Категорія: Культура

Більшість дослідників творчості Олега Ольжича відносять до революційної лірики лише дві його лірико-епічні поеми «Грудень» і «Незнаному воякові» – збірка «Вежі»(1940 р.) Насправді підвалини такої лірики були закладені в першій збірці поета «Рінь» (1935 р.), де він провів не лише археологічні – цикли «Кремінь», «Камінь», «Бронза», «Залізо», але й духовні «розкопки» історії людського суспільства – вірші «Галли», «Готти», «Пройшли пурпурні фінікійські дні…», «Ганібал в Італії…», «Був же вік золотий…». До останнього з названих віршів Ольжич ставить епіграф з Овідієвих «Метаморфоз» – «Третя доба – мідяна – за срібною хутко настала»…

Читати далі

Відчуття свята, різдвяної феєрії створює атрибутика, коли дивимося на вітрини крамниць, які виблискують і сяють розмаїттям кольорових барв. Тоді й собі хочеться, аби домівку прикрашав такий святковий предмет, приміром, різдвяний віночок. Звісно, можна придбати його в крамниці декору, бо ж яких лише виробів тут не пропонують. А можна виготовити самостійно, скажімо, декорувавши заготовку з ялинових гілочок прикрасами, шишками, цукерками, блискітками. Тоді такий віночок стане джерелом родинного святкового настрою, різдвяним оберегом, який нагадуватиме про найпрекрасніші миті вашого життя, стверджує студентка першого курсу стоматологічного факультету ТДМУ Вікторія Шіляк. Свій перший віночок Вікторія…

Читати далі

У приймальному відділенні панує справжня новорічна атмосфера. Гірлянди, різдвяні віночки та ялинкові прикраси – справа рук сестри-господині Світлани Рудої. Вона захоплюється створенням новорічного декору. Сталося ж це доволі випадково. – Донька навчається в школі мистецтв і от на домашнє завдання їм дали зробити різдвяний вінок. Мене так захопило, з якою майстерністю вона це робила, що вирішила й собі спробувати, – розповідає пані Світлана. – Так розпочалася історія мого нового захоплення. Тепер усі рідні та друзі мають мої вироби. За основу бере каркас у формі кільця. Його обплітає гілками хвої, прикрашає…

Читати далі

Завжди усміхнена, позитивна, чуйна – так друзі кажуть про Наталію Рекіс. Дівчина працює медсестрою у ревматологічному відділенні університетської лікарні. Таємниця гарного настрою Наталі ­– в її захопленні малюванням. – Свої будні завжди розмальовую фарбами, – жартує дівчина. – Малювати почала ще в дитинстві. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів, кольорові олівці та білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші рослини, тварин, іноді людей. Тому часто-густо сама робила листівки для батьків. Але перші мої малюнки були не найкращими, проте мене це не засмучувало, я…

Читати далі

Настала осінь золотиста Й принесла кожному свій дар. А в небі сонце променисте Не так вже світить із-за хмар. Встелила землю килимами Із розмаїття дивних фарб. Пройшлась вона понад лісами, Знялася ввись до сірих хмар. І там пролилася дощами, І затужило все навкруг: Земля – за сонцем, ліс – за пташками, Й притих увесь довкола рух. Вдягнулась у вінок вогнистий І знов землею пропливла. Майнула халатом барвистим, А в двері стукає зима. Галина КУЗЬМА, буфетниця відділення хірургічної стоматології

Читати далі

В щербатім кльоші вогнебокі яблука пушать, Звосковані руками ніжними наївних німф садів, І медвяна – не штучна благодать Пливе кімнатою – не залиша слідів В масній, ще не зіпсутій звуком тиші, А птаха на папері ранку вірші пише, Вмовкаючи від часу час. Зойк поїзда межи домами згас. І перестук коліс, й натужний хрип вагонів Не прочинять небес повіки сонні, Бо ранок ще. *** І осіннє, пропахле теплими звуками місто, І рогатий тролейбус, в якому нікуди сісти, І асфальт, зацілований листям кленовим, І зупинки, де згасають останні розмови. І реклама, що…

Читати далі

Повстанська криївка Вона була неначе хата, Хоча й без вікон і дверей. Святкували у ній свята, Не чекаючи гостей. На стіні – ікони, зброя, Вів угору вузький лаз. В ній, незнаним нам героям, Заховатись був наказ. Друкувались в ній листівки, На столі стояв приймач І збігались до криївки Дні і успіхів, й невдач. Вберігали від бід ночі, Ліс для неї був, мов брат. Та вбачала в снах пророчих Смерть від вибуху гранат. *** Стоять безіменні хрести У лісі, на самій вершині. Читав від повстанців листи, Які зберігалися в скрині. Часи…

Читати далі

Студенти Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського не лише здобувають медичний фах, а й мають усі можливості для реалізації своїх талантів, ідей, громадської та волонтерської активності. Нещодавно свої вокальні здібності продемонстрували представники Гани під час вечору джазу в Тернопільській обласній філармонії. Іноземним студентам випала нагоди співати у супроводі камерного оркестру філармонії. Ще влітку керівник колективу Христина Павлик звернулася до прес-служби ТДМУ з пропозицією допомогти у втіленні творчого експерименту – залучити африканців до участі в концерті. І вже за кілька місяців добору репертуару та репетицій усі бажаючі побачили результат. Звичайно, що…

Читати далі

Таким був лейтмотив творчої зустрічі з кандидатом медичних наук, талановитим лікарем і науковцем, членом Національної спілки письменників України, лауреатом конкурсу «Людина року-2013» (Тернопільщина) Орестом Івановичем Березовським, що відбулася в читальній залі бібліотеки ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського в рамках декади відкритих дверей та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Бібліотекар Галина Галат коротко нагадала біографію шановного гостя та його здобутки як лікаря, науковця й письменника. – Орест Іванович Березовський народився 21 серпня 1941 року в селі Грабовець Тернопільського району. 1957 року закінчив Баворівську середню школу з відзнакою та вступив до ТДМУ (на…

Читати далі

У читальній залі бібліотеки ТДМУ в рамках декади відкритих дверей та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек відбулася творча зустріч з відомим музикантом, бардом, літератором і перекладачем, членом Національної спілки письменників України, тернополянином Олександром Марченком. – Багатогранність таланту пана Олександра вражає: піаніст, шансоньє, поет, перекладач, педагог, актор, – розповіла бібліотекар Світлана Шпунар. – Випускник Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької й Львівської державної консерваторії, Олександр Марченко працював у Тернопільській та Київській філармоніях, керував студією авторської пісні при Київському державному університеті. З 1999 року перебував в Італії, де здобув популярність як виконавець…

Читати далі