Категорія: Персоналії

Анестезіологія – це непроста галузь, коли лік поставлений на секунди, хвилини й від правильного лікарського рішення залежить життя пацієнтів. Взаємозв’язок лікар-недужий тут дуже тісний. – Щодня у твоїх руках знаходиться чиєсь життя і ти несеш шалений тягар відповідальності. Повірте, це не може проходити безслідно, а гумор – найкраща зброя у боротьбі зі стресом і вигоранням, – розповідає лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії Сергій Кучеренко. – Сергію Володимировичу, чому обрали анестезіологію, а не іншу сферу медицини? – Анестезіолог – це професія, яка охоплює майже всі галузі медичної сфери. Аби бути…

Читати далі

Він лише робить свої перші кроки в медицині. Коли ж поруч мудрі наставники, їх робити набагато легше. Хірургія, на його переконання, одна з найцікавіших галузей у медицині. Свого часу він передавав свої навички бійцям на передовій. Той період у житті називає «до» і «після». Отож нині спілкуємося з лікарем-інтерном хірургічного відділення Олександром Баштою. – Олександре, кожен проторює власний шлях у медицину. Коли вас захопила ця царина? – Десь у 5 класі я записався на плавання. Час від часу проводили курси, як рятувати людей та надавати першу домедичну допомогу. Мабуть, тоді…

Читати далі

На жаль, в усьому світі є чітка тенденція до збільшення очних хвороб. Це – плата людства за блага цивілізації. Пристосовуючись до швидкого темпу нинішнього життя, мусимо володіти різними технічними пристроями й засобами, а телевізори, комп’ютери, мобільні телефони, де зображення концентрується на маленькому екрані, здоров’я очам не додають. Відтак, якщо раніше в класі з тридцяти дітей лише один-двоє мали окуляри, то нині таких не менше десятка. В Японії, яка є високотехнологічною країною, вже майже половина школярів потребує корекції зору. На стан зорових функцій впливає також тривалість життя. Більшість літніх людей мають…

Читати далі

Кожен вибирає свій шлях відповідно до особливостей характеру, звичок, умінь і вподобань. Кажуть, що професію слід обирати серцем, тоді станеш справжнім фахівцем у своїй справі. Нинішня наша співрозмовниця у царині медицини порівняно нещодавно. Але роботу свою любить і справно виконує. Пацієнти її шанують, а лікарі можуть на неї покластися. Сьогодні ми завітали до відділення хірургічної стоматології, аби поспілкуватися з Оксаною Семирко. – Оксано, ваші батьки намагалися якось вплинути на вибір майбутньої професії? Можливо, пропонували якийсь інший фах? – Моя професія – це дитяча мрія, якій судилося здійснитися. Пригадую, будучи малою,…

Читати далі

Надія Николин в університетській лікарні працює впродовж 11 років. Нині вона –медсестра приймального відділення. Історія перша. Медицина – Я хотіла лише в медицину – й крапка. Батьки, щоправда, пробували переконати, щоб обрала інший фах. Але я у своєму рішенні була непохитна. Дуже вже мені подобалася медична професія. До слова, медиків у моїй сім’ї не було ще, я першою вийшла на цю професійну стежку. Мати все життя працює кондитером, батько – столярем. Ще він – чудовий музикант. Він прагнув своїм дітям прищепити любов до музики. Я і сестра маємо музичну освіту.…

Читати далі

На другому курсі Іван Попик влаштувався на роботу санітаром, хотілося побачити роботу лікарні зсередини, а не за студентською лавою. Тепер працює медбратом і водночас проходить інтернатуру. – Щоб набратися досвіду, мені порадили піти лише в приймальне відділення, мовляв, такої неординарної кількості випадків не побачиш більше ніде, – розповідає Іван Попик. – Тепер розумію, наскільки порада була слушною. Чого лише за ці роки не траплялося бачити! Та й лікарі більше довіряють, якщо ти з ними чергуєш на зміні, охочіше вчать. Постійно розпитую, яку літературу почитати, завжди радять. За ці роки лікарня…

Читати далі

– Щойно привезли чоловіка з рваною раною голови, а до того був пацієнт з переломом, – розповідає медсестра приймального відділення Оксана Ожга. – Минулої ж зміни було троє пацієнтів з отруєннями грибами, на щастя, всіх вдалося врятувати. Щоразу, йдучи на роботу, ніколи не знаєш, з чим доведеться зіштовхнутися. Втім, це дуже цікаво, бо набираєшся чималого досвіду. – Оксано, коли вперше зацікавилися сестринською справою, що стала головним заняттям вашого життя? – Сестринською справою зацікавилася ще в дитячому віці. Батькам моє захоплення медициною припало до душі й вони мене всіляко підтримували. Відтак…

Читати далі

Велика справа – дарувати людям надію на здоров’я та шанс на життя. Сьогодні розмовляємо з аспірантом кафедри №1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені професора Л.Ковальчука Cтепаном Гриценком. – Як обрали медицину? – Я став продовжувачем лікарської династії. Батько – хірург, мама – кардіолог, найстарша сестра теж – кардіолог, а молодша – радіолог. Піти батьковою стежиною – був мій вибір. Тато багато розповідав про хірургію, постійно брав із собою до лікарні, показував усе на прикладі. – Які відчуття нахлинули, коли вперше одягли білий халат і зайшли в стіни лікарні? –…

Читати далі

Медицина, фотографія, латиноамериканські танці, – аж ніяк не увесь перелік захоплень асистента кафедри імунології, алергології та загального догляду за хворими Надії Гаврилюк. Як їй уміло вдається поєднувати свої захоплення та що спонукало обрати лікарську професію? Про медицину – Лікарем хотіла бути ще змалечку. Хоча батько, який теж лікар, намагався відмовити. Він знав, який це непростий хліб і хотів мене вберегти. Проте це йому не вдалося. Я просто не бачила себе в іншій галузі. Щоправда, марила стоматологією. Але, коли настав час вступати до вишу, подала документи одразу на два факультети: один…

Читати далі

«Кожному з нас Господь дав талант, головне – вміти вчасно його запримітити», – таке життєве переконання Світлани Даньчак. Вона вміло поєднує кардинально протилежні професії – лікаря й радіоведучої. Кожна з них по-своєму відкриває грані її особистості. – Лікарський хліб – доволі нелегкий та обирають його люди зазвичай з дуже сильним характером, адже добре знають, що він у собі несе: недоспані ночі, постійні хвилювання за пацієнтів, прагнення будь-якою ціною уникнути помилки, бо на кону – людське здоров’я й життя… Світлано Володимирівно, що привело Вас у цю професію? – Як вам сказати?…

Читати далі