Категорія: Основні матеріали

З початком повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну життя кожного з нас змінилося. Жінки плетуть маскувальні сітки та випікають смаколики, чоловіки підписують контракти із ЗСУ, ідуть в тероборону або ж волонтерять у тилу. Люди вкотре мобілізувалися задля порятунку та визволення своєї країни. Пів року минуло, як доцент кафедри хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією імені Л. Я. Ковальчука Юрій Футуйма одягнув військову форму. Тепер він військовослужбовець окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. «Незважаючи на те, що війна в Україні триває давно, повномасштабне вторгнення ворога, яке почалося вранці 24…

Читати далі

У номінації «За вагомі досягнення у спорті» за підсумками конкурсу «Студент 2021 року ТНМУ» було відзначено студентку першого (а нині – вже другого) курсу медичного факультету Дарію Таран, яка здобула перше місце у номінації Disco Dance Freestyle Solos Female Adults під час IDO World Disco Dance Cup (Кубок Світу) (30-31.10.2021 м. Фолоніка, Італія); 1 місце – Slow Duo Adults, 1 місце – Disco Dance Freestyle Solo Female Adults, 2 місце – Disco Dance Duo Adults, 4 місце – Slow Solo Female Adults на ХVI Ukrainian Dance Olympiad (Чемпіонат України) 04.12.2021;…

Читати далі

Професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Олександр Камишний переконаний, що єдиний достовірний показник рівня науковця – публікації в наукових журналах світового рівня, що входять до бази Scopus, та їх цитування. Це європейські стандарти й нам їх треба прагнути. «Важко навчати чомусь студента, якщо сам не займаєшся наукою», – стверджує він. Стаж наукової та педагогічної роботи Олександра Михайловича у медичних вишах – 27 років. Він керував і був відповідальним виконавцем численних ґрантових досліджень і науково-дослідних робіт, автор понад 250 публікацій, зокрема 50-ти у Scopus, Scopus h-index – 11. «Народився та…

Читати далі

Допомагати іншим для медика – це норма життя, зізнається стоматолог-хірург, випускник нашого університету Денис Бірюков. Понад три місяці тому він став до стоматологічного крісла на кафедрі терапевтичної стоматології ТНМУ. Безоплатно надає терапевтичну допомогу внутрішньо переміщеним особам, військовослужбовцям ЗСУ, членам територіальної оборони. Так волонтерство увійшло в його життя. – Денисе, в кожного з ваших пацієнтів своя життєва історія, але у й вас останніми роками доволі непросте життя. Двічі ви поверталися до Тернополя й двічі файне місто стало для вас місцем прихистку. – Саме так. Донецьк – місто, де я народився, але…

Читати далі

Храм можливостей для тих, хто їх шукає. Так характеризує ТНМУ студентка вже четвертого курсу стоматологічного факультету Богдана Біла. Дівчина сповна використовує ці можливості та бере активну участь у житті університету. Богдана – невиправна оптимістка, натхненна та цілеспрямована. «Дві найголовніші риси, навколо якої будується фундамент моєї особистості, – зауважує вона, – це безумовна віра в Бога й наполегливість у досягненні мети». – Богдано, чи змінила вас війна? – Війна чітко окреслила мої життєві пріоритети, миттєво змівши всі зайві думки та переживання, що до того здавалися важливими. Нині стараюся більше часу приділяти…

Читати далі

Професорку кафедри фармакології з клінічною фармакологією, керівницю наукового відділу ТНМУ Оксану Шевчук зустріла у волонтерському центрі університету. Саме надійшли ліки від закордонних доброчинців і вона сортувала та перекладала українською назви медичних препаратів. Волонтерське життя стало частинкою її власного чи не з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. «У нашій родині заведено жертвувати кошти на благодійність» – Оксано Олегівно, тему війни важко оминути, бо вона поки що з нами. Як змінили ці сто днів ваше життя? – Після 24 лютого було таке відчуття, що життя зупинилося, воно стало. Ці перші…

Читати далі

Як зізнається доцент кафедри медицини катастроф і військової медицини Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського Віктор Шацький, волонтерство для нього – внутрішня душевна потреба допомагати іншим. До волонтерської діяльності він активно долучився ще понад десять років тому, а з початком російсько-української війни 2014 року військове волонтерство стало невід’ємною частиною його життя. – Вікторе Васильовичу, де вас застала звістка про війну? Пригадуєте свою першу думку, реакцію тієї миті? – Якщо мовити про війну, яку росія розпочала 2014-го, то та звістка застала мене на кордоні з Румунією. Ми з родиною саме…

Читати далі

У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського з 2 травня розпочали курси з поглибленого вивчення української мови для осіб, які змушені були покинути свої домівки внаслідок великої війни. Вступне заняття провели завідувач кафедри української мови, професор Анатолій Вихрущ і викладач Соломія Гнатишин. Анатолій Володимирович підкреслив роль рідної мови, слова для нації, а також значимість мови у системі психологічного захисту. Слухачі читали вірші Ліни Костенко, вивчали текст «Дезидерати», який упродовж майже ста років допомагає людям долати труднощі. Соломія Гнатишин зробила фотосесію, занотувала потреби учасників, які поступово будуть вирішувати. На заняттях…

Читати далі

«Українці кажуть, що людина планує, а Бог керує. Втім, мені більше до душі єврейська приказка: «Ми плануємо, а Бог усміхається», – зізнається директорка бібліотеки Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Олена Проців. – Упевнена, що потрапила в бібліотеку саме завдяки усмішці Бога. Планувала прийти сюди лише на підробіток у період літніх канікул, а залишилася на все життя». Уже майже сім років Олена Ярославівна очолює університетську книгозбірню. Перед тим 25 років працювала у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці: спочатку бібліотекаркою, а потім – завідувачкою відділу інформації. Завдяки її вагомому досвіду…

Читати далі

24 лютого – дата, коли в життя кожного українця прийшла війна. Для багатьох бомбосховища стали другим домом, сирени – звичним явищем, а бойові дії – жорстокою реальністю. Такі кардинальні зміни спричинили неабиякий стрес для багатьох дорослих, ще більше страждають діти. Дитяча психіка не сформована, діти дуже чуйно реагують на зміни та поведінку близьких для них людей. Гуркіт сирени, постійні перебіжки за маршрутом будинок-бомбосховище, вибухи поблизу, а часом і втрата близьких – усе це має свої наслідки. За результатами дослідження, три чверті українських дітей (75%) демонструють симптоми травматизації психіки через війну.…

Читати далі