Категорія: Основні матеріали

Як відомо, грип та інші респіраторні вірусні інфекції є наймасовішими захворюваннями, які займають провідне місце у структурі інфекційних хвороб і становлять 80-90 % від усіх випадків інфекційної патології. Якщо враховувати здатність вірусу грипу спричиняти часті епідемії й навіть пандемії в масштабах Земної кулі, можна стверджувати, що він є проблемою світового значення. У період епідемії хворіє від 5 до 20 % населення. При пандеміях, коли виникає різка зміна властивостей вірусу, хворіє кожна друга людина. Віруси грипу є різновидом ортоміксовірусів і мають РНК-вмісні віріони. Об’єднані фрагменти РНК формують нуклеопротеїд, який водночас може…

Читати далі

Колектив бібліотеки ТНМУ провів зустріч в адміністративному корпусі нашого університету для студентів молодших курсів, щоб розповісти їм про Івана Горбачевського, віддати належну шану титану праці, великому патріоту України та репрезентувати книгу ректора ТНМУ, професора Михайла Корди «Українець світової науки». Ведуча дійства – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Наталія Водюк зауважила, що напередодні святкування 170-річчя від дня народження ректора Українського вільного університету в Празі, ректора Карлового університету, засновника та голови Інституту лікарської хімії в Празі, члена НТШ, а також Австрійського парламенту, Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини у Відні, першого міністра охорони здоров’я в Європі…

Читати далі

Студентка п’ятого курсу медичного факультету Вікторія Мірошник очолила цьогоріч Наукове товариство студентів ТНМУ. Вона переконана, що студентська наукова діяльність дає можливість поглибити свої знання в певних галузях, проведення наукових досліджень, набуття практичних навичок зі збору та аналізу інформації, а також допомогти у пошуку відповідей на важливі питання. Крім того, наукові гуртки кафедр – це ще й чудове місце для знайомства з новими друзями. – Вікторіє, як вам вдається поєднувати навчання та керівництво Науковим товариством студентів? Які виклики при цьому виникають і як ви їх долаєте? – Поєднувати навчання та керівництво…

Читати далі

Мирослав Домбрович – хірург 66-го військового мобільного госпіталю, капітан медичної служби, кандидат медичних наук, доцент кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ. З початком великої війни він одразу ж подався на фронт і вже 26 лютого 2022 року почав рятувати життя. І продовжує це робити вже понад два з половиною роки поспіль. На фронті на початку листопада й відзначив свій ювілей. «Завдяки спорту тримаю себе у формі все життя» – Мирославе Івановичу, своє 60-річчя ви відзначили на фронті. Не журитеся, що цього дня не були вдома з…

Читати далі

Гени, з яких складається наше ДНК, містять про нас усю інформацію. Раніше було прийнято вважати, що те, як ми виглядаємо, як розвиваємося, на які недуги хворіємо, – все записано в нашому геномі, і що цей генетичний код змінити неможливо, проте, такі думки переважали до розвитку нового напряму науки – епігенетики. Щодо нового – розвиватися ця галузь почала ще з 40-х років минулого століття, але великої популярності стала набувати нині. Саме наявністю епігенетичних механізмів можна пояснити, чому існують відмінності між, здавалося б, однаковими за геномом однояйцевими близнюками, чому в одних вдається…

Читати далі

Виграти ґрант програми наукових обмінів імені Фулбрайта – мрія чи не кожного науковця. Але не всім вдається дійти до фіналу. 2024-2025 навчального року стипендії за програмою імені Фулбрайта отримали 10 науковців з України. Стипендіаткою цієї програми стала й професорка нашого університету, завідувачка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Оксана Боярчук. – Вітаємо, Оксано Романівно, зі значимою подією у вашому житті. Хто першим розділив з вами цю радісну звістку? – Дякую щиро. Син Роман дізнався першим. Раніше, навчаючись у Києво-Могилянській академії, він також подавався на цю програму як студент і дійшов…

Читати далі

Студент четвертого курсу медичного факультету Олександр Мігенько надзвичайно активний учасник і Студентського парламенту, і Наукового товариства студентів, організатор численних заходів та проєктів у нашому університеті. Переконаний, що позанавчальна діяльність додає яскравих барв у студентське життя та відкриває нові обрії, а найважливіше – допомагає віднаходити у собі такі риси характеру, про які раніше навіть не підозрював. – Уже третій рік триває повномасштабна війна. Олександре, як змінила вона вас? І чи змінила людей довкола? Помічаєте це? – Так, звісно, війна для нас, тих, хто залишився в Україні, є справжнім випробуванням і перевіркою…

Читати далі

13 років тому Анна Миколенко кардинально змінила своє життя – була педіатринею, а стала патологоанатомом. Наразі вона поєднує наукову, педагогічну діяльність та практику й запевняє, що жодного разу про це не пошкодувала. Про улюблену кафедру патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною, студентів та трохи з особистого вона розповіла в нашій «Вітальні». «Мріяла лікувати, а довелося навчати» – Анно Захаріївно, в нашій «Вітальні» вже побували деякі з ваших колег. У кожного з них – свій шлях у науку. У вас як було? – Добре пригадую той день, коли прийшла…

Читати далі

Після прийняття Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» розпочалася розбудова нової системи реабілітації в Україні, яка стрімко розвивається. Але кількість хворих, які потребують відновлення втрачених функцій, щороку збільшується, тож особлива потреба нині й у фахівцях з реабілітації, зокрема ерготерапевтах. «В Європі ерготерапія розвивається ще з 1930-х років, а в Україні вона з’явилася не так давно. Нова професія у сфері реабілітації – ерготерапевт та асистент ерготерапевта введена до Національного класифікатора професій й займає важливу роль у сфері охорони здоров’я», – каже асистентка кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання…

Читати далі

Вересень і жовтень традиційно вважають бібліотечними місяцями. Отож нині «Медична академія» – в гостях у директорки бібліотеки ТНМУ Олени Проців. Нас прохолодної осінньої днини зігріває смачна запашна кава й розмова про дім, в якому хочеться бути. – Пані Олено, на ваш погляд, що найвагоміше впродовж останнього часу вдалося зробити колективові бібліотеки ТНМУ? – Найважливіше те, що в бібліотеку повернувся читач. Питання відвідування книгозбірень упродовж останніх 20 років дуже болюче. Особливо тепер, коли є інтернет, ґаджети. Але ми зуміли повернути відвідувачів у бібліотеку. Вони люблять сюди приходити. – Як вам це…

Читати далі