Категорія: Культура

Студент третього курсу медичного факультету Захар Онищук, присвятив театральному мистецтву три роки студентського життя. Він представник студії «Арт-драма». Уже зіграв ролі батька у виставі «Дуже проста історія», Омелька в «Безталанній», Лаврина в «Кайдашевій сім’ї», чорта у вертепі, Захара у постановці «Усьому винен гороскоп». «Моя улюблена роль? Хм, це – чорт у вертепі. Насамперед тому, що ця роль була необмежена сценою. Інша причина симпатії в тому, що є можливість спілкуватися та загравати з публікою, яка була кожного разу інша. Зрештою, кожен вихід можна було робити «по-новому», тобто не було рамок сценарію.…

Читати далі

З нагоди 148-річчя від дня народження поетеси Тебе зродила Звягельська земля, А колисало все Полісся, На нас тепер вже дивишся здаля, Над часом дух Твоїх діянь вознісся. Ти лавровим увінчана вінком, Таких, як Ти, ще не було відроду, Разом з Шевченком і Франком Ліпила націю з народу. Твій незнищенний в часі слід, Бо ж волелюбними думками Та і безсмертними рядками Удосконалювала світ. Ти возродила з забуття Пісні, казки прапраВолині, Твої вселенські почуття Творили велич Україні. Мов смолоскип Твоє життя Й хтось бачив, кажуть, на світанку В пралісі Лукаша і Мавку…

Читати далі

Свою нову книгу, що побачила світ у видавництві «Тернограф», тернопільська письменниця Наталя Волотовська назвала незвично – «Цвіт душі». Для того, щоб зрозуміти, чому саме так, а не інакше, книгу треба прочитати. Назва інтригує, адже з точки зору простого обивателя відомо, що душа – як космічна величина (згусток енергії) невидима, безформна, без запаху, тим більше – без кольору. І раптом… цвіт. Але це як та з якого боку дивитися. Бо дуже часто можемо чути від людей: у нього (або в неї) світла чи темна душа. І цим все сказано. Хтось «світлий»…

Читати далі

Представляємо вам цікаву й талановиту акторку нашої театральної студії «Арт-драма» – студентку шостого курсу медичного факультету Ірину Мошак. Своєму захопленню театром вона також присвятила чотири роки студентського життя. Виконані ролі: патріотка Анна у виставі «За вас сила, за вас правда і воля святая», дівчина Даша («Дуже проста історія»), Параска у «Безталанній», Мотря («Кайдашева сім’я»), Аліса у постановці «У всьому винен гороскоп». Її улюблена роль – Мотря з «Кайдашевої сім’ї». «З першого погляду здається, що природа цієї героїні – очевидна: сварлива, істерична жінка, яка всіма шляхами намагається вигризти собі владу в…

Читати далі

Томос Ти українську церкву визволив з неволі, Пов’язані із нею край і людські долі. Чотириста років гонимою була, Котилися її і хрест, і голова. В княжих часах з’явилася на світ, До неї шлях торує людський рід. І молиться вона вже відтепер В колі п’ятнадцяти сестер.   Січень Пролітав понад світами, Опускався над містом і селом, Щоб привітати людей із святами, З родинами усістись за столом. Та й дідуха занести в хату І поводить з людьми вертеп… В свята відлунять і Карпати, Пісні, які співає степ.   Зима Двері їй відчинить…

Читати далі

Більшість дослідників творчості Олега Ольжича відносять до революційної лірики лише дві його лірико-епічні поеми «Грудень» і «Незнаному воякові» – збірка «Вежі»(1940 р.) Насправді підвалини такої лірики були закладені в першій збірці поета «Рінь» (1935 р.), де він провів не лише археологічні – цикли «Кремінь», «Камінь», «Бронза», «Залізо», але й духовні «розкопки» історії людського суспільства – вірші «Галли», «Готти», «Пройшли пурпурні фінікійські дні…», «Ганібал в Італії…», «Був же вік золотий…». До останнього з названих віршів Ольжич ставить епіграф з Овідієвих «Метаморфоз» – «Третя доба – мідяна – за срібною хутко настала»…

Читати далі

Відчуття свята, різдвяної феєрії створює атрибутика, коли дивимося на вітрини крамниць, які виблискують і сяють розмаїттям кольорових барв. Тоді й собі хочеться, аби домівку прикрашав такий святковий предмет, приміром, різдвяний віночок. Звісно, можна придбати його в крамниці декору, бо ж яких лише виробів тут не пропонують. А можна виготовити самостійно, скажімо, декорувавши заготовку з ялинових гілочок прикрасами, шишками, цукерками, блискітками. Тоді такий віночок стане джерелом родинного святкового настрою, різдвяним оберегом, який нагадуватиме про найпрекрасніші миті вашого життя, стверджує студентка першого курсу стоматологічного факультету ТДМУ Вікторія Шіляк. Свій перший віночок Вікторія…

Читати далі

У приймальному відділенні панує справжня новорічна атмосфера. Гірлянди, різдвяні віночки та ялинкові прикраси – справа рук сестри-господині Світлани Рудої. Вона захоплюється створенням новорічного декору. Сталося ж це доволі випадково. – Донька навчається в школі мистецтв і от на домашнє завдання їм дали зробити різдвяний вінок. Мене так захопило, з якою майстерністю вона це робила, що вирішила й собі спробувати, – розповідає пані Світлана. – Так розпочалася історія мого нового захоплення. Тепер усі рідні та друзі мають мої вироби. За основу бере каркас у формі кільця. Його обплітає гілками хвої, прикрашає…

Читати далі

Завжди усміхнена, позитивна, чуйна – так друзі кажуть про Наталію Рекіс. Дівчина працює медсестрою у ревматологічному відділенні університетської лікарні. Таємниця гарного настрою Наталі ­– в її захопленні малюванням. – Свої будні завжди розмальовую фарбами, – жартує дівчина. – Малювати почала ще в дитинстві. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів, кольорові олівці та білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші рослини, тварин, іноді людей. Тому часто-густо сама робила листівки для батьків. Але перші мої малюнки були не найкращими, проте мене це не засмучувало, я…

Читати далі

Настала осінь золотиста Й принесла кожному свій дар. А в небі сонце променисте Не так вже світить із-за хмар. Встелила землю килимами Із розмаїття дивних фарб. Пройшлась вона понад лісами, Знялася ввись до сірих хмар. І там пролилася дощами, І затужило все навкруг: Земля – за сонцем, ліс – за пташками, Й притих увесь довкола рух. Вдягнулась у вінок вогнистий І знов землею пропливла. Майнула халатом барвистим, А в двері стукає зима. Галина КУЗЬМА, буфетниця відділення хірургічної стоматології

Читати далі