Категорія: Основні матеріали

Головний корпус Тернопільського національного медичного університету з перших тижнів війни перетворився на великий штаб і склад. Відповідальною за медичну частину є завідувачка кафедри фармакології з клінічною фармакологією, професорка Олександра Олещук. Зізнається, що залучення її до цієї роботи стало випадковим, але це допомогло їй відчути себе потрібною своїй країні, бути ефективною навіть під час воєнних дій. – Йшов другий тиждень війни, – почала ділитися думками Олександра Олещук. – Я була у справах у проректора з наукової роботи Івана Кліща. Зайшов ректор Михайло Корда та сказав, що до нас їдуть великі вантажі…

Читати далі

«Наш університет нині для мене – це стабільна частинка мого життя на тлі всіх страшних подій», – зізнається студентка п’ятого курсу медичного факультету Анна Шкробот. Маючи вже чималий досвід університетського життя, вона радить студентам молодших курсів не лише приділяти значну увагу навчанню, а й обов’язково долучатися до численних громадських проєктів і волонтерської діяльності ТНМУ. Це надзвичайно збагачує – й новими вміннями, й новими друзями. – Анно, чи змінила вас війна? – Упевнена, що кожен з нас змінився. Особисто в мене відбулося цілковите переосмислення цінностей. Нині для мене найважливішим є моє…

Читати далі

За останні три десятки років кількість аптек в Європі доволі зросла, що викликало значну потребу у фахівцях. Не виняток й Чеська Республіка, яка охоче приймає на роботу у фармацевтичні заклади іноземних громадян. Про власний шлях у професію та особливості фаху провізора в цій країні «Медичній академії» розповіла випускниця нашого вишу Анна КОРОЛЬОК. – Ви приїхали до Чехії, вже маючи диплом провізора та досвід роботи в аптеці у нас? Чи довелося нострифікувати диплом й що викликало найбільші труднощі? – Ми переїхали до Чехії кілька років тому сім’єю. Мій чоловік – лікар…

Читати далі

Коли у 51 рік Юрій Рудяк вирішив повернутися в науку, то навіть його найближчі друзі не вірили, що з цього щось вийде. Але не в його правилах відступати! «Довго не вагаюся у прийнятті рішень. Якщо все виважено та є мета – йду до кінця, – з усмішкою каже Юрій Аронович. – Такі мої правила по житті». Сьогодні завідувач кафедри медичної фізики діагностичного та лікувального обладнання ТНМУ, професор Юрій Рудяк – гість нашої «Вітальні». «Пощастило народитися в інтелігентній родині» – Юрію Ароновичу, ви очолили кафедру, яку, по суті, кілька разів переформатували…

Читати далі

Терпелива, вперта, готова завжди допомогти – так коротко характеризує себе студентка 2 курсу стоматологічного факультету Яна Добрянська. Медицина не була мрією її життя, та за час навчання в ТНМУ наповнила його змістом. «Перший курс дав мені усвідомлення того, що й для чого я повинна робити, розуміння, що ніхто цього за тебе не зробить: або вчишся, розвиваєшся й чогось досягаєш, або… Я обираю – вчитися та розвиватися», – зауважує Яна. – Яно, як би ви продовжили фразу: «Справжній лікар ніколи не може бути без…». – На мій погляд, справжній лікар ніколи…

Читати далі

«Колись реабілітаційна кімната була в кожному відділенні лікарні. Це обов’язково треба повертати! – переконаний доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання Володимир Коваль. – Особливо тепер. Йдеться не лише про воїнів, яким насамперед необхідна реабілітація, не тільки про цивільних, які безпосередньо постраждали, а й про тих, хто перебуває далеко від епіцентрів бойових дій. Адже часто наш мозок і все тіло можуть реагувати на події ще гостріше, коли їх не бачать». Невиправний оптиміст і водночас глибокий філософ. Віртуозний масажист і талановитий педагог. Добра порядна людина, в якої завжди знайдеться слово…

Читати далі

Кілька років тому на кафедрі терапії та сімейної медицини ТНМУ в робочу програму ввели вибіркову дисципліну – «Комунікативні навички в медичній практиці». Цього року студентам запропонували ще одну – «Людяність та емпатія в роботі медичного працівника». Але цей елективний курс обрала лише одна кураторська група. Чому ж так мало охочих навчитися грамотно спілкуватися з пацієнтами, незважаючи на те, що комунікація – частина лікарського ремесла? З’ясовували у доцентки кафедри терапії та сімейної медицини ТНМУ Ірини Боровик. – Ірино Олегівно, на вашу думку, чому студенти не дуже поспішають на цей елективний курс…

Читати далі

Вона категорично заперечувала можливість розв’язання повномасштабної війни. «Пригадую, всім, хто про це казав, відповідала: «Бути цього не може. Ми живемо у ХХІ столітті», – ділиться думками декан стоматологічного факультету Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Світлана Бойцанюк. – А ось 24 лютого ніколи не забуду. У моєї мами були проблеми зі здоров’ям. Я була поруч з нею. В неї нема інтернету, тому останніх ранкових новин я не читала та не володіла інформацією. Ранішній телефонний дзвінок був від подруги з іншого міста. Вона повідомила, що почалася війна. Ви ж розумієте,…

Читати далі

«Хочу стати найкращим спеціалістом у своїй галузі на рідній Рівненщині, щоб мене рекомендували в кожному населеному пункті», – ділиться своїми амбітними планами на найближче майбутнє студент п’ятого курсу медичного факультету Андрій Кондратишин. А все почалося зі… зламаної руки в другому класі. Привітне ставлення та професіоналізм медиків, загальна доброзичлива атмосфера в закладі справили неабияке враження на маленького хлопчика, який вирішив також стати лікарем. Свою мрію він проніс через роки й ось уже – за крок до мети. – Які риси студента ТНМУ Андрія Кондратишина допоможуть йому стати справжнім лікарем? – Вважаю,…

Читати далі

Професійні династії заохочували за радянських часів не лише на виробництві, але й у медицині. І хоча нині це поняття вже не цілком актуальне, лікарські династії існують, розвиваються та користуються авторитетом у пацієнтів і у своїх колективах. Однією з медичних династій Тернопільщини є родина Мартинюків. У вересні всією дружньою родиною тут відзначали ювілейний день народження Лілії Петрівни Мартинюк, професорки нашого університету, лікарки-нефрологині вищої кваліфікаційної категорії, членкині правління Асоціації нефрологів України, членкині Європейської асоціації нефрологів та Американського нефрологічного товариства. «Мені не було самотньо самій із собою» – Ліліє Петрівно, напевне, такий родовід…

Читати далі