Галина Косинська: «Моє серце й душа – з Україною»

Ще на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в нашому університеті запрацював волонтерський центр, куди надходить допомога чи не з усього світу. Серед тих, хто активно підтримує своїх земляків в Україні, – власниця сімейної Української ресторації «Prosperity» пані Галина Косинська, яка нині мешкає в Лондоні. Завдячуючи її зусиллям, від Inter-national Assistance Head-quarters for Ukrainians, Української ресторації «Prosperity», волонтерів і небайдужих громадян Великобританії до України надійшло 46 вантажівок гуманітарної допомоги. – Пані Галино, розкажіть трохи про себе. Народилися ви на Тернопільщині, а як доля закинула до Великої Британії? – Моє…

Читати далі

У пошуку істини

Робота як з українськими, так і з іноземними літературними джерелами, присвяченими ниркам, показує деяку неузгодженість щодо позначень прізвищами вчених певних частин нефрона. Ці прізвища – Шумлянський, Боумен і Генле. Який же стосунок мали вони до вивчення структурно-функціональної одиниці нирки. Олександр Шумлянський – один із знаменитих світових вчених, ім’я якого було цілковито забуте за часів царювання Катерини ІІ. Та і за радянського часу воно не було повернуте із забуття. Родинні корені Олександра Шумлянського, за деякими даними, починаються із села Шумляни (нині – Саранчуківської територіальної громади Тернопільської області), від галицьких бояр, які…

Читати далі

Аптечка для воїна

У воєнні часи серед допомоги, яку наші волонтери та небайдужі люди надсилають на фронт, можна зустріти індивідуальні аптечки. Проте не завжди пересічні громадяни знають, що туди покласти. Переважно кладуть бинт, антисептики, знеболювальні й, у кращому випадку, джгути. Як і чим наповнити індивідуальну аптечку для наших воїнів, дізнавалася у доцента кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги ТНМУ Романа Ляховича. За словами спеціаліста, до індивідуальної аптечки, яка поїде на фронт, передусім варто покласти турнікети, адже найбільша проблема для бійця – це вогнепальні поранення, що супроводжуються масивними кровотечами, отож, аби зупинити кровотечу конче…

Читати далі

Ігор Гуменний: «Трансплантації легенів щороку потребують майже сто українців»

Відродження трансплантації в Україні до широкомасштабного вторгнення росії в Україну набирало значних обертів. Тоді вперше у Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги провели трансплантацію легенів, трансплантологи відтак готувалися пересаджувати комплекс «серце-легені». Пропонуємо інтерв’ю з кардіохірургом, трансплантологом відділення кардіохірургії та трансплантації серця Львівської лікарні швидкої допомоги та випускником нашого університету Ігорем Гуменним. – За яких недуг показана трансплантація легенів і скільком українцям вона потрібна? – Потреба в трансплантації легенів в Україні – майже 100 на рік. Її «забезпечують» такі хвороби, як ідіопатичний пневмофіброз, бульозна емфізема легенів, хронічне обструктивне захворювання легенів, легенева гіпертензія,…

Читати далі

«У воєнний час переоцінювати небезпеку – погано, недооцінювати – ще гірше»

Наш університет з перших днів повномасштабної війни за посередництвом кафедри психіатрії, наркології та медичної психології в телефонному режимі забезпечує надання психологічної підтримки. Чи багато людей звертаються та з якими проблемами найчастіше? Як зберегти нам усім власну психіку під час війни? На ці й інші важливі запитання відповідає доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, кандидат медичних наук Олена СМАШНА. – Так, до нас звертаються з дуже різною проблематикою, – каже Олена Євгенівна. – По-перше, пацієнти, які були екстрено переміщені внаслідок активних бойових дій та руйнації в нашу область чи…

Читати далі

Психологічна допомога під час війни

24 лютого. Ця дата стала точкою відліку, яка перевернула життя кожного українця. Кожен з нас зіткнувся з пеклом війни, багато людей зазнали важких випробувань під обстрілами ворожих куль і снарядів, втрачаючи рідних близьких людей. Те, про що дізнавалися з книг та кінофільмів, прийшло у наше життя. Страх, безнадія, відчай та апатія, стрес і втрата сенсу життя – відчуття, з якими більшість людей не в змозі самостійно впоратися. Щоб допомогти їм пережити ці страшні дні та відновити втрачені орієнтири, сотні фахівців з усієї країни надають психотерапевтичні консультації. Зорганізували такий вид меддопомоги…

Читати далі

Життя у стресі чи стрес у житті?

Стрес… Поняття, яке стало звичним і буденним у нашому житті. Та чи ми задумувалися, наскільки це велика проблема? Сучасні психологи стверджують, що дві третини населення промислово розвинутих країн помирають від стресів. Такі «хвороби століття», як інфаркт, гіпертонія, інсульт, виразкова хвороба є кінцевим результатом післястресових порушень у нервовій діяльності. Стрес присутній у житті кожної людини, адже наявність стресових імпульсів в усіх сферах людського життя безперечна, а тим більше, зараз, в умовах війни. Отже, що таке стрес? Це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні та відповідна реакція…

Читати далі

У чому небезпека SARS-CoV-2 для органів зору

Натепер відомо, що до переліку органів, які вражає SARS-CoV-2, потрапили й очі. Чи відрізняється цей вплив від того, який зазвичай справляють інші вірусні інфекції, як відбувається інфікування та якими засобами протидіяти ускладненням? Розпитувала про це в доктора медичних наук, старшої наукової співробітниці відділення загальної патології ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, професорки Наталії КОНОВАЛОВОЇ. – Наталіє Валеріївно, відомо, що очі, ніс, рот – це ті органи, що є вхідними воротами для багатьох інфекцій, а також й коронавірусної. Як відбувається інфікування? Чи правда, що запалені очі є…

Читати далі

Гібридні технології рятують діабетиків

Торік у Тернопільській обласній клінічній лікарні запровадили новий вид хірургічних втручань – так звані гібридні операції. Поруч з розширенням спектра відкритих хірургічних операцій на магістральних судинах у клінічну практику тут впроваджують й ендоваскулярні (внутрішньосудинні) втручання, що є нині ефективним методом лікування патології не лише магістральних, але й периферичних артерій. За словами професора кафедри хірургії №2 Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Святослава Костіва, сучасні гібридні технології лікування запобігають розвитку судинних ускладнень цукрового діабету. Особливо потребують такої допомоги пацієнти, в яких розвивається порушення прохідності як великих, так і дрібних артерій.…

Читати далі

Генеральний директор обласного клінічного онкодиспансеру Леонід Шкробот: «Від багатьох лікувальних закладів вирізняємося комплексним підходом, спільним онкологічним консиліумом і суворим дотриманням стандартів лікування»

У Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері краяни отримують спеціалізовану допомогу вже понад 40 років. Нині це – високоспеціалізований заклад із широким спектром діагностики та лікування онкологічної патології, насичений високотехнологічною апаратурою й кваліфікованими кадрами. Про найсвіжіші здобутки, найближчі плани, а також турботи Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру розповідає генеральний директор, заслужений лікар України, лікар-онкохірург вищої категорії, доктор медичних наук, професор кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ ім. Івана Горбачевського Леонід ШКРОБОТ. – В обласному онкологічному диспансері діють 13 підрозділів. Маршрут переважної більшості пацієнтів розпочинається з диспансерно-поліклінічного відділення,…

Читати далі