Настала осінь золотиста
Й принесла кожному свій дар.
А в небі сонце променисте
Не так вже світить із-за хмар.
Встелила землю килимами
Із розмаїття дивних фарб.
Пройшлась вона понад лісами,
Знялася ввись до сірих хмар.
І там пролилася дощами,
І затужило все навкруг:
Земля – за сонцем, ліс – за пташками,
Й притих увесь довкола рух.
Вдягнулась у вінок вогнистий
І знов землею пропливла.
Майнула халатом барвистим,
А в двері стукає зима.
Галина КУЗЬМА,
буфетниця відділення хірургічної стоматології