Восени зі зниженням сонячної активності та похолоданням, що супроводжується тривалими дощами й пронизливим вітром, починається зазвичай період гострих респіраторних захворювань. І в більшості випадків хвороба ловить тих, у кого ослаблений імунітет. Такі симптоми, як швидка стомлюваність, сонливість, млявість, дратівливість, депресія та часті застуди, є основними ознаками послаблення імунітету. Щоб зміцнити своє здоров’я й ефективно протистояти недугам, дуже важливо збагачувати організм корисними для нього речовинами. І осінь – це найкраща та найщедріша пора, яка дарує нам цю можливість розмаїттям овочів, фруктів та ягід, що дозрівають саме тепер.
Овочево-фруктова терапія
Осінь багата на різноманітні дари природи. Виноград, яблука, груші, горобина, шипшина, глід, калина, журавлина, гарбузи, морква, буряки, волоські горіхи та багато чого іншого є не лише поживою для нашого організму, а й справжніми природними ліками. Тому так важливо, щоб усе це багатство саме цієї пори було на столі кожного українця. Зупинімося коротенько на деяких з них, аби визначити їхні великі плюси та невеличкі мінуси. Почнімо з яблук.
Чи не всі сорти яблук багаті на вітамін С, а цей антиоксидант, як добре відомо, зміцнює імунну систему. Зимові сорти яблук зберігають свої чудові смакові якості та вітаміни до самої весни. Крім вітаміну С, вони містять В1, В2, Е, РР, фолієву кислоту, велику кількість мінеральних речовин, найбільше, звісно, заліза.
Проте слід зауважити, що ці властивості свіжих яблук підуть на користь лише в разі здорового шлунка. Адже вони стимулюють утворення шлункового соку, який одночасно з фруктовими кислотами подразнюватиме його слизову оболонку. Тому в разі проблем зі шлунком краще не їсти сирі яблука. Але їх можна запекти, до того ж – обов’язково солодких сортів. У такому вигляді їх можна вживати за гастритів зі зниженою кислотністю, гострих і хронічних колітів легкого та середнього ступеня тяжкості, виразки шлунка. Для зміцнення імунітету корисні як сирі яблука, так і ті, що незначно термічно оброблені. Тому печені сирим майже ні в чому не поступаються.
Не слід забувати й про груші. Вони містять рідкісні ефірні олії й біологічно активні речовини, які сприяють підвищенню імунітету та здатності боротися з інфекціями, запальними процесами й навіть депресією. Їх рекомендують їсти в разі підвищеної стомлюваності, прискореного серцебиття, спричиненого значними фізичними навантаженнями. Свіжі груші регулюють травлення, добре засвоює організм.
Якщо потрібно підняти гемоглобін, спробуйте щодня їсти груші з медом: обчистити від шкірки дві великі стиглі груші, м’якоть розім’яти в мисці й змішати з 2 ч. л. меду.
Бронхіт теж можна лікувати грушами: до пів склянки соку додати 0,5 дес. л. сиропу шипшини, приймати суміш тричі на день.
До речі, груші дуже добре заготувати на зиму (висушити) для узварів. Відвар сушених груш народна медицина рекомендує пити в разі лихоманки, застуди, проносів, кашлю.
Капуста наситить вітаміном С, а буряк допоможе за депресії
Будь-який вид капусти дуже корисний для імунної системи. Зимові сорти білоголовкової капусти зберігатимуться досить довго, не втрачаючи своїх цілющих властивостей, зокрема рідкісного вітаміну U, який дуже помічний у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, коліту, гастриту, млявості кишківника. Багата капуста й на вітамін С.
Один з головних борців з осінньою депресією та нудьгою – буряки. Він насичує організм вітамінами А, С, В, Е, Р, РР та мікроелементами – залізом, магнієм, калієм, кальцієм і молібденом. За вмістом йоду буряки взагалі є чемпіоном серед овочів.
Із усіх цих овочів і фруктів корисно робити соки. Але треба пам’ятати, що деякі соки, зокрема гарбузовий чи буряковий, перед уживанням слід розводити водою чи іншим соком, адже вони дуже концентровані. Можна робити овочево-фруктові суміші соків. Проте соки не можуть цілком замінити вживання овочів і фруктів, оскільки останні містять у собі ще клітковину та інші речовини, які допомагають підтримувати нормальну мікрофлору кишківника.
Нині дієтологи радять уживати щодня овочі та фрукти п’яти різних кольорів і відтінків. Це можуть бути, наприклад: зелене яблуко, жовтий перець, помаранчевий гарбуз, червоний буряк, салатова капуста. Їх можна вживати окремо чи поєднувати у салатах, загальна їх кількість не має перевищувати 500 г на день. Салати добре заправляти маслиновою чи іншою олією, яка вам смакує, а також яблучним чи бальзамічним оцтом.
