Категорія: Альма-матер

1997 року з’явилася потреба створити газету, яку б випускали на поліграфічній базі нашої академії та яка б інформувала краян про життя навчального закладу. Це було складне завдання, адже досвіду такої роботи серед працівників університету не було, а поліграфічний відділ щойно взялися створювати. Робити перший крок завжди важко, особливо в царині, яка відрізняється від безпосередньої професійної діяльності. Зробити цей крок було доручено нам, чотирьом викладачам академії: доцентам М. Закалюжному, І. Майданюк, докторові меднаук І. Мисулі та професорові В. Шманьку. Отримали чітке завдання, що перший номер газети повинен вийти на початку навчального…

Читати далі

Майже чверть століття в інформаційному просторі Тернопілля наша газета «Медична академія». За цей час вона встигла завоювати власну читацьку аудиторію, тисячі прихильників і, певна річ, здобути визнання серед інших видань краю. З невеликого формату А4 «МА» виросла у повноцінний інформаційний продукт, стала своєрідним медіа-майданчиком для медиків, науковців, студентів. І мені дуже приємно, що ось уже 17 років я причетна до його створення. Згадалося, як вперше переступила поріг відділу комп’ютерної верстки, де тоді була тимчасова редакція «МА» й принесла кілька власних матеріалів про медицину Тернопільського району. Їх затвердили та надрукували вже…

Читати далі

Кажуть, усе найкраще в житті стається випадково. Саме так і розпочалася моя співпраця з «Медичною академією». У червні 2019-ого зовсім неочікувано мені зателефонував редактор із запитанням, чи не маю бажання в разі потреби творчо допомагати кореспондентам газети. Чому б і ні? Медична тематика мене цікавила завжди, справжніх лікарів щиро шаную й обожнюю з ними спілкуватися (лише не в ролі пацієнта). Так, я мала таке бажання. Тож упродовж двох років періодично дописувала, а з початку 2022-ого стала працювати на посаді кореспондентки «Медичної академії». Вдячна своїм колегам за доречні підказки та настанови.…

Читати далі

Лише п’ять років (з 2000 до лютого 2006 року) я працювала кореспонденткою в газеті «Медична академія». У моїй пам’яті залишилися гарні, світлі враження про цей час праці. Хоча це був дуже завантажений період у моєму житті, адже я мала основну роботу – кореспондентка обласної газети «Свобода». «Медична академія» – це був і підробіток, і можливість більше ознайомитися з медичною освітою та галуззю, і зустрітися з багатьма цікавими людьми. У скількох легенд, велетнів вітчизняної медичної науки я брала інтерв’ю! Я справді пишаюся цим! Звичайно, такі зустрічі вражали та залишали певний якнайпозитивніший…

Читати далі

Від часу появи на світ газета «Медична академія» віддзеркалює найважливіші події в університетській родині та інформує читачів з успіхами, звершеннями академії (нині – університету), з досягненнями в медицині та у сфері людського духу. На її сторінках викладачі навчального закладу розповідають про власний та попередників життєвий і професійний шлях, діляться роздумами й здобутками. Особливо цінними для студентів були спогади перших випускників інституту: академіка Михайла Андрейчина, професора Василя Файфури, доцента Василя Пришляка та тодішнього помічника ректора й інспектора навчального відділу Анатолія Паламарчука. У газету надсилають свої матеріали відомі вчені країни й зарубіжжя,…

Читати далі

Власна газета – річ просто необхідна для університету. Гадаю, що всі, хто закінчував Тернопільський національний медичний університет імені Івана Горбачевського, повинні передплачувати та читати «Медичну академію». Кожний її випуск – у мене на столі. Не часто доводиться навідуватися до альма-матер, але я завжди в курсі важливих подій. Завдячуючи газеті, можна відстежити всі 25 років історії нашого вишу. Дуже мені припала до душі рубрика «Вітальня», де можна знову «зустрітися» з викладачами, які ще мене навчали, цікаво читати про тих, кого знаєш, спостерігати, як склалася їхня життєва доля. На сторінках газети знайомлюся…

Читати далі

Я вже не уявляю свого життя без газети «Медична академія», чверть століття вона зі мною. Із задоволенням читаю всі матеріали кожного номера. «Медична академія» – не лише моє улюблене видання, а й мого чоловіка та батьків. Тато для своєї сім’ї кожного року оформляє передплату на «МА». Приваблює змістове наповнення, цікаві матеріали про фахівців і працівників нашого університету, їхню життєву стежину. Останнім часом з’явилася нова рубрика «Медичні новини зі світу», в якій публікуються нові методи лікування, медичні препарати та результати досліджень вчених з інших країн у різних сферах медицини. З особливим…

Читати далі

Час летить невпинно й це помічаємо, мабуть, лише ми, люди. Проте в житті кожного є особливі постаті, події та символи, які залишаються незмінними вогниками, маяками для подорожніх. Для мене день народження «Медичної академії» – це про поступ вперед, прогрес. Відчуваю також особливий зв’язок з цією газетою, адже майже з перших моїх днів студентства я звіряла з нею свої не лише наукові, а й творчі задуми, ділилася здобутками й дізнавалася про найбільш актуальні новини зі сфери медицини, охорони здоров’я. Тому на прекрасному кораблі з назвою «ТНМУ» хай впевнено та радісно напинаються…

Читати далі

Понад сім місяців з часу повномасштабного вторгнення російських окупантів на нашу землю довели: для українців немає нічого неможливого. Українці не лише стали на захист Батьківщини, а й розгорнули величезний волонтерський фронт у тилу. Плетуть сітки, ліплять вареники, збирають кошти солдатам на амуніцію, сушать овочі для сухого борщу, переправляють гуманітарні вантажі… Словом, не висихає життєдайний потік волонтерської допомоги. Доцентка нашого університету, відома в Тернополі та Україні волонтерка Тамара Воронцова практично вже дев’ять років займається волонтерством – готує та передає гуманітарні вантажі на передову, у військові шпиталі, допомагає тим, хто втратив під…

Читати далі

Доцентка Марта Руденко у нашому університеті є керівницею відділу з виховної роботи та культурного розвитку, а також викладачкою української мови. З перших днів війни й досі вона об’єднує довкола себе студентський волонтерський корпус. «Добре пам’ятаю перший день війни, адже до останнього не вірила, що таке може початися в нашій країні. Новин я не читала, а почула від чоловіка одне слово: «Почалося». І я все зрозуміла. Перші дні були надзвичайно важкі, бо багато людей просили про допомогу. До Тернополя почали приїжджати перші переселенці. Було незрозуміло, що робити. Проте в мене ні…

Читати далі