Категорія: Аспект

Минає 40 днів з часу, коли відійшов у вічність академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, завідувач хірургії №3 НМУ ім. О.О. Богомольця, лауреат Державної премії (двічі), головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «хірургія» Петро Дмитрович Фомін. Народився Петро Дмитрович Фомін 1939 року в Мордовії в селі Бабєєво Темниківського району у сім‘ї службовців. 1956 року закінчив зі срібною медаллю школу в Темникові. Того ж року вступив на перший курс навчання Томського медичного інституту, який закінчив з відзнакою. Після закінчення інтернатури вступив у клінічну ординатуру при кафедрі госпітальної хірургії Томського…

Читати далі

Україна по праву може пишатися тим, що першу у світі трансплантацію нирки від неживого донора виконав харківський хірург Юрій Вороний ще 1933 року. Втім, подальші спроби розвинути цей напрямок у 90-х роках минулого століття не увінчалися успіхом – Україна на тривалі роки відстала від своїх іноземних колег. І ось сенсаційні новини – нещодавно у Львові провели вже третю в нашій країні пересадку серця. У складі хірургічної бригади під час трансплантації органів був і кардіохірург Тернопільської університетської лікарні Ігор Гуменний. Про деталі оперативного втручання та розвиток трансплантації в Україні – наша…

Читати далі

Між її рідною домівкою й роботою майже 500 кілометрів. Два роки тому Тернопіль став її другим домом, тут з’явилися нові друзі й улюблена робота. З Наталією Менчук зустрілася в урологічному відділенні, де вона працює маніпуляційною медсестрою. Вона розповіла історію власного шляху в медицину. – Ви з невеликого села Новосілка Кіровоградської області, як склалося так, що переїхали до Тернополя? – Тут майже десять років живе моя сестра. Влітку, після закінчення Первомайського медичного коледжу, приїхала до неї в гості. Хотіла вступити до медичного університету, але не встигла. Почала шукати роботу. Мені пощастило,…

Читати далі

Жінок-анестезіологів в університетській лікарні можна перелічити на пальцях. Чомусь ця професія мала суто чоловічу прерогативу. Але тепер дедалі більше дівчат охоче обирають саме таку спеціальність. Переконані, що вони з роботою впораються не гірше, ніж їхні колеги-чоловіки. Саме так гадає й Аліна Вовчак, лікарка-інтерн відділення анестезіології та інтенсивної терапії. – Аліно, чим керувалися у виборі фаху? – Я чомусь хотіла працювати хірургом. Саме з таким наміром вступала до університету. Але рішення змінила, коли побачила професію зблизька, та й рідні відмовляли. А от анестезіологія – інша справа, розумію, що це саме те,…

Читати далі

Кожен, хто потрапляє до Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні вперше, зауважує, як гармонійно вдалося медикам поєднати сучасне облаштування, високі технології діагностики та новітнє лікування пацієнтів. Життя в лікарні наповнене інноваціями – повсякчас оновлюють відділення, відкривають нові медичні підрозділи та освоюють сучасні лікувальні методики. Майже чотири роки тому прийняло перших пацієнтів відділення когнітивних розладів. З’явилося воно на базі реорганізованого 9-го психіатричного підліткового відділення. Потреба в його створенні визріла через відсутність профільних відділень для лікування пацієнтів з когнітивними розладами не лише на Тернопільщині, а й в Україні. Колись таких хворих лікували переважно в…

Читати далі

Мовна проблема в світі була, є й буде. Як свідчить біблійська легенда, мовна проблема не дозволила людям добудувати Вавілонську вежу, щоб поспілкуватися з Богом. З довідника Ethnologue та Encarta в списку наведені дані, що лише понад 10 мільйонів людей спілкується різними мовами. Мови з кількістю носіїв, меншою, ніж 10 мільйонів, не наведені. Всього останнє видання Ethnologue налічує 7538 різних мов. При проведенні переписів у різних країнах задають різні запитання та ставлять різні критерії. Навіть питання про те, чи вважати деякі мови окремими, чи діалектами однієї мови, викликає гарячі політичні суперечки.…

Читати далі

Доцентку кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги тернопільського медуніверситету Олену Прокопович поважають і люблять не лише студенти, але й хворі. Не одному з них вона повернула радість життя, «наладнавши» життєвий мотор. «Після розмови з лікаркою у мене і настрій поліпшується, і сили з’являються, бо вміє вона знайти те слово, що розрадить і заспокоїть», – ділиться одна з пацієнток кардіологічного відділення. Сьогодні запросили Олену Анатоліївну до розмови. – Чому зупинили свій вибір на медицині, адже в дитинстві, напевно, чимало професій захоплювало? – Інакше, мабуть, і не могло бути, бо я з…

Читати далі

Вона – очі, вуха та руки лікаря-анестезіолога. Вчасно приготувати, акуратно подати, підтримати – справжнє мистецтво. Вона, мов універсальний солдат, повинна все встигати. А ще медсестру-анестезистку вважають елітою серед медичних сестер. – Медсестра – це головний помічник лікаря. Тому вона повинна розуміти лікаря з пів слова та пів погляду, – розповідає медсестра-анестезистка ВАІТ Лілія Кузьмак. –Маємо вміти все: робити ін’єкції, ставити крапельниці, катетери, записати ЕКГ… Наша робота – насамперед зона підвищеної відповідальності. Ми перебуваємо «на передовій» у боротьбі за людське життя. Це почесно, але ж і дуже непросто. Ліля навчалася у…

Читати далі

Вона пам’ятає імена майже всіх своїх пацієнтів. Їй досі сниться лікарня, а особливо нічні чергування. Навіть народилася 12 травня, коли світ відзначає день медсестри. Вона часто жартує, що її доля закодована в цьому числі. Медсестра – не просто фах, а покликання, для неї. Галина Букай завжди знала, що буде медсестрою, в неї навіть іншої думки не виникало, не уявляла себе в іншій професії. «Після восьмого класу почала шукати навчальний заклад, – ділиться вона думками. – Походжу з Монастириського району. Добре, звичайно, було б недалеко від батьків навчатися, але мене запевнили…

Читати далі

– Казок у мене в дитинстві не було, лише історії з життя лікарні, – розповідає Ірина Кривокульська, інтерн-хірург. – Мама працювала фельдшером швидкої допомоги, тому щовечора вона розповідала мені цікаві випадки, які трапилися в неї на роботі впродовж дня. Як це було цікаво! Історій було багато, щодня –інша! Зараз так і всіх не пригадати, але добре пам’ятаю розповідь, як вона у «швидкій» приймала пологи у сильні морози, а немовля закутувала у свою куртку. Також пригадую історії про різні ДТП, наркоманів і суїцидальні спроби… Одного разу вона на ходу випала з…

Читати далі