Воскрес в тобі ординський дух й ти знов прийшла в Україну. В краю героїв й відчайдух Собі викопуєш могилу. Тобі не стала на заваді Білорусь. Її ж праматір звали Русь… Ти вже пізнала силу України і догризатимуть тебе думки, що східні й західні країни тобі не подаватимуть руки. На тілі людства, ти – немов абсцес, зуміли ми його розкрити. Покаже, як ти будеш жити Новітній нюрнберзький процес. Валерій ДІДУХ, доцент
Читати далі
Тебе зродила Золота орда. В крові лишились гени угро-фінів. Кривавиться твоя хода від днів минувшини й донині. Колись була імперією ти і не злічить твоїх набігів і походів. Це ж ти віками зводила мости до більш освічених народів. Ти – батьківщина варварів й рабів, була, мабуть, з дияволом у змові… Дарма, монахи з київських горбів, тебе повчали мудрості й любові. Палає Україна у вогні, та не лишилась з горем наодинці. Твою кончину наближають дні й вже не благай прощення в українців. Валерій ДІДУХ, доцент
Читати далі
У нашому університеті працює та навчається чимало талановитих і креативних людей. У своєму творчому підході молода художниця Оксана Бача, старша лаборантка кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ, робить наголос на емоційну складову, довіряючись інтуїції та власному художньому світосприйняттю. Народилася й зростала у Тернополі, навчалася в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №22, 2008 року закінчила хіміко-біологічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, з 2010 року працює на кафедрі фармацевтичної хімії. – Коли почали малювати? – Насправді історія досить буденна, малюю з дитинства, здібності передалися від батька, він був моїм першим вчителем і критиком.…
Читати далі
Згадаймо сьогодні про Івана Миколайчука. 15 червня 1941 року багатодітна родина у селі Чортория на Буковині поповнилася ще однією дитиною, яку охрестили Іваном. З 12 років він грав у сільському самодіяльному театрі. Після закінчення середньої школи навчався у Чернівецькому музичному училищі, яке закінчив 1957 року. Після цього було навчання у театрі-студії при Чернівецькому музично-драматичному театрі імені О.Кобилянської. 29 серпня 1962 року одружився з акторкою того ж театру Марією Карп’юк. У 1963-1965 роках навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого в майстерні Віктора Івченка. У студентські роки дебютував…
Читати далі
У читальній залі бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського відбулася зустріч з Анастасією Леухіною – авторкою «Зовсім не страшної книги. Про життя, смерть і все, що поміж ними», найкращої книги 2020 року KBU awards. Майже кожна родина колись стикається з важкою хворобою, невиліковним діагнозом або реанімацією. «Зовсім не страшна книга» – про життя після таких новин. Вона складається з порад і справжніх історій з життя та показує, як може бути й як з цим впоратися. Книга розповідає, як прожити погані новини, як спілкуватися з хворою людиною, як зорганізувати…
Читати далі
28 жовтня (за старим стилем) 1751 року в місті Глухів – столиці Гетьманщини та головній резиденції гетьмана Кирила Розумовського – в родині Степана Бортнянського народився хлопчик, якого назвали Дмитром, адже це співпало з днем пам’яті Святого Дмитрія. Батько майбутнього композитора – Степан Шкурат емігрував з Речі Посполитої на Гетьманщину. Свій рід предки Дмитра Бортнянського вели з лемківського села Бортне. За назвою рідного села батько змінив своє прізвище на Бортнянський. Початкову музичну освіту Дмитро здобув у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели в Петербурзі. За сприяння українського…
Читати далі
110-річчю від дня народження відомого знавця міжнародної штучної мови есперанто Леона Зімельса (1911-1985) присвятили репрезентацію книги про його життєвий шлях. Урочисте засідання членів Тернопільського есперанто-клубу «Терноцвіт» відбулося в аудиторії кафедри фізіології ТНМУ. Вступне слово промовив завідувач кафедри фізіології, професор Степан Вадзюк. Він нагадав, що міжнародну штучну мову винайшов лікар-офтальмолог Людвіг Заменгоф, який 1887 року у Варшаві опублікував перший підручник есперанто. З того часу есперанто й медицина стали взаємопов’язані. 1908 року була створена Всесвітня лікарська есперанто-асоціація. На початку ХХ сторіччя есперанто стало мовою інтелектуалів. Тернопіль має свою особливу історію есперанто. Тут…
Читати далі
«Без них я не я», – розповідає про своє захоплення біологиня Галина Мишковська. Вона працює у лабораторному центрі університетської лікарні впродовж шістнадцяти років, тож свою справу знає добре. Хоча, зізнається, робота кропітка й дуже відповідальна. Щоб розвантажитися та набратися позитиву, Галина має три улюблених заняття. БУКЕТИ – Це вийшло дуже випадково. Хотіла подарувати свекру на день народження щось незвичайне. Довго гадала, аж доки подруга не підказала купити їстівний букет. Я почала шукати майстринь. Потім подумала, що й сама можу зробити не гірше. Так і почалася моя «букетна» історія. Скільки таких…
Читати далі
Козак танцює гопак – зосереджено, впевнено й вправно. Це вам не якийсь гультяй-черевань, що проциндрив у корчмі останній гріш, а тепер з горя пішов навприсядки вулицею, здіймаючи на всі боки куряву та полохаючи сусідських курей. Це – боєць, чиє тіло, загартоване в походах і битвах, здається, сплетене із самих жил і тренованих м’язів. Тому лише мить – і воно наче пружина розкриється в стрибку смертельним для ворога ударом з арсеналу бойового танцю-гопака. Автор скульптури зафіксував важливий момент переходу-перетікання тіла з однієї позиції в іншу – не менш складу та важливу:…
Читати далі
Реквієм Колегам-медикам, які загинули в боротьбі з коронавірусом, присвячую. Усі віки страждали люди Від пошестей, голоду і війн. Вони приходили зусюди Нежданно й грізно, наче грім. І ось черговий раз природа Явила силу й лють свою, І знов карає всі народи Новою пандемією. Коронавірус нас тестує На твердість духу й спільність дій І мимоволі всіх гуртує У боротьбі на захист свій. Природу нищить ми навчились Здобутками цивілізацій І в раз черговий поплатились Стражданням і бідою націй. Кажуть, біда одна не ходить, А іншу за руку веде – Так вірус і…
Читати далі