Автор: Руслан

15 років тому в Україні започаткували нагородження медиків відзнакою за професіоналізм і милосердя «Орден Святого Пантелеймона». Ініціатор та ідейний натхненник цієї нагороди – тодішній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич каже, що задум виник на святій горі Афон (Греція). Цю ідею благословили предстоятелі найбільших християнських церков у нашій країні. Орден має професійно-фахове спрямування й ним удостоюють українців за значні особисті результати в галузі охорони здоров’я, доброчинній та громадській роботах. Номінантів на нагороду в областях на конкурсній основі визначають регіональні ради цієї відзнаки. Вперше нинішнього року почали свою діяльність і закордонні…

Читати далі

Завідувачка кафедри патологічної фізіології, професорка Ольга Денефіль залюблена в науку ще відтоді, коли, навчаючись на другому курсі нашого вишу, почала відвідувати науковий гурток кафедри, якій судилося стати для нею рідною. Власне, завдяки відданості улюбленій справі й потрапила до аспірантури, стала викладачкою, яка власним прикладом запалює іскру любові до науки у молоді. «На кафедрі панує дух експериментаторства та культ книги» – Нещодавно я відвідувала бібліотеку нашого університету. З її директоркою Оленою Проців ми, зокрема, говорили про те, яке величезне значення мають люди, які працюють у тому чи іншому колективі, адже саме…

Читати далі

Малина – домашній лікар Малину здавна називають домашнім лікарем. Ніщо так не допомагало від застуди, як гарячий чай із сушеної малини чи її гілочок. Лікувальну дію малини як жарознижувального та потогінного засобу визнала сучасна офіційна медицина. Ягоди малини містять цукри, кислоти – лимонну, яблучну, саліцилову. Наявність останньої й визначає протизапальну, жарознижувальну та потогінну дію. Багатющий склад корисних речовин піднімає малину до ряду найбільш цінних ягід. Однією з основних властивостей малини є здатність позитивно впливати на захворювання серцево-судинної системи. Для тих, хто переніс інфаркт чи інсульт, народна медицина настійно радить використовувати…

Читати далі

Ця рослина приваблива зовні, але отруйна зсередини. Прозорий водянистий сік борщівника, потрапивши на шкіру, під дією сонячних променів спричиняє опіки. Широкі лопухи на височенних стеблах з білими розлогими «парасольками», розростаються вздовж шляхів, водойм. Це найбільш комфортні місця для зеленого чудовиська. Цвітіння небезпечної рослини триватиме все літо. Прогулюючись нещодавно неподалік домівки, я теж натрапила на цю красиву, гігантських розмірів парасольку, схожу на кріп. Сфотографувала, але здалеку, бо одразу здогадалася, це – борщівник. Про нього розповіла знайома фітотерапевтка. Одного разу вона пройшла стежкою, обабіч борщівника. Як сік рослини потрапив на її руки,…

Читати далі

Розповідь про українську порцеляну триває… Так хтось з нас перефразував назву другої частини знаменитих спогадів Юрія Смолича, уважно гортаючи сторінки книги Олени Корусь «Валентина Покосовська. Скульптура та розпис. Баранівський фарфор» (2019). Олена Корусь – відома дослідниця історії вітчизняного декоративно-ужиткового мистецтва, авторка наукових статей та монографій-каталогів «Фарфор Ольги Рапай», (у співавт., 2015); «Фарфор і кераміка: Владислав Щербина» (2016), «Фарфорові заводи А. С. Бахмутського та А.-Л. Брички, Полонський завод художньої кераміки, ХІХ-ХХ ст. (у співавт.). 2019 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Максима Рильського НАН України вона захистила кандидатську дисертацію…

Читати далі

«Боже, яка краса! І я тут навчатимусь», – подумала Катерина Ліпка, коли приїхала подавати документи для вступу в наш університет. Нині вона вже студентка п’ятого курсу фармацевтичного факультету. Успішно навчається, представляє студентське товариство у вченій раді факультету, належить до Української фармацевтичної студентської асоціації та ще й бере активну участь у творчому колективі ТНМУ. – Катерино, ви – активна учасниця творчого колективу нашого університету. Коли до нього приєдналися? – Приєдналася до творчого колективу ще на першому курсі. Але тоді через сімейні обставини, на жаль, не могла брати активну участь у ньому.…

Читати далі

Уже тривалий період активні студентки ТНМУ успішно впроваджують у середніх навчальних закладах Тернополя лекції, спрямовані на підвищення обізнаності підлітків у сфері статевого здоров’я. Проєкт «Sex education» заснували випускниці нашого університету Юлія Бандрівська, Дарина Шандрук, Валерія Петренко та Богдана Боднарук. Згодом ним опікувалася лише Дарина Шандрук, яка торік закінчила ТНМУ. Нині натхненницею цього проєкту є студентка шостого курсу медичного факультету Валерія Благуляк. І не випадково. Валерія долучилася до нього як волонтерка-лекторка ще під час навчання на другому курсі, тобто стаж роботи в проєкті і досвід у цій справі в неї доволі…

Читати далі

Шановні колеги! Щиро вітаю вас з професійним святом – Днем медичного працівника. Якнайщиріше дякую вам за вашу титанічну працю. Незважаючи на виклики та ризики, жоден з вас ні разу не зрадив своєму покликанню – й щодня стоїть на варті людського здоров’я та життя. Наші медики третій рік поспіль героїчно тримають медичний фронт у цій великій та страшній війні. Низький уклін усім медичним працівникам, які нині жертовно рятують життя українських військових на лінії вогню. Серед них є наші викладачі, студенти та випускники. Дбаючи про здоров’я українців, працівники медичної галузі утверджують віру…

Читати далі

Заступниця ректора з міжнародних зв’язків Наталія Лісничук з 2005 року очолює відділ міжнародних зв’язків Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського. Нині навчальний заклад має 113 закордонних партнерів із 33 країн світу. Досі найтіснішими залишаються взаємозв’язки з вишами Польщі. Впродовж багатьох років ТНМУ скеровував студентів на семестрове або річне навчання в рамках програми Erasmus+ до Вроцлавського медичного університету. Наступного навчального року ця програма триватиме. ТНМУ має багаторічну наукову співпрацю з Академією прикладних наук у Білій Підлясці, Медичним університетом Варшави, університетами Німеччини, Австрії, Канади, Франції. У нашому виші діє програма Visiting…

Читати далі

Аґрус ще називають північним виноградом. Але ворсисті ягідки варто цінувати не лише за смак, а й за їх оздоровчі властивості. За вмістом біологічно активних речовин аґрус перевершує малину, вишні, навіть яблука. Плід в аґрусу – соковита ягода, зеленувата чи жовтувата, чи забарвлена в червонуватий колір, з твердою зовнішньою оболонкою, заповнена драглистою речовиною з численним насінням. В ягодах міститься до 13,5% цукру, органічні кислоти, вітаміни групи В, каротин, солі калію, кальцію, фосфору, міді. Навіть недозрілі ягоди аґрусу дуже корисні. Тільки-но з’являються зелені кислі-кислі ягідки, як кмітливі господині замість оцту кладуть їх…

Читати далі