Категорія: Аспект

Уперше за трирічну історію діяльності Центру симуляційного навчання нашого університету тут відбувся міжнародний сертифікований інструкторський курс Європейської ради реанімації за сприяння Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги й Тернопільського національного медичного університету. Міжнародна команда інструкторів з Бельгії, Фінляндії, Португалії, Словенії, Чехії, Хорватії та України провела два важливі курси професійного рівня – «Розширені реанімаційні заходи в педіатрії» (PALS ) та курс для інструкторів GIC (Generic Instructor Course). Сімнадцять курсантів з різних областей України, серед яких сім викладачів нашого університету, номіновані на звання інструкторів ALS/EPALS від Європейської ради реанімації. – Це…

Читати далі

Загальновідома фраза Христа як назва газетного матеріалу аж ніяк не означає, що автор втратив почуття скромності, а його публікація претендує на більше, ніж цього заслуговує. Йдеться про те, що ця віща фраза дуже чітко коментує суть однієї споконвічної та важливої проблеми, яка нині постає особливо гостро та яку я в міру своїх скромних сил і можливостей намагаюся розглянути. Кому не відомі нарікання старших на молоде покоління. Часто звучить фраза на кшталт «Вони якісь не такі….» й далі безліч розмаїтих епітетів, барвистість яких залежить від рівня культури та освіти, в тому…

Читати далі

Співпраця громади та медиків – запорука успіхів на «первинці», стверджує головний лікар комунального некомерційного підприємства «Теребовлянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Степан Кундрат. І доводить цю істину не гучними словами, а конкретними справами. За статистичними даними, в Теребовлянському районі на початок січня цього року проживає майже 65 тисяч мешканці. Наразі створено чотири об’єднані територіальні громади, щоправда, є 6 сільських рад, які не ввійшли до складу громад. Ці громади своїх закладів первинної медико-санітарної допомоги ще не створили, тому послуги на «первинці» всім жителям надає районний Центр ПМСД. Щодо мережі первинної ланки,…

Читати далі

Стоматолог асоціюється з тим лікарем, який уміє робити сліпучо-білу посмішку. Але мало хто знає інший бік цього фаху. Особливо, якщо побувати у відділенні хірургічної стоматології. Тут лікарі вміють творити справжні дива та допомагають у, здавалося б, цілком критичних ситуаціях. Нині спілкуємося з лікарем-стоматологом-хірургом Віталієм Фесиком. Він у відділенні працює третій рік, проте за цей час пройшов добрий вишкіл у своїх старших колег. «Перша пацієнтка – однокурсниця, але вона про це не знає» Свого часу Віталій Фесик ніколи не гадав, що колись одягне білий халат і працюватиме лікарем. Ба, навіть більше…

Читати далі

Як нестримно біжить час – не встигнеш оглянутися, а на власному календарі уже сімдесят. Але й у цьому віці можна створити собі активне життя, якщо наповнити його змістом, переконана перев’язувальна медсестра отоларингологічного відділення Лілія Іванівна Любуньо. Секрет свого професійного успіху вона не приховує – допомагати людям, віддавати їм часточку свого серця й тепла. 9 січня пані Лілія відсвяткувала сімдесятий день народження. Торік вона відзначила 50-річчя свого професійного життя. В квітні 1969 року вона вперше переступила поріг оториноларингологічного відділення й залишилася … аж на пів століття. В її трудовій книжці лише…

Читати далі

Тернопільська університетська лікарня нині готується до переходу на нову систему фінансування в рамках медичної реформи. Основні заходи щодо реорганізації згідно з вимогами Міністерства охорони здоров’я України про переведення лікувальних закладів у комунальні неприбуткові підприємства та за підключенням до системи eHealth уже проведено. Про важливість реформи, страхову медицину, а також про зміни, які відбулися в лікувальному закладі за останні роки, ведемо розмову з генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільська університетська лікарня» Василем Бліхарем. – Підсумовуючи 2019 рік, яким він був для лікарні? – Запрацював кардіохірургічний блок. Модернізували й покращили роботу лабораторної…

Читати далі

12 січня 2020 року минає 90 років з дня народження професорки Олени Олексіївни Маркової. Народилася вона у селищі Гнівань Тиврівського району Вінницької області у сім’ї службовців. Батько – Олексій Іванович Іванов працював на залізниці білетним касиром. Мама – Софія Рафаелівна була вчителько, але через хворобу вийшла на пенсію 1937 року. У сім’ї було троє дітей: найстарша сестра Вікторія, яка здобула фах лікаря та працювала лікаркою-педіатром в Іркутську, брат Анатолій, який загинув на фронті 1943 року, і наймолодша Олена. Навчалася Олена Олексіївна у місцевій школі у 1937-1948 роках, яку закінчила із…

Читати далі

Історія створення операційного відділення Тернопільської університетської лікарні сягає далекого 1988 року. Скільки людей у відділенні прооперували з того часу, достеменно не відомо, але рахунок іде, мабуть, на десятки тисяч. Зазвичай, коли людина потрапляє в лікувальний заклад та їй проводять оперативне втручання, родичі хворого й не завжди здогадуються, що відбуватиметься увесь процес операції саме тут, на четвертому поверсі хірургічного корпусу. І про те, що існує ціле операційне відділення, з десятками операційних залів не всі й знають. Між тим, саме тут проводять планові операції пацієнтам абдомінальні хірурги, нейрохірурги, проктологи, фахівці із судинної…

Читати далі

Хтось святкує, а хтось – працює. Чергування у новорічну ніч не з легких, переконують лікарі університетської лікарні. Хтось з пацієнтів перепив алкоголю, когось травмували біля ялинки, а дехто навіть умудряється влаштувати бійку чи потрапити в ДТП. Інколи в медиків навіть немає часу випити чаю, стільки пацієнтів потрапляє до лікарні саме в ніч на 1 січня. Ігор ЯВОРІВСЬКИЙ, нейрохірург: – Улюблена новорічної ночі ялинкова прикраса запросто може перетворитися на біду, поранити або покалічити. Як і тих, хто не знає міри під час застілля. Не раз мені траплялися пацієнти, які розпивають алкоголь…

Читати далі

Університетська лікарня постійно поповнюється новими кадрами. Молоді медсестри із запалом беруться до виконання своїх обов’язків і запозичують досвід у старших. Цього разу завітала до офтальмологічного відділення. Тут уже рік працює палатною медсестрою Ірина Шевчук. – Ірино, чому обрали саме Тернопіль для проживання? – Узагалі-то я із села Синьків Заліщицького району. Мій майбутній чоловік працював у Тернополі, тож і я переїхала до нього. До того часу три роки працювала в Заліщиках, у тутешньому госпіталі інвалідів війни та реабілітованих, тож медицина для мене давно стала «своїм» фахом. – Медсестрою завжди хотіли працювати?…

Читати далі