Леся Українка

З нагоди 148-річчя від дня народження поетеси

Тебе зродила Звягельська земля,

А колисало все Полісся,

На нас тепер вже дивишся здаля,

Над часом дух Твоїх діянь вознісся.

Ти лавровим увінчана вінком,

Таких, як Ти, ще не було відроду,

Разом з Шевченком

і Франком

Ліпила націю з народу.

Твій незнищенний в часі слід,

Бо ж волелюбними думками

Та і безсмертними рядками

Удосконалювала світ.

Ти возродила з забуття

Пісні, казки прапраВолині,

Твої вселенські почуття

Творили велич Україні.

Мов смолоскип Твоє життя

Й хтось бачив, кажуть,

на світанку

В пралісі Лукаша і Мавку

І поруч них мале дитя…

В краю і квітів, і вінків,

Що не піддався вражій силі,

Світитиме впродовж віків

Твоя Зоря на небосхилі.

Валерій ДІДУХ,

доцент ТДМУ