Нині популярний штучний інтелект (ШІ) виник ще 1951 року, як примітивна програма. Наприкінці ХХ століття було винайдено технологію нейромереж і машинного навчання, що надало можливість штучному інтелекту на основі вивченого опрацьовувати інформацію, з якою він ще не був «знайомий». Стало можливим навчити машину розпізнавати нові слова, звуки, зображення та дійти «висновків» про їх значення, що створило великі можливості для застосування ШІ в медицині. Зараз ШІ змінює сфери охорони здоров’я, транспортних послуг, обліку й бухгалтерії, а його вплив і можливості лише зростатимуть. Наприклад, у деяких навчальних закладах він пише індивідуальні для…
Читати даліКатегорія: Основні матеріали
Будь тією зміною, яку хочеш бачити у світі
5 грудня у світі відзначили Міжнародний день волонтера. Встановила його резолюція ООН 1985 року. Повна назва свята – Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного та соціального розвитку. В Україні волонтерський рух розпочався в 1990-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. Цікавий факт: найбільш масовий захід з участю волонтерів в історії України – це чемпіонат Європи з футболу Євро-2012. В його організації офіційно брали участь понад 12 тисяч волонтерів, 2879 з яких – волонтери УЄФА. Особливий сплеск волонтерського руху в нашій країні спричинили Революція Гідності та російська агресія.…
Читати даліЯна Сенів: «Вступивши до медуніверситету, зламала родинну систему»
Уже третій рік поспіль студентка третього курсу фармацевтичного факультету Яна Сенів входить до складу студентського парламенту ТНМУ, а два роки бере участь у засіданнях вченої ради нашого університету. Активно волонтерить. Зізнається, що саме велика війна спонукала її до цього. Впевнена, що ми переможемо. Закликає кожного докладати якомога більше зусиль до волонтерської справи та не опускати руки. І ніколи не забувати про наших полеглих Героїв, щодня вшановуючи їхню пам’ять. – Яно, чому обрали саме фармацевтичний факультет? Що вас найбільше приваблює у цій спеціальності? – Зізнаюся, розглядала кілька варіантів для вступу до…
Читати даліПрофесор Андрій Сверстюк: «Любити життя та робити добро на шляху пізнання істини»
Саме таким правилом керується доктор технічних наук, професор кафедри медичної інформатики Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського Андрій Сверстюк. Каже, що своїми досягненнями завдячує багатьом людям – батькам, шкільним вчителям та університетським викладачам, колегам-науковцям та навіть бабусям з дідусями. Кожна людина, яку він зустрів на своєму шляху, лише примножила його здобутки. А їх в науковому доробку професора Сверстюка чимало – понад 200 наукових праць, співавторство у написанні підручника, 3 навчальні посібники, 7 монографій, 12 патентів, 16 авторських свідоцтв на комп’ютерні програми, 1 інформаційний лист, тільки торік опублікував 15 статей,…
Читати даліГрип -2024: чого очікувати?
Як відомо, грип та інші респіраторні вірусні інфекції є наймасовішими захворюваннями, які займають провідне місце у структурі інфекційних хвороб і становлять 80-90 % від усіх випадків інфекційної патології. Якщо враховувати здатність вірусу грипу спричиняти часті епідемії й навіть пандемії в масштабах Земної кулі, можна стверджувати, що він є проблемою світового значення. У період епідемії хворіє від 5 до 20 % населення. При пандеміях, коли виникає різка зміна властивостей вірусу, хворіє кожна друга людина. Віруси грипу є різновидом ортоміксовірусів і мають РНК-вмісні віріони. Об’єднані фрагменти РНК формують нуклеопротеїд, який водночас може…
Читати даліПрацював для слави й добра української та світової науки
Колектив бібліотеки ТНМУ провів зустріч в адміністративному корпусі нашого університету для студентів молодших курсів, щоб розповісти їм про Івана Горбачевського, віддати належну шану титану праці, великому патріоту України та репрезентувати книгу ректора ТНМУ, професора Михайла Корди «Українець світової науки». Ведуча дійства – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Наталія Водюк зауважила, що напередодні святкування 170-річчя від дня народження ректора Українського вільного університету в Празі, ректора Карлового університету, засновника та голови Інституту лікарської хімії в Празі, члена НТШ, а також Австрійського парламенту, Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини у Відні, першого міністра охорони здоров’я в Європі…
Читати даліВікторія Мірошник: «Одним з найсильніших джерел натхнення є люди навколо мене»
Студентка п’ятого курсу медичного факультету Вікторія Мірошник очолила цьогоріч Наукове товариство студентів ТНМУ. Вона переконана, що студентська наукова діяльність дає можливість поглибити свої знання в певних галузях, проведення наукових досліджень, набуття практичних навичок зі збору та аналізу інформації, а також допомогти у пошуку відповідей на важливі питання. Крім того, наукові гуртки кафедр – це ще й чудове місце для знайомства з новими друзями. – Вікторіє, як вам вдається поєднувати навчання та керівництво Науковим товариством студентів? Які виклики при цьому виникають і як ви їх долаєте? – Поєднувати навчання та керівництво…
Читати даліДоцент Мирослав Домбрович: «Вибрав хірургію, бо тут, як і в техніці, треба багато працювати руками, а не лише головою»
Мирослав Домбрович – хірург 66-го військового мобільного госпіталю, капітан медичної служби, кандидат медичних наук, доцент кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ. З початком великої війни він одразу ж подався на фронт і вже 26 лютого 2022 року почав рятувати життя. І продовжує це робити вже понад два з половиною роки поспіль. На фронті на початку листопада й відзначив свій ювілей. «Завдяки спорту тримаю себе у формі все життя» – Мирославе Івановичу, своє 60-річчя ви відзначили на фронті. Не журитеся, що цього дня не були вдома з…
Читати даліЕпігенетика: як можемо вплинути на наші гени?
Гени, з яких складається наше ДНК, містять про нас усю інформацію. Раніше було прийнято вважати, що те, як ми виглядаємо, як розвиваємося, на які недуги хворіємо, – все записано в нашому геномі, і що цей генетичний код змінити неможливо, проте, такі думки переважали до розвитку нового напряму науки – епігенетики. Щодо нового – розвиватися ця галузь почала ще з 40-х років минулого століття, але великої популярності стала набувати нині. Саме наявністю епігенетичних механізмів можна пояснити, чому існують відмінності між, здавалося б, однаковими за геномом однояйцевими близнюками, чому в одних вдається…
Читати даліПрофесорка Оксана Боярчук: «Головне – мати цікаву ідею, яку реально втілити в життя»
Виграти ґрант програми наукових обмінів імені Фулбрайта – мрія чи не кожного науковця. Але не всім вдається дійти до фіналу. 2024-2025 навчального року стипендії за програмою імені Фулбрайта отримали 10 науковців з України. Стипендіаткою цієї програми стала й професорка нашого університету, завідувачка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Оксана Боярчук. – Вітаємо, Оксано Романівно, зі значимою подією у вашому житті. Хто першим розділив з вами цю радісну звістку? – Дякую щиро. Син Роман дізнався першим. Раніше, навчаючись у Києво-Могилянській академії, він також подавався на цю програму як студент і дійшов…
Читати далі