Категорія: Персоналії

Медицина, фотографія, латиноамериканські танці, – аж ніяк не увесь перелік захоплень асистента кафедри імунології, алергології та загального догляду за хворими Надії Гаврилюк. Як їй уміло вдається поєднувати свої захоплення та що спонукало обрати лікарську професію? Про медицину – Лікарем хотіла бути ще змалечку. Хоча батько, який теж лікар, намагався відмовити. Він знав, який це непростий хліб і хотів мене вберегти. Проте це йому не вдалося. Я просто не бачила себе в іншій галузі. Щоправда, марила стоматологією. Але, коли настав час вступати до вишу, подала документи одразу на два факультети: один…

Читати далі

«Кожному з нас Господь дав талант, головне – вміти вчасно його запримітити», – таке життєве переконання Світлани Даньчак. Вона вміло поєднує кардинально протилежні професії – лікаря й радіоведучої. Кожна з них по-своєму відкриває грані її особистості. – Лікарський хліб – доволі нелегкий та обирають його люди зазвичай з дуже сильним характером, адже добре знають, що він у собі несе: недоспані ночі, постійні хвилювання за пацієнтів, прагнення будь-якою ціною уникнути помилки, бо на кону – людське здоров’я й життя… Світлано Володимирівно, що привело Вас у цю професію? – Як вам сказати?…

Читати далі

9 серпня у День пам’яті Святого великомученика та цілителя Пантелеймона в столиці відбулася урочиста церемонія нагородження медиків орденом Святого Пантелеймона. І хоча відзнака має власну історію, цьогоріч вона знайшла своїх володарів у вже оновленому статусі. Її ініціатор – громадська організація «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги». Кандидатів на відзначення цим орденом відбирала спочатку регіональна, потім – національна експертні ради, а завершила добір Поважна рада, до якої ввійшли відомі в країні академіки, релігійні діячі, політики. Серед номінантів з Тернопільщини на громадську відзнаку за професіоналізм і милосердя у номінації «Кращий…

Читати далі

Гемодіаліз або штучна нирка – процедура складна, триває три-п’ять годин, повторювати її потрібно тричі на тиждень. Можете собі уявити: хворій людині, незважаючи на самопочуття, відстань, стан доріг доводиться стільки ж разів на тиждень добиратися до Тернополя. Однак персонал відділення гемодіалізу робить усе можливе, а часто й неможливе, аби хворим було якнайкомфортніше. Коли я завітала до відділення, палатна медсестра Ганна Іванівна Рекуник клопоталася біля хворих. На початку серпня вона святкуватиме свій полудень віку. З цієї нагоди прийшли привітати ювілярку та розпитати про її життєвий шлях. Про рідне село – Народилася я…

Читати далі