Автор: Руслан

Знання історії, патоморфозу туберкульозу – шлях до подолання його як масового захворювання та запобігання непередбачуваним «катаклізмам» на майбутнє. Адже фахівці, які не знають історії розвитку свого фаху, – обмежені, недалекоглядні й схильні до помилок. Тому потрібно вчитися на помилках історії, на огріхах інших і це буде запорукою успіху в майбутньому. Туберкульоз супроводжував людство ще з античних часів і був причиною масової загибелі людей. Численні історичні матеріали та документи свідчать про поширення туберкульозу в глибоку давнину та його велику смертність людей. Перші відомості про туберкульозні ураження знаходимо у Старому та Новому…

Читати далі

Олександр Володимирович Палладін – один із засновників вітчизняної біохімічної школи та нейрохімії. Народився 10 вересня 1885 р. у Москві в сім’ї Володимира Івановича й Марії Павлівни Палладіних. Батько О. В. Палладіна – вчений, основоположник теорії дихання рослин. Олександр Палладін, який разом з батьками переїжджав з місця на місце, свою шкільну освіту почав у Харкові, продовжив – у Варшаві, а закінчив – 1903 року із золотою медаллю (Ларинська гімназія) в Петербурзі. Цього ж року він вступив до Санкт-Петербурзького університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. Першу свою наукову роботу О. Палладін виконав…

Читати далі

Українське біохімічне товариство – Всеукраїнська добровільна, самоврядна науково-громадська організація науковців, викладачів, аспірантів, студентів та інших фахівців-біохіміків, яка створена для задоволення громадських інтересів своїх членів в галузі біохімії, молекулярної біології, біотехнології та у суміжних напрямках науки, освіти, медицини, сільського господарства, харчової й легкої промисловості тощо. Основна мета Товариства – об’єднання вчених для розвитку біохімії та споріднених наук, захист їх фахових інтересів, взаємна координація науково-дослідної роботи й обмін досвідом між вченими. Товариство засновано з ініціативи академіка О.В. Палладіна в липні 1928 року як Українське фізіологічне товариство. Згодом воно було перейменовано в Українське…

Читати далі

Володимир БЄЛІЦЕР Володимир Олександрович народився 30 вересня 1906 року. Видатний вітчизняний вчений-біохімік. В Інституті біохімії Академії наук УРСР працював з 1944 р., академік АН УРСР з 1957 р.. заслужений діяч науки Української РСР (1970 р.), лауреат Державної премії УРСР (1988) і премії ім. О.В. Палладіна (1982). Автор численних наукових праць, присвячених біохімії клітинного дихання, вивченню структури та функції білка, дослідженню механізмів зсідання крові. Його наукове відкриття процесу «фосфорилювання у дихальному ланцюгу» отримало всесвітнє визнання. Практичним наслідком його дослідження механізмів денатураційних перетворень білків було створення білкового кровозамінника БК-8. Директор Інституту біохімії…

Читати далі

З доповіді на ХІІ Українському біохімічному конгресі ректора ТНМУ, професора Михайла КОРДИ «Нетерпляче вижидаю щасливої хвилини, коли всі наші наукові працівники, розпорошені по світі, зможуть разом стати до спільної наукової праці на рідній землі для слави і добра української і світової науки». З такими словами 2 червня 1927 року звернувся у вітальній листівці Іван Якович Горбачевський до учасників з’їзду природників і лікарів у Львові, визначивши тим самим найважливішу ідею, що живила його упродовж всього життя. Іван Горбачевський належить до числа тих українців, яким судилося народитися в лиху годину українського бездержав’я,…

Читати далі

На кафедрі української мови Тернопільського національного медичного університету відбулася зустріч з представниками видавництва «Нова книга», під час якої Катерина Левицька та Марія Сахарова розповіли про можливості методичного забезпечення навчання студентів. Очільник кафедри, професор Анатолій Вихрущ звернув увагу на важливість дидактичних фільмів, тренінгів, специфіку вивчення української мови студентами-іноземцями. Особливу зацікавленість у присутніх викликали навчально-методичні посібники, які підготували викладачі кафедри, зокрема, це стосується видання «Українська мова як іноземна». Торік викладачі кафедри української мови (Гаврищак І.І., Драч І.Д., Зевако В.І., Мельник Т.П., Новіцька О.І., Стефанишин К.Л., Тишковець М.П., Шеремета Л.П.), узагальнивши власний досвід…

Читати далі

Лаборантка клініко-діагностичної лабораторії Зоряна Атаманець має три захоплення, які роблять її життя яскравим. Малювання, фотосправа та вишиття – кардинально різні заняття, але без них вона просто не уявляє власного життя. Кожне з них відкриває певну грань її неординарної особистості. Малює вона скільки себе пам’ятає, вишиванням захопилася ще в школі, а от професійно займатися фотографією почала нещодавно. Але все за порядком, бо з кожним захопленням Зоряни пов’язана захоплююча історія. Малювання, як ліки Фарби, пензель і мольберт – рецепт доброго настрою Зоряни Атаманець. Вона часто жартує, що художні здібності їй перейшли у…

Читати далі

Гарбуз – унікальний овоч, бо смачний, дешевий та надзвичайно корисний. Оздоровити свій організм продуктом з власного городу, не боячись усіляких гербіцидів, нітратів можна вже. Отож, все про гарбуз. Аптека в мініатюрі Саме так назвав звичайний гарбуз славетний лікар минулого Авіцена. І, як з’ясувалося, недарма. Плоди гарбуза мiстять цукор, органiчнi кислоти, вiтамiни – С, Вс, РР, В6, В1, В2, мiнеральнi речовини (калiй, залiзо, мiдь, цинк, кальцiй, фосфор). Гарбуз – не лише смачний, а й корисний овоч – у ньому багато каротину. В м’якуші міститься вітамін D, який підсилює життєздатність і прискорює…

Читати далі

Перехід від літа до осені позначається певним зниженням життєвого тонусу та уповільненням обмінних процесів. Утім, не кваптеся з діагнозом, осіння нудьга – це ще не депресія, стверджують фахівці. Йдеться лише про зниження тонусу вашого організму – реакцію пристосування до змін геомагнітного поля Землі. Що таке осіння депресія та як її позбутися, з’ясовували в компетентного фахівця – головного експерта зі спеціальності «Психіатрія» управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Лесі Косовської. – Лесю Володимирівно, восени багато людей відчувають ознаки депресії – не хочеться вставати з ліжка, йти на роботу, взагалі, нудно, сумно й…

Читати далі

«Моя мама була медсестрою й я змалку бачив, наскільки потрібна її професія та скільком людям вона допомагає. Часто приходив до неї на роботу. Тому знаю «лікарняну кухню» зблизька», – саме так про свій життєвий вибір розповідає лікар-отоларинголог Юрій Решетуха. Свою професійну стежину він розпочинав з медичного коледжу в Тернополі. Спершу хотів працювати фельдшером на «швидкій». Щойно закінчивши перший курс, вирішив, що вступатиме до медуніверситету. – Після завершення навчання в коледжі влаштувався на роботу рентген-лаборантом до обласного протитуберкульозного диспансеру, – розповідає Юрій Решетуха. – З особливим теплом згадую той час. Наставником,…

Читати далі