Софія Балюк: «Смуток на душі залишає шрам на папері у вигляді рядків»

«…Я вистою. Перемогу здобуду. Я сильна – сильніших немає ніде. Майбутнє Я маю. Я тут – і Я буду. Я – Україна. І мій час прийде», – висловлюючись власними поетичними рядками, переконана у Перемозі та щасливому майбутньому України студентка четвертого курсу медичного факультету ТНМУ Софія Балюк. Смак натхнення та творчості Софія відчула ще в дитинстві, коли була восьмирічною дівчинкою. Відтоді поезія стала для неї… Власне, вона розкаже вам про це сама. – Софіє, продовжіть речення: «Поезія для мене – це…». – Поезія для мене – це діалог. Це може бути…

Читати далі

Тетяна Шевчук: «У цей непростий час кожен з нас потрібен своїй країні»

«Війна навчила мене ще більше цінувати рідних і близьких, знаходити радість у кожному дні життя та ще більше пишатися тим, що я українка й що мій дім саме тут – в країні вільних людей», – ділиться своїми внутрішніми хвилюваннями студентка другого курсу медичного факультету Тетяна Шевчук. З перших днів навчання дівчина активно долучається до громадської роботи університету, зокрема, вона відразу поповнила наші волонтерські лави, а участь у хорі ТНМУ для неї, як зізнається сама, – величезна насолода для душі. – Тетяно, ви активно долучаєтеся до волонтерського руху університету. Що вас…

Читати далі

Доцентка Олександра Копач: «Добро врятує світ і переможе темряву»

Жодне бажання не може здійснитися, коли не подаруєш йому крила віри. Не знаю, чи здогадувалася маленька Леся про цей постулат, але в дитинстві намріяла собі всілякого – знати досконало англійську мову, навчитися керувати автівкою, а також подорожувати світом. І згодом усе намріяне здійснилося-таки. Доцентка кафедри загальної гігієни та екології ТНМУ Олександра Копач зізнається, що не планувала пов’язати своє життя з наукою, викладацькою діяльністю, але доля подарувала їй цей шанс, який виявився щасливим. Олександра Євгенівна є авторкою 49 навчально-методичних і наукових публікацій та однієї монографії, співавторкою статті, що ввійшла до наукометричної…

Читати далі

Назарій Крулик: «Моє серце починає битися швидше, коли чую про медицину»

На запитання, які його риси приваблюють інших, студент третього курсу медичного факультету Назарій Крулик відверто мовить: «Відповідальність, працелюбність, щирість і доброта. Гадаю, люди передусім помічають в інших саме ці риси або ж їх відсутність, адже кожен хоче відчувати до себе добре та щире ставлення». Тож не дивно, що, володіючи такими внутрішніми якостями, Назарій обрав професію лікаря. – Одну зі своїх світлин в Instagram ви підписали: «Моє серце належить медицині». Тож коли та чому ви віддали своє серце медицині? – Уже в дитинстві мріяв стати лікарем. У мене був дитячий набір…

Читати далі

Доцентка Тетяна Гаргула: «Завжди намагаюся поставити себе на місце студента»

Доцентка кафедри оперативної хірургії та клінічної анатомії Тетяна Гаргула зізнається, що ніколи навіть не здогадувалася, що пов’яже власне життя з викладацькою діяльністю. Після закінчення Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського вона планувала стати лише практичною лікаркою. Все вирішив випадок, який, як показав час, був щасливим. Нині Тетяна Ігорівна не уявляє себе без щоденної праці зі студентами, намагаючись передати їм не лише професійні знання, а й основоположні людські цінності. «На вибір професії надихнув приклад дядька» – Пані Тетяно, ви належите до плеяди молодих науковців ТНМУ. Люди, які ще вчора були…

Читати далі

Нейрохірург Олексій Леонтьєв: «Сучасні технології відкривають нові можливості нейрохірургії та продовжують пацієнтам активне життя»

Понад два місяці тому нейрохірургічну службу Тернопільської клінічної психоневрологічної лікарні очолив лікар-нейрохірург з понад двадцятилітнім досвідом роботи з Херсона Олексій Леонтьєв. Після п’яти місяців окупації йому вдалося разом з родиною виїхати з рідного міста. Нелегкою була дорога – подолав сім тисяч кілометрів, проїхав усі рашистські блокпости, перетнув адміністративну межу анексованого Криму, а далі через Грузію, Туреччину, Грецію, Італію, Австрію, Чехію, Польщу дістався таки України. «Не міг не повернутися. Гадав, якщо в ЗСУ не візьмуть, то в тилу робитиму те, що вмію найкраще. Це мій обов’язок перед Україною», – каже пан…

Читати далі

Йододефіцитні захворювання: чому профілактика набагато ефективніша, ніж подолання наслідків

Йододефіцит – захворювання, яке належить до найпоширеніших на планеті. За даними ВООЗ, у понад двох мільярдів землян існує дефіцит цього вкрай необхідного елементу. Щодо України, то чи не вся її територія охоплена йодним дефіцитом. Як стверджує ЮНІСЕФ, щороку майже 300 тисяч українців народжуються незахищеними від незворотних вад, спричинених нестачею йоду. В нашій країні найбільш ендемічними щодо йододефіцитних захворювань місцевостями традиційно є Прикарпаття, Карпати, Закарпаття, Полісся. Про патогенез цього захворювання та можливості йодної профілактики вели мову з доценткою кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги Ларисою Мартинюк та аспіранткою цієї ж кафедри…

Читати далі

Ілона Новаківська: «Найбільше сили черпаю у волонтерстві»

Студентка шостого курсу медичного факультету Ілона Новаківська переконана, що справжній лікар повинен обов’язково любити людей та постійно розвиватися. Сама ж вона завжди готова допомогти іншим. Власне, тому й упродовж усього навчання активно долучається до численних волонтерських проєктів у нашому університеті. – Ілоно, як змінила вас війна? – Насамперед, що я навчилася під час війни – це жити тут і тепер. По-справжньому тішитися всьому, що маю на цей момент, на що, можливо, колись і не звертала особливої уваги або ж сприймала, як належне. Крім того, навчилася не боятися. Не хвилюватися про…

Читати далі

Професор Дмитро Вакуленко: «Моя мрія – бути щонайбільше корисним науці, медицині, суспільству»

Завідувач кафедри медичної інформатики, професор Дмитро Вакуленко вважає, що кожна людина приходить у цей світ з багатьма талантами, подарованими долею. А далі вже справа кожного – як розвинути їх. «Для кожного вченого дуже важливо, аби його наукові розробки дійшли до людей, бо іноді вони просто лягають на полиці й пиляться під вагою років», – каже пан Дмитро. Як зреалізувати свій науковий потенціал і бути корисним суспільству, про здоров’я ментальне й фізичне, особисті творчі уподобання вели мову з професором у нашій «Вітальні». «Я зростав у тому середовищі, коли щось розроблялося, досліджувалося»…

Читати далі