Професорка Тетяна Бакалюк: «Україна має всі шанси, щоб стати країною з високим рівнем протезування»

Через російську агресію кількість людей, які втратили кінцівки та потребують протезування, зростає чи не щодня. Відтак активізується розвиток цієї сфери та збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях – протезистах-ортезистах. Торішнього січня Міністерство охорони здоров’я України запровадило систему підготовки протезистів-ортезистів на магістерському рівні, яка відповідатиме Міжнародній стандартній класифікації освіти (TheInternational Standard Classificationof-Education, ISCED). Чотири медичні виші країни, пройшовши процедуру ліцензування, розпочали підготовку таких фахівців. У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського з 1 вересня 2024 року розпочали навчання за освітньо-професійною програмою «Протезування-ортезування» магістерського рівня вищої освіти. Гарантом цієї програми в ТНМУ…

Читати далі

Професор Ігор Господарський: «Людський організм для мене значно цікавіший, ніж фізика та математика разом узяті»

«Просто людина, яка займається саморозвитком», – скромно характеризує себе завідувач кафедри вищої медсестринської освіти, догляду за хворими та клінічної імунології ТНМУ, професор Ігор Господарський, який, власне, всередині 1990-х й організував курс клінічної імунології та алергології, а згодом доклався до становлення кафедри імунології в нашому університеті. Якби довелося вибирати щось одне з усіх своїх іпостасей – науковець, викладач, лікар, зізнається, що ніколи не зміг би відмовитися від практичної медицини. Медицина для Ігоря Господарського – водночас захоплення й професія, яка є щоденним викликом і щоденним стимулом для того, щоб безперервно вчитися та…

Читати далі

Ліпідознижувальна терапія: рівень холестерину під контролем

Чи варто вживати препарати для зниження рівня холестерину? Що скаже печінка? Чи є потреба в них упродовж усього життя та чи по кишені нам таке лікування? Про найефективніші стратегії медикаментозного зниження рівня «поганого» холестерину розмовляли з доценткою кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги, кардіологинею Оленою Прокопович. Для неї передові медичні настанови були й залишаються в пріоритетах лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. – Пані Олено, помітно, як останніми десятиліттями чи не в геометричній прогресії зростають неінфекційні хвороби, які приводять до смерті, й лідером серед них є ішемічна хвороба серця. У чому…

Читати далі

Стовбурові клітини рятують життя

Одним із сучасних перспективних напрямів медичної науки, який активно розвивається в усьому світі, є використання клітинних технологій для потреб клінічної медицини. Це відкриває великі можливості для лікування багатьох захворювань за допомогою стовбурових клітин. Клітинні технології у світовій медицині Головні успіхи та події в галузі клітинної медицини у світі відбувалися впродовж останніх п’ятдесяти років, тому історію клітинної медицини цілком можна називати вже новою. На знак визнання високого потенціалу цієї галузі регенеративної медицини Комітет з присвоєння нобелівських премій за 2012 рік у галузі фізіології та медицини удостоїв цієї високої нагороди двох вчених…

Читати далі

Відділ комплектування: за лаштунками бібліотеки ТНМУ

Бібліотека – не просто сховище книг, це живий організм, що пульсує енергією знань, мудрості та натхнення. Це щоденна копітка праця багатьох людей, безліч процесів, що мають відбутися перед тим, як книжка потрапить до користувача. Цю працю практично не бачать, про неї мало хто знає, але без цього бібліотека просто не може функціонувати. Відділ абонементу та читальна зала, які знають усі, – це, як мовиться, вершина айсберга, обличчя книгозбірні. Але починається бібліотека з відділу комплектування та наукової обробки документів. Саме цей відділ займається формуванням книжкового багатства, замовленням книг, передплатою періодики. І…

Читати далі

Синкопальні стани: сучасний погляд на давню проблему

Транзиторні втрати свідомості (ТВС) є актуальною міждисциплінарною медичною та соціальною проблемою через значну розповсюдженість, множинність етіологічних чинників, складність диференційної діагностики, ризик розвитку травм при падінні та виникнення життєзагрожувальних станів, зниження якості життя, пов’язаної зі здоров’ям. Загалом частота розвитку синкопе впродовж життя складає 35 %, при цьому пік захворюваності зазвичай припадає на 15 років. Незважаючи на те, що вазовагальні синкопе є найчастішою причиною розвитку непритомності з частотою 60-80%, майже 18 % усіх синкопальних станів у дітей розвиваються з невідомих причин. Варто зазначити й те, що різноманіття патофізіологічних механізмів і клінічних патернів…

Читати далі

Парамедик: той, хто рятує життя

З 1 січня 2025 року до складу всіх виїзних бригад екстреної медичної допомоги України мають входити лише парамедики та екстрені медичні техніки. Тож зараз триває активна перепідготовка лікарів і фельдшерів з медицини невідкладних станів, аби вони набули відповідний рівень знань і компетенції щодо надання допомоги на догоспітальному етапі та отримали кваліфікацію «парамедик». У перспективі, на думку завідувача кафедри екстреної та симуляційної медицини, професора Арсена Гудими, більшість лікарів, які нині працюють у бригадах швидкої, залучать до допомоги на ранньому госпітальному етапі, а у системі екстреної допомоги залишаться фахівці-парамедики та фельдшери, які…

Читати далі

Різдвяні дні приходять казкою

Ще один рік ми прожили в умовах кривавої та виснажливої війни й ще одне Новоріччя незабаром переступить поріг наших домівок. Багато трапилося трагічних і сумних подій за цей час, але завдяки нашим захисникам українці зустрічатимуть Різдвяні свята у своїй Батьківщині – нескореній та незламній Україні. Звісно, не всім вдасться, як раніше, зібратися у Святвечір великою та дружньою родиною, але де б хто не був – на передовій з побратимами, в тилу, за родинним столом чи на нічному чергуванні – ми разом. І свято Різдва Христового – із запахом сіна та…

Читати далі

Доцентка Олена Бакалець: «Від кожного зі своїх вчителів я взяла перлини їхнього досвіду, знань, мудрості та таланту»

Доцентка кафедри функціональної та лабораторної діагностики Олена Бакалець 12 років тому була однією з команди професіоналів ТНМУ, які закладали підмурок кафедри, що стала для неї рідною. Формувала ж і викарбовувала її як викладача патофізіологія, в яку залюбилася ще під час навчання на третьому курсі нашого університету. Про вибір фаху, професійний шлях та його складні моменти, про найрідніших людей та їхній вплив на власне життя, про виклики сьогодення – у нашій розмові з Оленою Бакалець напередодні її ювілейного дня народження. Беззаперечне відчуття любові та захищеності – Олено Валеріївно, ви у дитинстві…

Читати далі

Синдром «розбитого» серця

Кардіологічні захворювання є однією з головних причин смертності та захворюваності в усьому світі й Україна, на жаль, не є винятком. За даними ВООЗ, серцево-судинні захворювання (ССЗ) спричиняють майже третину всіх смертей у світі. В нашій країні ці показники також дуже високі. За даними Державної служби статистики України та дослідженнями МОЗ, серцево-судинні захворювання спричиняють 60-68% усіх смертей. Українці часто страждають на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда та інсульт. І ці захворювання мають значний вплив на якість життя. Проте є й більш рідкісні захворювання, вони також заслуговують нашої уваги. У…

Читати далі