся?
– Напевно, що не важче, ніж в інших університетах. Звісно, є свої переваги, як і недоліки навчання в медичному університеті. Якщо людина любить, цікавиться медициною, прагне допомагати іншим, то навчання приноситиме якнайбільше задоволення. Тому йти в медичний виш треба лише за покликом душі, любити те, що робиш.
Особисто для мене були складними інші моменти, зокрема, пристосуватися до нового міста, адже я зі Львова. Запам’ятати, де який корпус, де яка аудиторія. Пригадую, ми з групою спочатку, бувало, довго блукали в пошуках потрібної нам вулиці чи корпусу. Мені важко також було перелаштуватися зі шкільної системи навчання на університетську, коли вже не уроки по 45 хвилин, а заняття по півтори години, і не вчителі, які тебе добре знають і часто дають можливість «схалявити», а викладачі, які значно піднімають планку дисциплінованості та рівня знань. Довелося трошки перелаштовуватися.
– Які поради дали б нинішнім і майбутнім першокурсникам?
– Навчання – цікавий процес, що формує подальший життєвий шлях, та водночас забирає багато часу, уваги. Через те дуже важливо навчатися там, де вам комфортно. Тому найголовніша порада – вступати до медичного університету лише за власним бажанням, за покликом душі, й лише тоді навчання буде приносити позитивний результат.
– Коли вирішили, що медицина – це поклик вашої душі?
– У моїй сім’ї немає медиків, усі юристи, які бачили в цій сфері також і мене. Але я зрозуміла, що ця галузь мене аж ніяк не цікавить. Коли ми почали вивчати у школі хімію, біологію, мені дуже подобалися ці предмети. Мене зацікавлювало все, що стосується тіла людини, здоров’я, водночас хотіла бути корисною для людей. Тому в 11 класі остаточно збагнула, що піду в медицину.
– Чому обрали для навчання саме ТНМУ?
– У моєму випадку це банально – я обирала університет за важливими для мене критеріями: гарне спокійне місто, де він розташований, рейтинг університету, щоб він був не далеко від дому, рекомендації випускників і відсутність корумпованості. Тому обрала саме ТНМУ. Він найкраще відповідав моїм критеріям.
– Що найважливіше дав вам Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського?
– Найперше – він дав мені однодумців та друзів, з якими в нас спільні захоплення та інтереси. Друге – досвід і знання, третє – можливість розвиватися, вдосконалюватися як у навчанні, так і в громадському житті.
– Жодного разу не пошкодували, що обрали стоматологію? Що вас найбільше приваблює в цій спеціальності?
– Обрала цю спеціальність сама й жодного разу про це не пошкодувала. Особливо мене приваблює стоматологічна хірургія. Усвідомлюю, що це досить важкий напрямок стоматології для жінки, але це приносить мені задоволення: коли бачу результат – розумію, що роблю щось надзвичайно важливе, допомагаю людям, відчуваю, що я корисна, й мене це надихає.
– Що ще вас надихає?
– Моє натхнення – це моя мрія. Моя ж мрія – стати чудовою фахівчинею. Розумію, аби мрія стала реальністю, треба працювати, докладати чималі зусилля. Мотивуюся також видатними лікарями-стоматологами, які багато досягли, дивлюсь на їхні досягнення й клінічну роботу, ставлю перед собою такі ж цілі, розвиваюся та впевнено йду до цього.
– Якщо б у вас була суперсила, то яка?
– Прагнула б допомагати людям видужати від невиліковних захворювань, коли вже медицина безсила. Хочеться, щоб ці люди відчули жагу до життя, не переймалися хворобою та розуміли, що немає жодного захворювання, яке б вони не могли подолати. Для мене дуже важливо, щоб люди не втрачали віру.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА