Автор: Руслан

У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського розпочалися курси з поглибленого вивчення української мови для внутрішньо переміщених людей з центральних і східних областей України. Десятки наших гостей прийшли на перші заняття, які провели завідувач кафедри української мови, професор Анатолій Вихрущ та викладачка кафедри Соломія Гнатишин. Слухачі читали вірші Ліни Костенко, вивчали текст «Дезидерати», який упродовж майже ста років допомагає людям долати труднощі. Ознайомилися з добіркою україномовних фільмів, мультфільмів, ютуб-каналів й інстаграм-блогів для дітей та дорослих, які також допоможуть збільшити словниковий запас. Занотували потреби учасників, які поступово будуть вирішувати. У…

Читати далі

«Українці кажуть, що людина планує, а Бог керує. Втім, мені більше до душі єврейська приказка: «Ми плануємо, а Бог усміхається», – зізнається директорка бібліотеки Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Олена Проців. – Упевнена, що потрапила в бібліотеку саме завдяки усмішці Бога. Планувала прийти сюди лише на підробіток у період літніх канікул, а залишилася на все життя». Уже майже сім років Олена Ярославівна очолює університетську книгозбірню. Перед тим 25 років працювала у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці: спочатку бібліотекаркою, а потім – завідувачкою відділу інформації. Завдяки її вагомому досвіду…

Читати далі

Напевне, більшість людей про таку рослину, як смикавець їстівний – (Cyperus esculentus L.) чи, як ще її називають, чуфа, й не чули. Назва роду Cyperus походить від давньогрецької назви Cypeirus, а назва виду esculentus – з латинської, що означає «їстівний». Зовнішньо ця багаторічна трав’яниста рослина нагадує осоку, адже походить з родини осокових. Заввишки вона 30-100 см і має потужний, жорсткий, прямостоячий, волокнистий, мичкуватий корінь, а кореневище – тонке з потовщеннями. На кореневищах можна побачити велику кількість їстівних жовтувато-коричневих бульб (бульбочок) довжиною 1-2 см яйцеподібної або овальної форми з білим м’якушем.…

Читати далі

Живемо у складних умовах воєнного часу. Події війни травмують психіку, розриваючи наші серця на шматки. Хтось не витримує важких психологічних навантажень і не може впоратися з болем та стресом. А стрес – одна з основних причин розвитку гіпертонії та інших серцево-судинних недуг. Відомо, що після землетрусів у Японії 2011 року різко збільшилася кількість інсультів та інфарктів. Що нас очікує – важко й спрогнозувати, але якщо минулими роками в Україні реєстрували понад 110 тисяч випадків інсультів і 50 тисяч гострих інфарктів міокарда, то цьогоріч їх кількість може значно зрости. Гіпертонічна хвороба…

Читати далі

24 лютого – дата, коли в життя кожного українця прийшла війна. Для багатьох бомбосховища стали другим домом, сирени – звичним явищем, а бойові дії – жорстокою реальністю. Такі кардинальні зміни спричинили неабиякий стрес для багатьох дорослих, ще більше страждають діти. Дитяча психіка не сформована, діти дуже чуйно реагують на зміни та поведінку близьких для них людей. Гуркіт сирени, постійні перебіжки за маршрутом будинок-бомбосховище, вибухи поблизу, а часом і втрата близьких – усе це має свої наслідки. За результатами дослідження, три чверті українських дітей (75%) демонструють симптоми травматизації психіки через війну.…

Читати далі

З перших днів широкомасштабного вторгнення рашистської орди на українську землю, а це вже понад два місяці, викладачі, студенти Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського згуртувалися для волонтерської роботи. Вантажать «гуманітарку», отримують вантажі, формують індивідуальні аптечки. «Все для фронту, все для перемоги». Це гасло особливо актуальне в ці лихолітні часи. Про свій волонтерський досвід розповіли викладачі та студенти ТНМУ. «У темні часи добре видно світлих людей» Інна КОРДА, доцентка кафедри акушерства та гінекології №2: – З початком наступу рашистів на Україну моє, як і життя кожного українця, розділилося на «до…

Читати далі

Підтримку Польщі у війні з російськими окупантами важко переоцінити. Сусідня держава протягнула руку помочі у скрутний для України час. Польща стала першою країною, до якої втікали українці, рятуючись від російських бомбардувань. Вже у перші дні війни на українсько-польському кордоні поляки організувала гуманітарну допомогу для наших громадян, зустрічали гарячими напоями та їжею, пропонували безкоштовні помешкання, огорнули турботою та співчуттям. Серед тих, хто підставив дружнє плече – директорка навчально-реабілітаційного центру Фундації допомоги дітям у м. Живець, лікарка Рената Блеха. Разом з колегами вона об’єдналася у своєму рідному місті з усіма небайдужими задля…

Читати далі

Вступ на навчання до закладів вищої освіти 2022 року проходитиме відповідно до спеціального Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти, в якому максимально враховано складнощі та ризики, пов’язані з військовим станом в Україні. Правила прийому до Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського будуть затверджені до 31 травня, проте вже зараз можна констатувати, що в цьогорічному зарахуванні на навчання є значні зміни. Подробиці – в інтерв’ю з відповідальною секретаркою приймальної комісії ТНМУ Юлією ДАНИЛЕВИЧ. – Пані Юліє, на які спеціальності університет приймає на навчання? – Наш університет прийматиме на…

Читати далі

На зустріч з доцентом ТНМУ Ігорем Гаврищаком їхала з передчуттям невеличкого свята душі. Знаємося давно, ще з часів, коли він став активним дописувачем «Медичної академії». Для мене – він справжній естет, дуже інтелігентна людина з вишуканими манерами, романтик, який любить історію, мистецтво та поетичний Тернопіль. У закапелках його пам’яті безліч цікавих оповідок про талановитих, але, на жаль, забутих, митців нашого краю, історію мистецтва української порцеляни, якими він часто ділиться з нашими читачами. Втім, розмовляли ми того дня про все: студентські роки, шлях у педагогіку, знайомих поетів і власний поетичний доробок…

Читати далі

З ранніх поезій Василя Лісового 17 травня збігає 85 років з дня народження Василя Лісового – філософа, поета, літературознавця, дисидента, одного із засновників і розповсюджувачів самвидаву 1960-х років, багаторічного політв’язня. Відразу після закінчення історико-філософського факультету Київського університету Василь Семенович розпочав педагогічну діяльність на посаді викладача філософії, етики та естетики Тернопільського медичного інституту. Він віддав цій роботі чотири роки (1962-1966) й залишився в пам’яті як винятково порядна людина, чудовий лектор з неординарним мисленням і вмінням донести власні нетрафаретні думки до розуміння слухачів-студентів. Крім наукової роботи та суспільної діяльності, Василь Семенович, володіючи…

Читати далі