Категорія: Аспект

Відродження трансплантації в Україні до широкомасштабного вторгнення росії в Україну набирало значних обертів. Тоді вперше у Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги провели трансплантацію легенів, трансплантологи відтак готувалися пересаджувати комплекс «серце-легені». Пропонуємо інтерв’ю з кардіохірургом, трансплантологом відділення кардіохірургії та трансплантації серця Львівської лікарні швидкої допомоги та випускником нашого університету Ігорем Гуменним. – За яких недуг показана трансплантація легенів і скільком українцям вона потрібна? – Потреба в трансплантації легенів в Україні – майже 100 на рік. Її «забезпечують» такі хвороби, як ідіопатичний пневмофіброз, бульозна емфізема легенів, хронічне обструктивне захворювання легенів, легенева гіпертензія,…

Читати далі

Наш університет з перших днів повномасштабної війни за посередництвом кафедри психіатрії, наркології та медичної психології в телефонному режимі забезпечує надання психологічної підтримки. Чи багато людей звертаються та з якими проблемами найчастіше? Як зберегти нам усім власну психіку під час війни? На ці й інші важливі запитання відповідає доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, кандидат медичних наук Олена СМАШНА. – Так, до нас звертаються з дуже різною проблематикою, – каже Олена Євгенівна. – По-перше, пацієнти, які були екстрено переміщені внаслідок активних бойових дій та руйнації в нашу область чи…

Читати далі

24 лютого. Ця дата стала точкою відліку, яка перевернула життя кожного українця. Кожен з нас зіткнувся з пеклом війни, багато людей зазнали важких випробувань під обстрілами ворожих куль і снарядів, втрачаючи рідних близьких людей. Те, про що дізнавалися з книг та кінофільмів, прийшло у наше життя. Страх, безнадія, відчай та апатія, стрес і втрата сенсу життя – відчуття, з якими більшість людей не в змозі самостійно впоратися. Щоб допомогти їм пережити ці страшні дні та відновити втрачені орієнтири, сотні фахівців з усієї країни надають психотерапевтичні консультації. Зорганізували такий вид меддопомоги…

Читати далі

Стрес… Поняття, яке стало звичним і буденним у нашому житті. Та чи ми задумувалися, наскільки це велика проблема? Сучасні психологи стверджують, що дві третини населення промислово розвинутих країн помирають від стресів. Такі «хвороби століття», як інфаркт, гіпертонія, інсульт, виразкова хвороба є кінцевим результатом післястресових порушень у нервовій діяльності. Стрес присутній у житті кожної людини, адже наявність стресових імпульсів в усіх сферах людського життя безперечна, а тим більше, зараз, в умовах війни. Отже, що таке стрес? Це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні та відповідна реакція…

Читати далі

Натепер відомо, що до переліку органів, які вражає SARS-CoV-2, потрапили й очі. Чи відрізняється цей вплив від того, який зазвичай справляють інші вірусні інфекції, як відбувається інфікування та якими засобами протидіяти ускладненням? Розпитувала про це в доктора медичних наук, старшої наукової співробітниці відділення загальної патології ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, професорки Наталії КОНОВАЛОВОЇ. – Наталіє Валеріївно, відомо, що очі, ніс, рот – це ті органи, що є вхідними воротами для багатьох інфекцій, а також й коронавірусної. Як відбувається інфікування? Чи правда, що запалені очі є…

Читати далі

Торік у Тернопільській обласній клінічній лікарні запровадили новий вид хірургічних втручань – так звані гібридні операції. Поруч з розширенням спектра відкритих хірургічних операцій на магістральних судинах у клінічну практику тут впроваджують й ендоваскулярні (внутрішньосудинні) втручання, що є нині ефективним методом лікування патології не лише магістральних, але й периферичних артерій. За словами професора кафедри хірургії №2 Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Святослава Костіва, сучасні гібридні технології лікування запобігають розвитку судинних ускладнень цукрового діабету. Особливо потребують такої допомоги пацієнти, в яких розвивається порушення прохідності як великих, так і дрібних артерій.…

Читати далі

У Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері краяни отримують спеціалізовану допомогу вже понад 40 років. Нині це – високоспеціалізований заклад із широким спектром діагностики та лікування онкологічної патології, насичений високотехнологічною апаратурою й кваліфікованими кадрами. Про найсвіжіші здобутки, найближчі плани, а також турботи Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру розповідає генеральний директор, заслужений лікар України, лікар-онкохірург вищої категорії, доктор медичних наук, професор кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ ім. Івана Горбачевського Леонід ШКРОБОТ. – В обласному онкологічному диспансері діють 13 підрозділів. Маршрут переважної більшості пацієнтів розпочинається з диспансерно-поліклінічного відділення,…

Читати далі

Про таких, як Матвій Хренов, кажуть: «Людина, яка створила себе сама». І це не є перебільшенням, бо вже з першої хвилини нашої розмови відчула, наскільки потужним є його внутрішня мотивація, а ще прагнення змінити нашу вітчизняну медицину. Його сміливо можна назвати «медичним менеджером» нової доби, бо проєкти, які він започаткував, ефективно працюють, а сміливі та амбітні плани втілюються в життя. Спробуємо познайомитися ближче? – Ви – представник медичної родини, отож проблем з вибором професії не було? – Спадкоємність – дуже важлива річ, особливо в професійному сенсі. Мої батьки й справді…

Читати далі

«Стихії природи: життя в гармонії буття» – така назва міжнародного проєкту, який у рамках Балтійської університетської програми (Швеція) втілюють у ТНМУ спільно з Жешувським університетом (Польща), координатором якого з польського боку є професорка Кристина Лесняк-Мочук. Метою проєкту є екологічне виховання молоді, формування у них високого рівня екологічної культури та екологічної свідомості за допомогою екологічних заходів. Свідоме та бережне ставлення до природи повинне формуватися з дитинства, у сім’ї, в дитячому дошкільному закладі, в школі й можливе воно лише за умови формування в дітей екологічного світогляду, згідно з яким людина здатна взаємодіяти…

Читати далі

«Я єдиний у лікарні, який має трудову книжку колгоспника. Так-так, саме колгоспника з облікованими трудоднями. Працював у тракторній бригаді помічником зварювальника в господарстві «Мир», – з усмішкою розповідає директор третьої міської лікарні Юрій Лазарчук. До медичного інституту він вступав двічі. Першого разу не вистачило кілька балів. Проте наполегливість узяла гору. «Ще в школі вирішив, що стану лікарем, – зауважує Юрій Васильович. – Поразка мене не зламала, навпаки. Я не хотів відмовлятися від своєї мрії. Праця ж у колгоспі стала цікавим досвідом». – Обрати фах вас надихнули батьки? – Ні, це…

Читати далі