Осінні ягоди – намистинки здоров’я
Крім перерахованого вище, для профілактики гострих респіраторних захворювань корисно вживати осінні ягоди. Горобина, калина, брусниці, обліпиха, шипшина, журавлина – справжня комора вітамінів. Наприклад, досить спожити 100 г свіжих ягід чи соку обліпихи, щоб організм отримав денну норму практично всіх корисних речовин. Калина, малина та горобина теж нічим не поступаються обліписі. Ці ягоди варто вживати протягом усього осінньо-зимового періоду.
Чай з калиною чи сік з неї, доданий у гаряче питво, – чудово допомагають від застуди. Як і малина, вона має протизапальну дію та підвищує імунітет. Крім цього, калина і організм очистить, і серцево-судинну систему підтримає. Її можна заготувати восени на всю зиму: для цього досить ягоди перетерти з медом.
Корисні й аронія, й червона горобина
Особливу увагу варто звернути на горобину – як червону, так і чорноплоду. Червона містить рекордну кількість каротину, а в чорноплодій багато калію. Тому її добре заготовляти на зиму: вона дуже ефективна в період епідемій. Чорноплода, звісно, приємніша на смак, ніж червона, але слід зважати на те, що вона знижує тиск, що не дуже добре для гіпотоніків. Деякі натуропати та фітотерапевти рекомендують поєднувати ягоди обох видів: червона нейтралізує гіпотензивний ефект чорної. До того ж вони доповнюють одна одну, адже за вмістом трішки відрізняються.
Фітонциди, що входять до складу червоної горобини, руйнують грибки, сальмонелу та стафілокок. Вітамін РР (нікотинова кислота) сприятливо впливає на нервову систему, допомагаючи в разі безсоння та дратівливості. Червоні ягідки можна їсти сирими, а ті, кому пікантна кислинка з гірчинкою не до смаку, можуть зробити з них желе чи зварити компот.
Чорноплода горобина сприяє зміцненню імунної та ендокринної систем, чинить жовчогінну дію. Її терпкий смак пояснюється вмістом великої кількості пектинів та органічних речовин, які сприятливо впливають на травлення.
Про шипшину та журавлину не забувайте
Ще кілька слів про шипшину та журавлину. Лікувально-дієтичне значення плодів шипшини для організму людини величезне. Вони містяться в кілька разів більше вітамінів, ніж ягоди смородини. У м’якоті сушених плодів запас вітаміну С досягає 20-25 %. Напої зі свіжих і сушених ягід захищають організм від інфекцій, зміцнюють імунітет, підвищують еластичність судин, знижують кількість холестерину в крові, поліпшують роботу печінки та ендокринної системи.
У період осіннього авітамінозу, застудних захворювань та ангіни також дуже доречно ввести до раціону ягоди журавлини. З них можна приготувати морси, соки, киселі, квас, чай тощо.
Журавлинний морс. Ягоди – 1 склянка, цукор – пів склянки, вода – 1,5 л. Ягоди перетерти, відтиснути з них сік. Закип’ятити воду, додати в неї вичавки з ягід і ще трохи потримати на вогні. Потім перецідити, додати відтиснутий сік і пів склянки цукру, перемішати та остудити.
Усі осінні ягоди корисні як свіжі, так і сушені. Замороженими їх можна зберігати всю зиму – вітамінних та антиоксидантних властивостей вони не втрачають.
Проте треба пам’ятати, що навіть у таких природних вітамінах є свої протипоказання. Ягоди червоної горобини не рекомендують уживати людям, у яких погано згортається кров та які страждають від серцево-судинних захворювань чи підвищеної кислотності шлунка. Чорноплода горобина протипоказана за виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, тромбофлебіту, гастриту, закрепів. Шипшину категорично не рекомендують людям, схильним до тромбоутворення й тромбофлебіту, закрепів; спиртові настоянки з шипшини не можна приймати в разі підвищеного артеріального тиску. Обліпиху слід обережно вживати людям із захворюваннями печінки, панкреатиту, холециститу, а також у разі запалення дванадцятипалої кишки. В ягодах особливо багато каротину, який може зумовити алергійну реакцію за серйозних порушень імунітету.
Калину не рекомендують в разі підвищеного згортання крові, схильності до тромбоутворень, артритів, захворювань нирок, виразки шлунка, гастриту з підвищеною кислотністю. Жінкам у період вагітності та лактації калину треба вживати обачно. Журавлину через значну кількість кислот також варто обмежити людям, які страждають від виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриту з підвищеною кислотністю шлункового соку.
Лілія ЛУКАШ