Категорія: Культура

Тернопільський гурт «TVORCHI» потрапив до півфіналу нацвідбору «Євробачення-2020». Причому найвищу оцінку – 8 балів – наші хлопці отримали і від журі, і від глядачів. Андрій Гуцуляк і Джефрі Кенні (Джімо Аугустус Кехінде) виконали власну композицію Bonfire. Тернополянин і «тернопільський нігерієць». Яскраві, харизматичні, «TVORCHI»! Молодий тернопільський гурт, який рве шаблони, ламає стереотипи та «запалює» на повну! Вони створюють музику, яку слухає весь світ. Їхня пісня «Believe» посідала дев’яту позицію у топ-чартах Google Play впродовж кількох днів і встигла неабияк засісти у головах багатьох українців, а кліп на цю ж пісню (до…

Читати далі

У листі до Георгія Бурсова Микола Холодний писав: «А приїхав я і вступив до КДУ із Полтавщини, де мешкав за кілька кілометрів від Кибинців, батьківщини Михайла Семенка. У Київ я приїхав з віршами, на яких відчувався Семенків вплив. Я на нього молився, як на Бога. Інакше кажучи, не молився ні на кого, бо це було в Семенковій манері. Мене захопила його поезія, бо він не писав віршів до дат і пір року». Лідер українських футуристів М. Семенко був невтомним борцем з традиційними формами творчості. Якщо футуризм претендував на загальноземне лідерство…

Читати далі

У творчому доробку завідувача кафедри загальної гігієні та екології Миколи Кашуби – зокрема, книга «Думи мої…». Автор каже, що його власні думки, можливо, комусь здаватимуться не позбавленими не лише здорового глузду, а й новизни, оригінальності та дотепності. З цього видання пропонуємо сьогодні читачам деякі влучні висловлювання Миколи Олексійовича. Немає в світі більш гіркої насолоди, ніж життя. Ми в цьому житті зазвичай платимо в двох випадках – за задоволення та за помилки. Не лише жертви вимагають справедливості, але й справедливість вимагає жертв. Постійна допомога людині подібна до милиць. Вона здатна зробити…

Читати далі

Тарас Мельничук (1938-1995) дебютував у літературі збіркою віршів «Несімо любов планеті», яка вийшла у видавництві «Карпати» 1967 року. Її одразу ж помітили побратими по перу. Зокрема, Юрій Покальчук у рецензії «Озброєний ніжністю» писав: «Тарас Мельничук лише на виході на вищі поетичні орбіти. Але перша невеличка збірка його віршів «Несімо любов планеті» має в собі відчутні прикмети того, що називається справжньою поезією». Важко пройти байдуже повз такі рядки: Мене сонце несе, Мене вишні несуть на руках білосніжних, бо я схожий на радість, бо я схожий на сум, бо я вічно шукаю…

Читати далі

Євген Плужник (1898-1936) – автор трьох поетичних збірок: «Дні» (1926), «Рання осінь» (1927), «Рівновага» (упорядкована 1933р., видана після смерті (1948, Аусбург). Остання збірка поета складається з трьох частин, де перша найбільша, підсумовує філософське підґрунтя попередніх видань і закінчується зверненням до сучасників: Суди мене судом твоїм суворим, Сучаснику! – Нащадки безсторонні Простять мені і помилки, й вагання, І пізній сум, і радість передчасну, – Їм промовлятиме моя спокійна щирість. Свою щирість Є. Плужник задекларував у поемі «Галілей» («Дні»): «Що я можу про себе сказати ще? Бути щирим – не всім зуміти!».…

Читати далі

Ми – дві планети в зоряних світах. Зустрілись, посміхнулись, розійшлися. В твоїх очах не відчай, швидше, страх. Дай Боже, щоб я в цьому помилився. Свою орбіту вибудовуєш сама, Гортаєш карти зоряного неба, Шукаєш сонце. Видно, не знайшла: Одні вже зайняті, іншим вже не треба. Чумацький Шлях прославсь у безвість з небуття. У діви ночі – такі холодні гірко-чорні крила. Розкинула їх вперто й гордо, наче стяг. І тільки мрія напина твої вітрила. *** Я нині відпущу свою любов, Як відпускаю цьогоріч і осінь. Тече по жилах зазимніла кров. Твої сліди…

Читати далі

Святий вечір До хати батько вносить околіт І під обрусом білим пахне сіно. Яка ти щедра нині, Україно, В твоєму серці помістився світ. Різдвяний вечір… Скільки теплоти, Усе село вдяглось у вишиванки. Покриті інеєм, стоять плоти, У пожовтілім винограді ґанки. Вода сріблява скапує з цямрин, А в хаті стільки ласки і привіту: Це ж народився нині Божий син, Про це зоря оповістила світу. І рій летить з батьківської руки, Кутю і борщ до свічки ставить мати. Дзвіночки… Це прийшли колядники Господаря сердечно привітати. Новина дивна, світе наш, радій, Бо цілий…

Читати далі

На прем’єру постановки «Ціаністий калій з молоком або без…» за однойменною п’єсою Х.Хосе Алонсо Мільян театральна студія «Арт-драма» запросила 28 листопада 2019 року до актової зали Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського. Наші служителі Мельпомени за час своєї творчої діяльності здобули чимало прихильників. Ось і цього вечора глядацька зала була вщент заповнена. Артдрамівці запропонували поціновувачам театрального мистецтва цікаву й трохи несподівану комедію в стилі чорного гумору та театру абсурду. Режисер-постановник – Оксана Левків. Образи персонажів утілили надзвичайно динамічно та експресивно. Сильною основою комедій Алонсо Мільяна є діалоги. Він часто використовував…

Читати далі

Сучасний світ серед ста геніїв визнав і нашого краянина народного художника України Івана Марчука. Легендою ще за життя став хірург, академік Микола Амосов. Поза простором і часом залишається ім’я уродженця Тернопільщини академіка Івана Яковича Горбачевського, на честь якого й названо наш університет. Наче Чумацький Шлях, освічує дорогу рідної альма-матер сузір’я наших ректорів: Петра Огія, Івана Гетьмана, Івана Сміяна, Леоніда Ковальчука, Михайла Корди. Зірки першої величини – випускники різних років нашого вишу – Іван Чекман (1961 року випуску), Віталій Цимбалюк (1970 року випуску), Михайло Андрейчин (1963 року випуску). Михайло Антонович Андрейчин…

Читати далі

Схарапуджені коні іржуть за рікою, Осипається день, вистигає золою. Ієрогліфи ночі читати не варто – Хтось лиш камінь скалічив – може, для жарту, А чи просто фіґлярив, горбатячи спину. Як натішився вдосталь, то кинув машину У жорстоке й холодне нутро автобану, Розірвавши моменту шліфовані грані. Позостались слова, наче харч неспожитий, Як пів кварти вина на столі недопиті. І читай не читай – все одно не втямкуєш. І чатуй не чатуй – все одно не впантруєш. Хоч вартівню постав. Хоч об мур головою… Схарапуджені коні іржуть за рікою… *** Зголоднілі плеса…

Читати далі