Категорія: Аспект

В університетській бібліотеці відбувся майстер-клас «USMLE та IFOM як інструменти оцінки знань студентів вищих медичних навчальних закладів». Під час заходу презентували інформаційну платформу USMLE-Rx, що надає можливість українським та іноземним студентам користуватися американськими базами тестів для підготовки до Міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM). Як відомо, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №334, IFOM є складовою єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Про те, як можна реально підготуватися до міжнародного іспиту швидко та якісно, розповіла представник компанії «Vilibri» Анна Стемпен. Для того, щоб студент якісно підготувався до…

Читати далі

Олександр Володимирович Палладін – один із засновників вітчизняної біохімічної школи та нейрохімії. Народився 10 вересня 1885 р. у Москві в сім’ї Володимира Івановича й Марії Павлівни Палладіних. Батько О. В. Палладіна – вчений, основоположник теорії дихання рослин. Олександр Палладін, який разом з батьками переїжджав з місця на місце, свою шкільну освіту почав у Харкові, продовжив – у Варшаві, а закінчив – 1903 року із золотою медаллю (Ларинська гімназія) в Петербурзі. Цього ж року він вступив до Санкт-Петербурзького університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. Першу свою наукову роботу О. Палладін виконав…

Читати далі

Українське біохімічне товариство – Всеукраїнська добровільна, самоврядна науково-громадська організація науковців, викладачів, аспірантів, студентів та інших фахівців-біохіміків, яка створена для задоволення громадських інтересів своїх членів в галузі біохімії, молекулярної біології, біотехнології та у суміжних напрямках науки, освіти, медицини, сільського господарства, харчової й легкої промисловості тощо. Основна мета Товариства – об’єднання вчених для розвитку біохімії та споріднених наук, захист їх фахових інтересів, взаємна координація науково-дослідної роботи й обмін досвідом між вченими. Товариство засновано з ініціативи академіка О.В. Палладіна в липні 1928 року як Українське фізіологічне товариство. Згодом воно було перейменовано в Українське…

Читати далі

Володимир БЄЛІЦЕР Володимир Олександрович народився 30 вересня 1906 року. Видатний вітчизняний вчений-біохімік. В Інституті біохімії Академії наук УРСР працював з 1944 р., академік АН УРСР з 1957 р.. заслужений діяч науки Української РСР (1970 р.), лауреат Державної премії УРСР (1988) і премії ім. О.В. Палладіна (1982). Автор численних наукових праць, присвячених біохімії клітинного дихання, вивченню структури та функції білка, дослідженню механізмів зсідання крові. Його наукове відкриття процесу «фосфорилювання у дихальному ланцюгу» отримало всесвітнє визнання. Практичним наслідком його дослідження механізмів денатураційних перетворень білків було створення білкового кровозамінника БК-8. Директор Інституту біохімії…

Читати далі

«Моя мама була медсестрою й я змалку бачив, наскільки потрібна її професія та скільком людям вона допомагає. Часто приходив до неї на роботу. Тому знаю «лікарняну кухню» зблизька», – саме так про свій життєвий вибір розповідає лікар-отоларинголог Юрій Решетуха. Свою професійну стежину він розпочинав з медичного коледжу в Тернополі. Спершу хотів працювати фельдшером на «швидкій». Щойно закінчивши перший курс, вирішив, що вступатиме до медуніверситету. – Після завершення навчання в коледжі влаштувався на роботу рентген-лаборантом до обласного протитуберкульозного диспансеру, – розповідає Юрій Решетуха. – З особливим теплом згадую той час. Наставником,…

Читати далі

Наталія Бойчук – процедурна медсестра нейрохірургічного відділення. 13 вересня сім років тому вона прийшла на роботу до університетської лікарні. Каже, що їй безмежно пощастило працювати тут. Найголовніше для неї – хороший колектив і можливість постійно розвиватися та вдосконалювати свої навички. – Хотіла бути вчителем, але батьки наполягли обрати саме медичний фах, мовляв, це престижно й благородно, – розповідає Наталія. – Тепер їм за це безмежно вдячна, бо медицина те, чим би хотіла займатися все життя. Коли попрацювала у лікарні, то знаю це вже напевне. Наталія Бойчук народилася у Літятині Бережанського…

Читати далі

Мабуть, кожному в житті доводилося зустрічатися з інфекціями, для лікування яких було вкрай важко підібрати ефективний антибіотик. Наростаюча антибіотикорезистентність до мікроорганізмів, не оминула й наших хворих. Як вирішують це питання в університетській лікарні та про роботу бактеріологічної лабораторії цікавилася в лікарок-бактеріологинь – Катерини Сроги й Наталії Красій. – Наскільки важливою наразі є проблема стійкості до мікроорганізмів та як у цьому вимірі працює наша бактеріологічна лабораторія? Наталія Красій: «Проблема антибіотикорезистентності, здається, вже вийшла за рамки суто медичної й має важливе соціально-економічне значення. Адже антибіотики потрапляють в організм людини не лише з…

Читати далі

М’ясна східна страва шаурма (донер-кебаб) – нескладна в приготуванні, ситна і, напевно, смачна. На вигляд – це лаваш, начинений дрібно нарізаним м’ясом, спеціями, соусом, а також свіжими овочами. Чутки про те, яке м’ясо всередині шаурми, ходять різні. Тут доведеться покладатися на виробника цієї страви. Чи може він ґарантувати нам безпечність продукції, яку реалізує? Швидка гаряча їжа готується швидко й це – зручно. Про шкоду фаст-фуду чули вже всі. Але не всі уважно ставляться до всього, що чують, і тим більше, не всі й розуміють, що все, що відбувається навколо, може…

Читати далі

Центр психологічного консультування – новий для нашого університету формат, у рамках якого професійні психологи надають комплексну допомогу психосоціального спрямування студентам, викладачам, працівникам вишу. Про всі тонкощі створення нового проєкту – від ідеї до успішної діяльності запитувала у фахівців центру Тетяни Гусєвої та Людмили Богуцької. – Що стало поштовхом для створення структури саме такого спрямування? Як виник сам задум? Тетяна Гусєва: «Ідею створити центр психологічного консультування підказали наші студенти. Власне, це була ініціатива студентського парламенту. Адміністрація вишу та ректор ТНМУ, професор Михайло Корда відгукнулися, як й на всі інші цікаві пропозиції,…

Читати далі

«Мені картоплі кілограм, але без ГМО», – просить продавчиню на ринку чоловік поважного віку. «Вам що сто років жити?», – кидає у відповідь круглолиця жінка. – Я їм усе й не заморочуюся – є там ГМО чи немає». І справді, про генетично модифіковані організми нині й у друкованих виданнях, і в Інтернет-ресурсах написано стільки, що люди вже заплуталися в цих лабіринтах часто незрозумілої інформації. Хтось стверджує, що продукти з ГМО – якісні та безпечні, але більшість коментаторів лякають цією абревіатурою, пов’язуючи її з алергією та онкологією. Підкидають хмизу у вогонь…

Читати далі